ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"25" липня 2006 р. |
Справа № 28/243-06-6351 |
За позовом Відкрите акціонерне товариство Одеський кабельний завод "Одескабель";
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1
про стягнення заборгованості 21224,82грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: Горлач М.А. -за дорученням,
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: позивач -Відкрите акціонерне товариство „Одеський кабельний завод „Одескабель” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 21224,82 гривень з СПД-ФО ОСОБА_1 .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та наполягає на задоволені пред'явлених вимог у повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено:
Між позивачем - Відкритим акціонерним товариством „Одеський кабельний завод „Одескабель ” та відповідачем - СПД-ФО ОСОБА_1 було укладено договір від 28.02.2005 року за № НОМЕР_1 „Про надання транспортно-експедиційних послуг ”. Відповідно до умов договору перевізник -ВАТ „Одеський кабельний завод „Одескабель” прийняв на себе зобов'язання по перевезенню вантажів та наданню транспорту для перевезення, а експедитор -СПД-ФО ОСОБА_1 зобов'язувався оплатити послуги по перевезенню. Також , перевізник зобов'язаний надавати послуги у відповідності з умовами експедитора, обумовлені в заявках на перевезення. Відповідно до п.3 вказаного договору доказом виконання зобов'язання щодо перевезення вантажу являються відповідні штампи та печатки вантажоотримувача у товарно-транспортній накладній .
На виконання умов договору позивачем надано послуги по перевезенню вантажу загальною вартістю 22072,07 гривень, що підтверджується наступними доказами: 14.03.2005 року позивачем надано послуг по перевезенню на суму 7105,11 гривень, що підтверджується заявкою на перевезення вантажу від 22.02.2005 року за № НОМЕР_2, актом виконаних робіт від 14.03.2005 року на суму 7105,11, міжнародної товарно-транспортної накладної від 26.02.2005 року та рахунком від 14.03.2005 року за № НОМЕР_3 на суму 7105,11 гривень; 25.05.2005 року позивачем надано послуги по перевезенню на суму 7645,90 гривень, що підтверджується заявкою на перевезення вантажу від 28.04.2005 року за № НОМЕР_4, актом виконаних робіт від 25.05.2005 року на суму 7645,90 гривень, міжнародною товарно-транспортною накладною від 06.05.2005 року , рахунком від 25.05.2005 року за № НОМЕР_5 на суму 7645,90 гривень; 16.06.2005 року надано послуги щодо перевезення вантажу на суму 7321,06гривень, що підтверджується заявкою на перевезення вантажу від 31.05.2005 року за № НОМЕР_6 , актом виконаних робіт від 16.06.2005 року на суму 7321,06 гривень, міжнародною товарно-транспортною накладною від 02.06.2005 року , рахунком від 16.06.2005 року за 25250 на суму 7321,06 гривень.
Відповідачем здійснено часткову оплату послуг надані ВАТ „Одеський кабельний завод „Одескабель” за договором № НОМЕР_1 від 24.02.2005 року про надання транспортно -експедиційних послуг на загальну суму 7180,90 гривень, тому сума основного боргу становить суму у розмірі 14891,17 гривень.
Крім того , позивач в нормативних розрахунках позовних вимог вказує, що відповідач заборгував йому суму у розмірі 1000 гривень за договором перевезення вантажу № НОМЕР_7 від 04.08.2003 року, оскільки з 08 червня 2004 року до 14 червня 2004 року у рахунку за № НОМЕР_8 від 25.06.2004 року вказаний простій автомобіля під час експортно- імпортної операції. Так, сторонами за договором обумовлена оплата щодо понад нормованого простою автомобіля експедитором у розмірі 550 гривень за кожну наступну добу простою -за кожну почату добу простою під час експортно-імпортних операцій та 250 гривень -за кожну розпочату добу простою під час перевезення на території України. Судом досліджено умови вищевказаного договору та встановлено, що відповідно до п. 3.2 договору перевезення вантажу доказом виконання зобов”язання вважаються відповідні штампи та печатки в товарно-транспортній накладній або накладних по прийманні вантажу на склад отримувача. Відповідно до ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно до ст..36 названого Кодексу письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору між сторонами, але позивачем не надано до суду жодних доказів які б свідчили про простій автомобіля з 08 червня 2004 року до 14 червня 2004 року під час експортно-імпортної операції, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо сплати 1000 гривень відповідачем за договором № НОМЕР_7 від 04.08.2003 року не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Аналіз матеріалів справи та дослідження норм чинного законодавства дозволяє суду дійти наступних висновків :
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правовідносини сторін, що встановлені договором про надання транспортно-експедиційних послуг за № НОМЕР_1 від 24.02.2005 року, регулюються загальними нормами цивільного права , щодо виконання зобов'язань за договором про надання .
Таким чином, застосування судом у даному випадку підлягають приписи ст.ст.526,527 ЦК України , згідно до чого зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору.
Відповідно п.5.7. договору та ст.549 ЦК України, в разі порушення строків оплати поставленого товару відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка складає 1056,59 гривень, згідно наданого розрахунку.
Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Оцінюючи вищевикладене у сукупності , суд вважає , що позовні вимоги доведенні не повністю та підлягають частковому задоволенню.
Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати , що складаються зі сплаченого державного мита 159,47 гривень та 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) на користь ВАТ „Одеський кабельний завод „Одескабель ”( 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 144 код ЄДРПОУ 05758730) -заборгованість в сумі 14891 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев”яносто одну) гривень 17 копійок, , пеню у розмірі 1056 (одну тисячу п'ятдесят шість) гривень 59 гривень, державне мито в сумі 159 (сто п'ятдесят дев'ять) гривень 47 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його підписання суддею.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гуляк Г.І.