УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/404                              Головуючий в суді 1-ї інстанції Кочетов Л.Г.

Категорія 23                                       Доповідач Балашкевич С.В.

РІШЕННЯ Іменем  України

15 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В. суддів: Зарицької Г.В., Худякова A.M. при секретарі Войтюк В.І. з участю позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Зазначав, що 25 травня 2006 року з вини ОСОБА_3, який керував автобусом ЛАЗ 695, сталася дорожього транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений його, позивача, автомобіль ВАЗ 2104. Посилаючись на те, що власником автомобіля є відповідач, ОСОБА_1 просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5659,83 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, 280 грн. витрат на проведення експертного дослідження, 2,34 грн. витрат у зв'язку з направленням телеграми, 35,55 грн. на отримання довідки ДАІ, 65,09 грн. витрат по сплаті державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1172 ЦК юридична або фізична особа вішкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2006 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_3 за кермом автобуса ЛАЗ-695 (номерний знак НОМЕР_1), належного приватному підприємцю ОСОБА_2, з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах, рухався по ділянці дороги завод ЗБВ -с. Івниця Андрушівського району. Під час руху ОСОБА_3 втратив свідомість, не впорався з керуванням автобуса, виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ - 2104 (номерний знак НОМЕР_2), що належить позивачу. Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Названі обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи № 3-10203/ 06 відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП і не заперечувалися сторонами.

Судом також встановлено, що 25 травня 2006 року ОСОБА_3 був допущений власником автобуса до керування транспортним засобом без проходження медичного огляду.

Згідно висновку спеціаліста - товарознавця  за НОМЕР_3 від 9.06.2006 року ( а.с.8-13) матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля ВАЗ 2104, складає 5659,83 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідальним за заподіяння матеріальної та моральної шкоди має бути відповідач як роботодавець та власник джерела підвищеної небезпеки, тому посилання апелянта на відсутність його вини у виникненні дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обргунтовано виходив з того, що внаслідок пошкодження майна та неможливості його використання позивач зазнав моральних страждань, тому висновок суду про наявність підстав для стягнення цієї шкоди в сумі 1000 грн. є правильним.

Доводи апелянта цих висновків не спростовують.

Разом з цим, стягуючи з відповідача витрати, пов'язані з направленням телеграми та отриманням довідки ДАІ, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно статті 79 ЦПК названі витрати не належать до судових витрат, а тому стягненню не підлягають.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення витрат, пов'язаних з направленням телеграми та отриманням довідки ДАІ, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,414,316 ЦПК України, колегія

суддів, -                                  вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2006 року в частині стягнення витрат, пов'язаних з направленням телеграми та отримання довідки ДАІ - скасувати.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього

часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до

Верховного Суду України протягом двох місяців.