Ухвала

Іменем України

11 червня 2018 року

м. Київ

справа № 266/2053/15-а

провадження № 61-32830ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про скасування постанови та спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій просила скасувати постанову та спонукати до вчинення дій.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року, провадження за скаргою ОСОБА_5 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із положеннями частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Судами встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2015 року, ухваленою за адміністративним позовом ОСОБА_4, Маріупольський міський центр зайнятості був зобов'язаний здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_4 допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з виплатою недоплаченої грошової суми з урахуванням раніше виплачених грошових сум, скасовано наказ від 15 квітня 2015 року № НТ 150415, яким ОСОБА_4 призначено допомогу по безробіттю відповідно до пунктів 2, 4 статті 22, пункту 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та підпунктів 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності як застрахованій особі без урахування страхового стажу.

24 вересня 2015 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області було видано виконавчий лист у зазначеній справі, який знаходився на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

21 листопада 2017 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Дане положення закону конкретизоване у частині першій статті 287 КАС України, у редакції, чинній на час розгляду справи: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У частині першій статті 181 КАС України, у редакції, чинній на час вчинення виконавцем дій, які є предметом оскарження, а також на день звернення позивача до суду із скаргою, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо заявником не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, і апеляційний суд, залишаючи цю ухвалу без змін, обґрунтовано виходили з того, що предметом оскарження є рішення посадової особи державної виконавчої служби з приводу виконання рішення, ухваленого відповідно до норм КАС України, а не ЦПК України, тому провадження за скаргою ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Заявниці було роз'яснено судом, що вона має право звернутися із адміністративним позовом до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним КАС України.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про скасування постанови та спонукання до вчинення дій відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник