АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № - 22 а - 2507                                                           Головуючий по 1 -й інстанції

2006 року                                                                                    Окунь Т.В.

Суддя-доповідач: Триголов В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 7 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: судді Триголова В.М.

Суддів: Бондаревської СМ., Омельченко Л.М.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Козельщинського райсуду Полтавської області від 1 серпня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Полтавського ГЗК" про відшкодування матеріальної шкоди

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду;

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Полтавський ГЗК" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 27015 грн. внаслідок ушкодження здоров'я, посилаючись на те, що 26.09.1977 року він під час виконання трудових обов'язків на підприємстві відповідача він отримав каліцтво у вигляді втрати 1 пальця правої кисті та куксів четвертого пальця лівої кисті.

Виконком Кременчуцької ЛТЕК від 21.04.1979 року йому встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % з наступним переосвідуванням через 1 рік.

Позивач з таким висновком не погодився, так як вважав, шо вказаний процент втрати професійної працездатності ЛТЕК зобов'язана була встановити довічно.

Лише медичним освідуванням Кременчуцької МСЕК № 2 від 24.10.1995 року йому було встановлено втрату працездатності в розмірі 50% безстроково.

Позивач просить стягнути з відповідача втрачений заробіток в результаті неправильного освідування за період з 21.04.1079 року до 26.10.1995 року у визначеному розмірі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність.

Рішенням Козельщинського райсуду Полтавської області від 01.08.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційному порядку вказане рішення оскаржив ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

2

Позивач зазначає в скарзі, що суд не врахував, що не проходження чергової ЛТЕК не позбавляє особу права на відшкодування шкоди.

Невірним є висновок суду про те не звернення позивача безпосередньо до відповідача з заявою про продовження виплат позбавляє права на відшкодування таких виплат за спірний період.

Апелянт просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з слідуючих підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та не заперечувалось сторонами, що 26.09.1977 року ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків на підприємстві відповідача отримав трудове каліцтво шляхом враження електрострумом пальців правої руки, про що на підприємстві було складено акт форми Н-1 за НОМЕР_1.

21.04.1978 р. висновком Кременчуцької ЛТЕК ОСОБА_1 була встановлена втрата працездатності в розмірі 50% строком на один рік.

На підставі поданої до підприємства відповідача заяви про виплату відшкодування втраченої частини працездатності, позивачу виплачувався, втрачений заробіток, але з 21 квітня 1979 року такі виплати припинились.

Висновком Кременчуцької МСЕК № 2 від 24.10.1995 року ОСОБА_1 було встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково і виплати платежів на відшкодування втраченого заробітку відновились.

Правильним є висновок місцевого суду про те, що сума відшкодування втраченого заробітку, яку наполягає стягнути з відповідача ОСОБА_1, стягненню не підлягає.

Судом вірно зазначено, що спірні правовідносини виникли під час дії „Правил відшкодування шкоди підприємствами..." від 22.12.1961 року.

Відповідно до п.п. 21, 28 Вказаних Правил, продовження платежів здійснюється на підставі поданих потерпілим до підприємства, що здійснювало такі платежі, висновку ЛТЕК та даних органів соцзахисту населення про розмір призначеної пенсії.

Поскільки позивач не надав доказів про те, що він в спірний період надавав відповідачу вказані документи для виплати компенсації втраченого заробітку, суд першої інстанції на законних підставах відмовив в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального закону, колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303; 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Козельщинського райсуду Полтавської області від 01.08.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий: