Справа № 2- 824/09
РІШЕННЯ
Іменем України
30 грудня 2009 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,
при секретарі Сміян А.В.,
за участю:
прокурора Початенко Н.В.,
представника виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради - ОСОБА_1,
представника Корсунь-Шевченківського КП « ВЖРЕУ»- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради та про визнання права власності на житлове приміщення,-
суд
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2009 р. позивачка звернулася до суду з даним позовом, просить ухвалити рішення, яким визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради за №155 від 29 липня 2009 р. про відмову у розгляді клопотання КП « ВЖ РЕУ » щодо виключення із числа службових квартиру АДРЕСА_1, зобов»язати визнати таку державною та визнати за позивачкою право власності на дану квартиру.
Свій позов позивачка мотивує тим, що вона з 11 червня 1982 р. перебуває на квартирному обліку при міськраді на загальній черзі, як особа, яка потребує житла.
27 травня 1999 р. по рішенню виконкому Корсунь-Шевченківської міської ради їй було надано для проживання службову однокімнатну квартиру № 3-а, по вул. Шевченка,15, у м. Корсуні-Шевченківському, згідно службового ордера №085143. Позивачка провела капітальний ремонт квартири за власні кошти і проживає у ній по даний час. Позивачка неодноразово зверталася до РЕУ з проханням звернутися до виконкому міськради про виключення спірної квартири з числа службових та визнання такої державною, але рішення про це не приймалося. На останнє її звернення до РЕУ, адміністрація РЕУ направила клопотання до виконкому про виключення спірної квартири із числа службових в зв»язку з тим, що відпала потреба у такій та про надання статусу державної.
Але рішенням виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради за № 155 від 29 липня 2009 р. було відмовлено у задоволенні даного клопотання, без будь-якої мотивації.
Позивачка вважає, що дана квартира не повинна була надаватися як службова, оскільки вона працювала вихователем у дитячій установі «Зірочка» і дана посада не відносилася до категорії працівників, яким надається службове житло,але оскільки на даний час позивачка прожила у даній квартирі більше 10 років, в яку вселилася по рішенню виконкому і ордеру, тобто при згоді власника, іншого житла не має, вклала великі кошти у капітальний ремонт квартири ,а тому має намір таку приватизувати, але виконком відмовив виключити дану квартиру із числа службових та перевести у статус державної,не мотивуючи підстави відмови, тому позивачка, вважаючи, що порушені її житлові права і звернулася до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним у заяві.
Представник виконкому міської ради ОСОБА_1 позов не визнала і пояснила, що позивачці незаконно було надано спірну квартиру, як службову, а тому рішення виконкому за №65 від 27.05.1999 р. про надання позивачці службової квартири №3-а, по вул. Шевченка,15, у м. Корсуні було скасоване по протесту прокурора району рішенням 13 сесії 4 скликання за № 13-8/2 від 21.05.2003 р. міської ради. Але питання про її виселення не ставилося, оскільки вселення відбулося законно, на підставі рішення виконкому і виданого ордера, сім»я прожила у квартирі більше 10 років, а тому підлягає виселенню з наданням іншого житла, а такого у міськраді не було і немає.
Статус квартири залишився службовий, хоча у міськраді дана квартира, як службова, не значиться у списку,який ведеться у міськраді. Причину відмови виконкому у знятті зі спірної квартири статусу
службової та надання статусу державної по рішенню №155 від 29.07.2009 р., представник міської ради не змогла назвати.
Представник РЕУ ОСОБА_2 суду пояснила, що спірна квартира по облікових документах РЕУ значиться як службова. Інших даних немає. Але проти задоволення позову представник РЕУ не заперечує, так як відпала необхідність у такій квартирі і в з»язку з цим і направлялося клопотання до виконкому міської ради, але у клопотанні про надання спірній квартирі статусу державної було відмовлено, без посилання на підстави відмови.
Крім того, представник РЕУ пояснила, що дана квартира капітально відремонтована за кошти позивачки, бо таких у РЕУ не було і немає, а у тій, яка була надана позивачці, жити було неможливо.
Обслуговування будинку №15, де мається кілька приватизованих квартир, і де мається спірна, однакове, і квартплата утримується лише за надані послуги. Квартплату, як за службову квартиру, позивачка не проводила і не проводить.
Прокурор вважає, що з урахуванням добутих у суді доказів є підстави для задоволення позову щодо визнання нечинним рішення виконкому міської ради щодо відмови РЕУ у задоволенні клопотання про скасування статусу даної квартири як службової, скасування такого, та є підстави зобов»язати виконком прийняти рішення про надання квартирі статусу державної.
Що стосується позову в частині визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру, то це не входить до компетенції суду і в цій частині позов не підлягає до задоволення.
Суд, заслухавши учасників процесу, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, сторони пояснили, що всі докази надані, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про часткове задоволення позову , на підставі наступного.
У судовому засіданні встановлено, що дійсно позивачка з 11 червня 1982 р. перебуває на квартирному обліку при міськраді, як особа, яка потребує забезпечення житлом. Про те, що позивачка не має власного житла, суду надано довідку БТІ ( а.с. 62 ).
Рішенням виконкому від 21.03.1995 р. за №60 квартиру АДРЕСА_1 було визнано службовою ( а.с. 64).
27 травня 1999 р. на підставі рішення виконкому за № 65 від 27.05.1999 р. позивачці з сином було видано службовий ордер № 085143 на проживання у даній службовій квартирі, жилою площею 14.25 кв.м., а загальною - 20.8 кв.м..
Квартира перебуває на обліку у балансоутримувача - РЕУ, як службова.
15.05.2003 р. на рішення виконкому за №65 від 27.05.1999 р. про надання позивачці даної квартири, саме як службової, було опротестовано прокурором району ( а.с. 66-67).
Рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради 13 сесії 4 скликання від 21.05.2003 р. опротестоване рішення було скасовано ( а.с. 53).
Як пояснила представник міської ради, при скасування даного рішення питання про виселення позивачки з сином не ставилося, оскільки вони підлягають виселенню з наданням іншого житла, а такого у міській раді немає.
Відповідно до ст.118 ЖК Української РСР службові приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв»язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Облік службових квартир ведеться у виконкомі міської ради, яка прийняла рішення про включення даного приміщення до числа службових. Такі ж вимоги маються у Положенні про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого ПРМ УРСР від 4.02.1988р. за №37. Згідно переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого вказаною постановою за №37 « Про службові приміщення», із змінами і доповненнями, позивачка,як вихователь дитячої установи « Зірочка» не відносилася до такої категорії працівників.
Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, яке проводиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації, на чиєму балансі таке приміщення перебуває, рішенням виконавчого комітету відповідної ради. А тому балансоутримувач даної квартири – РЕУ на законних підставах звернувся до виконкому міської ради про виключення даної квартири з числа службових, так як відпала потреба у такій, відсутні кошти на її утримання, але рішенням №155 від 29.07.2009 р. було відмовлено у задоволенні такого клопотання, без мотивації відмови.
Суд вважає дану відмову незаконною, оскільки суду не надано жодних доказів того, що така квартира необхідна, і доведено, що відпала необхідність у такій, а тому, суд вважає необхідним визнати оскаржуване рішення нечинним та скасувати його в частині відмови у клопотанні РЕУ про зняття статусу службової зі спірної квартири та надання їй статусу державної, та зобов»язати виконком прийняти рішення про надання статусу даній квартирі державної.
Що стосується вимоги позивачки про визнання за нею права власності на спірну квартиру, то згідно з п.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири ( кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
Приватизація, як процес передачі державного майна у власність інших осіб, охоплює лише державний житловий фонд, тобто той, що належить місцевим радам, і такий, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, у повному господарському віданні яких знаходиться цей фонд, тобто це передбачено спеціальним законом, а тому суд не вправі визнавати право власності на житлове приміщення, оскільки прийняття рішень про приватизацію житла не є компетенцією суду.
Крім того,передача квартир, будинків у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, будинок, яке реєструється в органах приватизації. Сам порядок передачі квартир передбачений Положенням про порядок передачі квартир( будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Держжилкомунгоспу від 15.09.1992 р. №56, зокрема, шляхом подачі заяви до місцевого органу приватизації та інших документів,тобто на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та при наявності законних підстав для цього.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення виконкому міської ради за № 155 від 29 липня 2009 р. «Про відмову у клопотанні КП « ВЖ РЕУ » щодо виключення із числа службових квартири №3-а, по вул. Шевченка,15, у м. Корсуні-Шевченківському», при обгрунтованому клопотанні РЕУ про зняття такого статусу, з наданням статусу державної, є безпідставним, немотивованим, а надані позивачкою докази заслуговують на увагу, а тому суд визнає нечинним дане рішення в частині вказаної відмови, скасовує його, та вважає необхідним зобов»язати виконком прийняти рішення про надання даній квартирі статусу державної.
Що стосується вимог позивачки про визнання за нею права власності на вказану квартиру, то до компетенції суду таке право не входить і цим питанням займається уповноважений орган, створений органом місцевого самоврядування, при наявності законних підстав для цього, а тому у цій частині позову суд відмовляє .
Судові витрати по справі суд не стягує, оскільки позивачка від стягнення таких відмовилася.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 209 ч.3 ЦПК України; ст.ст. 118, 119,121,122 ЖК Української РСР; ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 4.02.1988 р. за №37 « Про службові приміщення»; Законом України від 19.06.1992 р. « Про приватизацію державного житлового фонду»,
суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління» про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради та про визнання права власності на житлове приміщення,- задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради за №155 від 29 липня 2009 р. про відмову у клопотанні КП « ВЖ РЕУ » щодо виключення із числа службових квартири №3-а, по вул. Шевченка,15, у м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області, зобов»язавши ухвалити рішення про надання такій статусу державної.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його апеляційне оскарження, або подачі в цей же строк апеляційної скарги.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу може бути подано таким же чином протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 31. 12. 2009 р.
Головуючий :підпис.