Справа №2-1560/07

 №2-78/08

РІШЕННЯ

 Іменем України

15 жовтня 2008 року.

Октябрський районний суд м.  Полтави в складі: Головуючої судді Сороки К.М.   При секретарі Кучарській Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області та Державного Казначейства України про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди,  завданої незаконними рішеннями,  -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів- прокуратури Полтавської області,   Державного Казначейства України про відшкодування моральної шкоди,  завданої незаконними рішеннями,  посилаючись на те,  що прокуратурою Київського району м.  Полтави було порушено кримінальну справу 25.01.2002 року по факту заволодіння шахрайським шляхом штампом та печаткою ЗАТ «Аграрник» за   ст.  .357ч.1 КК України,   а 1.10.2002 року порушено кримінальну справу проти посадових осіб ЗАТ «Аграрник» за   ст.  .364 ч.2 КК України та в послідуючому ці кримінальні справи було об»єднано в одне провадження. 30.11.2002 року в частині   ст.  .357ч.1 КК України справу було закрито за   ст.  .б.п.2 КПК України. Аналогічну постанову було винесено Глобинським РВ УМ ВС України в Полтавській області 12.01.2002 року а 10.12.2003 року закрито провадження по справі порушеній за   ст.  .364 ч.2 КК України за відсутністю складу злочину -  ст.  6 п.2 КПК України. 7.03.2002 року ОСОБА_2 помер,   а 19.12.2003 року старшим слідчим прокуратури Київського району м.   Полтави винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого за   ст.  .357 ч.1 КК України. 26.02.2004 року до суду направлено подання Прокуратурою Київського району м.  Полтави про закриття кримінальної справи за   ст.  .6 п.8 КПК України та 09.03.2004 року Київським райсудом м.  Полтави було закрито кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за   СТ.   357 ч.1КК України в зв»язку зі смертю-  ст.  6 п.8 КПК України.

17 березня 2006 року вказана  Постанова суду скасована апеляційним судом Полтавської області та справу направлено на додаткове розслідування.

24.06.2006 року старший слідчий Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області своєю постановою закрив кримінальну справу за   ст.  .6п.2 КПК України відносно ОСОБА_2

Позивачка вважає,  що її чоловіка незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності .Отже померлому та їй завдано моральну шкоду. Дізнавшись про те,  що чоловіка було притягнуто до кримінальної відповідальності,  вона,  позивачка,  не могла з цим змиритися так як знала,  що він ніякого злочину не скоював,  вважала,  що справа була сфальсифікована і все це дискредитувало чесне ім»я її чоловіка ОСОБА_3 Всі ці обставини спричинили їй моральні страждання,  вона зверталася за допомогою до психоневрологічного диспансеру. Їх син закінчив навчання в університеті внутрішніх справ,  втратив престижну роботу в зв"язку з тим,  що УМВС України в Полтавській області видав довідку про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності .Всі ці

обставини вплинули на стан здоров»я матері ОСОБА_2- ОСОБА_4 яка не справилася зі своїми переживаннями і померла 24.12.2006 року.

Спричинену моральну шкоду незаконними діями органів досудового слідства та суду позивачка оцінила в 500 000 грн. та матеріальну шкоду в сумі 3308 грн.- за послуги адвоката 2000 грн. та проведення судово-психологічної експертизи1308 грн.,   які просила   відшкодувати за рахунок державного бюджету.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

Представник прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 з позовом не
погодилася та просила відмовити в його задоволенні,  посилаючись на те,  що позивачка у
відповідності   до   Закону  України   «Про   порядок   відшкодування     шкоди,  завданої

громадянинові незаконними діями органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури і суду» не має права на відшкодування шкоди,  завданої неправомірними діями вказаних органів.Вважає,  що діями органів слідства ніяка шкода позивачці не завдана.Окрім того вважає,  що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не був притягнутий.

Представник Державного Казначейства України ОСОБА_6 з позовом не погодилася,  вважаючи його безпідставним та просила відмовити в його задоволенні в зв»язку з тим,  що позивачка не довела в судовому засіданні,  що діями органів прокуратури та суду саме їй завдано шкоду.

Заслухавши сторони,   допитавши свідків,   вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку   про відмову в задоволенні позову зі слідуючих підстав.

Судом встановленого 25 січня 2002 року прокуратурою Київського району м.  Полтави було порушено кримінальну справу по факту заволодіння шахрайським способом штампом та печаткою ЗАТ «Аграрник» за   ст.  . 357 ч.1 КК України,   01.10.2002 року прокуратурою була порушена кримінальна справа проти посадових осіб ЗАТ «Аграрник» за   СТ.  .364 ч.2 КК України,  в послідуючому справи об»єднані в одне провадження. 30 листопада 2002 року було закрито провадження по справі за   ст.  .357ч.1 КК України за відсутністю складу злочину по   ст.  .б.п.2 КПК України,   а 10 грудня 2003 року закрито провадження по порушеній справі за   ст.  .364 ч.2 КК України за відсутністю складу злочину по п.2   ст.  6 КПК України.

Раніше,  перед порушенням вказаних кримінальних справ,   було порушено 12.01.2002 року кримінальну справу проти посадових осіб ЗАТ «Аграрник» за   ст.  .357ч.1 КК України Глобинським РВ Полтавської області.

07 березня 2002 року чоловік позивачки ОСОБА_2 помер

Без врахування вищезазначених постанов,  19 грудня 2003 року прокуратурою Київського району м.  Полтави винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_2 за   ст.  .357 ч.1 КК України та 26.02.2004 року кримінальна справа разом з поданням направлена прокуратурою Київського району до суду для закриття на підставі   ст.  .6 п.8 КПК України. Згідно постанови Київського районного суду м.  Полтави від 09.03.2004 кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за   ст.  .357 ч.1 КК України закрита за   ст.  .6 п.8 КПК України.

Лише 17 березня 2006 року за скаргою позивачки судова колегія у кримінальних справах Полтавського апеляційного суду скасувала постанову Київського районного суду про закриття кримінальної справи та направила прокурору Київського району м.  Полтави для проведення додаткового розслідування.24 червня 2006 року Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за   ст.  .357 ч.1 КК України закрито за відсутністю в його діях складу злочину - за   ст.  .6 п.2,  130,   213 КПК України.

Матеріалами справи встановленого органами прокуратури проводилися слідчі дії за порушеною кримінальною справою стосовно ОСОБА_2 в той час,  як його не було в живих. Його дружина - позивачка по справі ОСОБА_1 про вказані обставини дізналася випадково та вимушена була шукати захисту ,  ходити по різних інстанціях,  доводити ,  що чоловік не скоював ніякого злочину та стосовно нього незаконно порушено кримінальну справу.

Як пояснив в судовому засіданні свідок - син ОСОБА_7 ,  що в зв»язку з тим,  що стосовно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа,  він не змін працевлаштуватися на роботу в банк,  оскільки на той час ІЦ УМВС України в Полтавській області дало інформацію про судимість батька.

Дізнавшись про    незаконні дії стосовно свого чоловіка,  позивачка     болісно

пережила вказані обставини,   вимушена була лікуватися,  оскільки погіршився стан її здоров»я,  зверталася за допомогою до психіатра та інших лікарів,  про що свідчать записи в амбулаторній карточці хворої.

Згідно висновку судово-психологічної експертизи від 31.10.2007 року,  проведеної за ухвалою суду від 18 червня 2007 року ,   обставини подій,  що розглядаються в даній цивільній справі,  вплинули на особистість ОСОБА_1,   як психотравмуючий фактор. Ці обставини завдали значних перешкод у життєдіяльності позивачки,  подолання яких вимагало і вимагає до даного часу від неї надлишкових зусиль,  суттєво негативно вплинули на її фізичний та психічний стан,  суттєво порушили якість її усталеного життя. Позивачці ,  за умов,  що розглядаються ,  спричинені суттєві моральні страждання.

Виявлений у ОСОБА_1 комплекс негативних психічних змін (моральні страждання),  що їй спричинене психологічною підставою для правового рішення питання про констатацію факту заподіяння та відшкодування моральної шкоди. Орієнтовний розмір компенсації моральної шкоди за результатами даного дослідження складає 99 360 грн.

Суд вважає,  що незаконним порушенням кримінальної справи та проведенням слідчих дій стосовно ОСОБА_2 прокуратурою Київського району м.  Полтави ,   позивачці завдано моральну шкоду,  принижено її честь та гідність,  як дружини ОСОБА_2,  як тривалий час працював в органах внутрішніх справ був авторитетною людиною,  мав високу репутацію,   був добрим сім»янином- чоловіком,  батьком,  сином.  

У відповідності до   ст.  .1167 ч.1 ЦК України,  моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала ,  за наявності її вини.

Суд вважає,  що вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди,   підлягають частковому задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення витрат на послуги адвоката,  оскільки адвокат не приймала участь в судових засіданнях та не надано доказів оплати послуг адвоката( оригіналу квитанції). Стосовно витрат за проведення експертизи до суд вважає,  що вказане клопотання про проведення експертизи було заявлено позивачкою дому витрати необхідно покласти на позивачку.

Таким чином суд вважає,  що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Викладене підтверджується матеріалами справи.

ОСОБА_8  .5,  10,   60,  218 ЦПК України,     ст.  16,   23,  1166,  1167 ЦК України,  суд,  -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії прокуратури Київського району м.  Полтави ,   які виразилися в незаконному порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2,   такими,  що порочать честь та гідність ОСОБА_1.

Стягнути з відповідного рахунку прокуратури Полтавської області в Головному управлінні державного Казначейства України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.