АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа №  22ц-1772/10                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач  -  Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .      

Категорія  5                                                                                                  

У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

03 березня 2010 року        Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Костюченко Н.Є.,

суддів - Григорченка Е.І., Кочкової Н.О., при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (третя особа : Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора) - про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 5 січня 2010р., посилаючись на незаконність відмови у задоволенні його позовних вимог про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкуваня.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання права власності на1/4 частину квартири АДРЕСА_1Правда» у м.Дніпропетровськ у порядку спадкування за законом, суд першої інстанції посилався на можливість вирішення даного спору у позасудовому порядку.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню за такими підставами.

Відповідно до вимог ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюєься на усі правовідносини, які виникають у державі. За роз*ясненням п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Коституції України при здійсненні правосуддя» від 1.11.1996р. №9 не допускається відмова у судовому розгляді спору з посиланням на можливість його вирішення у іншому, досудовому, порядку.

У позовній заяві ОСОБА_2 посилався на те, що власниками спірної квартири були його батьки та відповідачка - племінниця зі своєю неповнолітньою дочкою. Після смерті у 2006 році батька ОСОБА_4 спадкова справа у нотаріальній конторі не відкривалась і свідоцтво про право на спрадщину нікому не видавалось. Вважав, що єдиною спадкоємицею стала мати - ОСОБА_5, яка постійно проживала зі спадкодавцем, фактично прийняла спадщину, проте у 2008 році померла. Оскільки відповідачка утримує правовстановлюючі документи та заявила, що вся спірна квартира належить їй, а до нотаріальної контори звернулись як вона, так і її брат ОСОБА_6, вирішення спору вважав можливим саме у судовому порядку.

Суд першої інстанції зазначені обставини та наведені вимоги законодавства не врахував та безпідставно відмовив у судовому розгляді спору по суті заявлених позовних вимог. Крім того, суд не з*ясував усіх можливих спадкоємців, не залучив до участі у справі як їх, так і ОСОБА_6, на якого позивач посилався як на претендента на спадщину.

Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, його рішення на підставі вимог п.5 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду тієї ж інстанції. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати зазначене, розглянути заявлені позовні вимоги, повно та всебічно з*ясувавши обставини справи та вірно застосувавши норми матеріального закону.

Керуючись ст. 307, п.5 ст.311,315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 5 січня 2010р. - скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку у 2-місячний строк.

СУДДІ: