Справа №2«а»-51/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2008 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
при секретарі Мельниковій І.С. ,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за
позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального
захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманих сум
одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2008 роки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідача управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної грошової допомоги за 2008 рік, в обґрунтування якого вказав, що він є інвалідом 2-ї групи. Згідно ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» йому встановлений статус інваліда війни. На підставі ч.5 ст. 13 цього Закону до 5 травня щорічно інвалідам 2-ї групи виплачується разова грошова допомога 8 мінімальних пенсій за віком. Вважає, що йому повинно бути виплачено за 2008р. 470 х 8 = 3760 грн. Фактично за цей період йому було виплачено 400 грн. Таким чином з відповідача за 2008р. просить стягнути 3360, 00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду, що позивач з 12.05.1999 року має статус інваліда війни. З 06.09.1996р. на термін безстроково йому була встановлена III група інвалідності по профзахворюванню, яке пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а з 17.08.2006р. на термін безстроково II група інвалідності по захворюванню, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тож позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», внаслідок чого стаття 13 вищевказаного Закону до набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп мала наступну редакцію: «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України».
Позивач отримав щорічну разову допомогу ветеранам війни у квітні 2008р. згідно постанови КМУ від 12.03.2008р. № 183 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту та «Про жертви нацистських переслідувань». Виплата була здійснена до набуття чинності рішення КСУ від 22.05.2008р. № 10-рп, а тому відповідає на той час діючому законодавству.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним законом. Застосування мінімального розміру пенсій за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допоміг Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.
Статтею 7 Бюджетного кодексу України, основним принципом бюджетної системи визначено збалансованість. Виходячи з цього принципу всі витрати бюджету на відповідний рік затверджуються виходячи з можливостей його дохідної частини. Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік.
Згідно ст. 19 ОСОБА_3 України, правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України. Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень. Тобто діє принцип «можна тільки те, що дозволено» Для публічного права характерне специфічний юридичний порядок «влади-підпорядкування», згідно якого управління повинно здійснювати точну реалізацію вказівок влади, а всі інші особи - підпорядковуватися їм. Якщо згадати основні поняття, то державний орган - це особа, або група осіб, яка наділена юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання задач та функцій держави.
Все вищевказане підтверджує те, що вирішення питання щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірах, передбачених ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» не входить до компетенції управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради. Виплата цієї допомоги залежно від розмірів мінімальної пенсії за віком може здійснюватись тільки після збільшення бюджетних призначень за відповідними бюджетними програмами соціального захисту громадян. Всі учасники бюджетного процесу повинні діяти тільки згідно вимогам чинного законодавства і забезпечувати цільове використання бюджетних коштів
У зв'язку з вищевикладеним, просить у позові відмовити.
Представник третьої особи, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом III групи по профзахворюванню, яке пов'язане ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а з 17.08.2006р. на безстроковий термін йому встановлена II група інвалідності по захворюванню, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач отримав щорічну допомогу до 5 травня за 2008 рік - в квітні у розмірі 400, 00 грн. Вказані факти встановлені на підставі пояснень сторін, посвідчення, довідки відповідача (а.с. 4).
Згідно п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», особами, які є учасниками війни, є особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Спору про право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 роки, між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат. Так позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити різницю між фактично сплаченими сумами та сумами, встановленими законом, але у вересні отримав відмови у виплаті різниці.
Суд вважає, що ця відмова є неправомірною з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 ОСОБА_3 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені ОСОБА_3 та Законами України.
За змістом ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах інвалідам 2-ї групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до принципу верховенства права та законності, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави
Згідно ст. 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії.
За змістом ст. 22 ОСОБА_3 України, при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України № Юрп-2008 від 22.05.2008р. визнані неконституційними зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», де зазначалося, що розмір щорічної разової допомоги до 5 травня встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, виплата одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік, здійснена відповідачем з порушенням ОСОБА_3 України та спеціального закону.
Згідно абз.8 ч.1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Таким чином суд вважає за можливе застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, визначений цим Законом.
Таким чином до виплати підлягає: (470x8) - 400 = 3360 грн., де 470 грн. -мінімальний розмір пенсії за віком, 400 грн. - фактична отримана сума позивачем.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та керуючись ст. ст. П, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького
апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти
днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.