Справа № 2-а-1474 -2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2009 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Радченко Л.А., про секретарі Коваленко О.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Артемівського міського центру зайнятості про зобов,язання провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Артемівського міського центру зайнятості про зобов,язання провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю, в якому зазначила, що з 08.01 2009 р. на підставі наказу № 01-К вона була звільнена за ст.36 п.1 КЗпП України з посади директора СВТП Фірми " Менеджер" . З 16.03.2009 р. відповідачем була призначена допомога по безробіттю, про що було зроблено запис до трудової книжки , а також, з цієї дати вказана допомога була скорочена на 90 днів. З таким рішенням відповідача позивачка не згодна , оскільки, згідно до рішення Конституційного суду України від 28.04.2009 р. № 9рп/2009 по справі 1-19/2009 р. визнані такими, що не відповідають конституції, положення п.9 ст.1, положення ч.3 ст.23, підпункт 13 пункта 4 розділу 1 Закона України " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в редакції ЗУ " Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. № 799-У1, в частині виключення у вказаній редакції п.1 ст.26 КЗпП України. Позивачка просить зобов,язати Артемівський міський центр зайнятості провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю з 16.03.2009 р.
В судовове засідання позивач підтримала свої вимоги у повному обсязі та дала суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача позов не визнав, та пояснов судові, що позивачці , яка була звільнена з роботи за ст.36 п.1 КЗпП України, 16.03.2009 р. було присвоєно статус безробітного та призначена допомога по безробіттю на підставі пп.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та на підставі п.п.1 п.5 ст.31 зазначеного закону виплата призначеної допомоги була скорочена строком на 90 календарних днів. Підстав для перерахунку та виплати допомоги по безробіттю з часу присвоєння позивачці статуса безробітного не має, оскільки, п.п.1 п.5 ст.31 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , який дозволяє проводити скорочення виплати допомоги по безробіттю, Рішенням Конституційного Суду України не відмінена . Також пояснив, що особам, звільненим за ст.36 ч.1 КЗпП України , та які звернулися до Артеміського міського центру зайнятості після 28.04. 2009 р., тобто, допомога по безробіттю призначається на 8 –й день після звернення .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно трудової книжки позивачка ОСОБА_3 за наказом " 01-К від 08.01.2009 р. була звільнена за ст.36 п.1 КЗпП України з посади директора СВТП Фірми " Менеджер" . З 16.03.2009 р. позивачу відповідачем були присвоєно статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, а також, з 16.03.2009 р. вказана допомога була скорочена на 90 днів ( а.с.11-16), що, також, підтверджується наказом від 16.03.2009 р. " НТ 090316 ( а.с.26,27).
Відповідно до п.9 ст.1 та ч.3 ст.22 ЗУ" Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 153-111, в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України " Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. № 799-У1, припинення трудового договору відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України входило до переліку підстав втрати роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин і право на виплату допомоги по безробіттю у цих осіб виникало з восьмого дня після реєстрації їх в установленному порядку в державній службі зайнятості.
Відповідно до п.9 ст.1 та ч.3 ст.23 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в редакції ЗУ " Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. № 799-У1 із категорії громадян, які мали право на виплату допомоги по безробіттю на загальних підставах відповідно до положень ст.22 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", вилучено категорію осіб, що звільнилися за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України, і включено їх до кола осіб, визначених в ч.3 ст.23 зазначеного закону, за якою допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача на час прийняття рішення про скорочення позивачці виплати допомоги по безробіттю з 16.03.2009 р. по 13.06.2009 р. на 90 календарних днів відповідало діючому законодавству.
Між тим, згідно Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2009 р. № 9рп/2009 по справі 1-19/2009 р. визнані такими, що не відповідають Конституції: положення п.9 ст.1, положення ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. в редакції ЗУ " Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. № 799-У1 в частині вилучення у зазначеній редакції пункту 1 ст.36 КЗпП України; положення ч.3 ст.23 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. в редакції ЗУ " Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. № 799-У1 стосовно доповнення після слів " поважних причин" словами " або за угодою сторін".
Положення ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов,язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином , оскільки вищевказаним Рішенням Конституційного Суду України саме з 28.04.2009 р. було відновлено дію п.9 ст.1 та ч.3 ст.22 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. стосовно осіб, звільнених за ст.36 п.1 КЗпП України в редакції, яка діяла до прийняття ЗУ ЗУ " Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. № 799-У1 , тому , вимоги позивача про зобов,язання відповідача провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю з 16.03.2009 р. підлягають задоволенню частково, а саме, з 28.04.2009 р. В задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов до висновку про те, що відповідачем здійснювалась бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу допомоги по безробіттю з 28.04.2009 р. , тому, зазначену бездіяльність необхідно визнати протиправною.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу- відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки вимоги позивача задоволені судом частково, тому, сума судового збіру ( позивачем сплачено судовий збіру розмірі 3,40 грн.), яка повинна бути стягнута на користь позивача, складає 1,70 грн.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Артемівського міського центру зайнятості щодо зобов,язання провести нарахування та виплату допомоги по безробіттю - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Артемівського міського центру зайнятості щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 28.04.2009 р.
Зобов,язати Артемівський міський центр зайнятості здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 28.04.2009 р.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А ртемівського міськрайонного суду Л.А.РАДЧЕНКО