Справа №22ц-140/2007 р. Головуючий у першій інстанції- Салай М.Г.
Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2007 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Бойко О.В.
суддів - Шевченка В.М., Горобець Т.В.
при секретарі - Пільгуй Н.В.
з участю - прокурора, сторін та їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду від 17 листопада 2006 року по справі за позовом в.о. Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Чернігівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та звільнення її від тимчасових споруд,
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати рішення місцевого суду як незаконне і необгрунтоване, прийняте без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Чернігівського районного суду від 17 листопада 2006 року частково задоволено позов в. о. Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Чернігівської районної державної адміністрації та зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку розміром 0,02 га, що розташована на території Чернігівського району на околиці села Прохорів Хутір вздовж р.Старик до земель запасу Дніпровської сільської ради Чернігівського району, а також стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати. Суд виходив з того, що відповідачка користується зазначеною земельною ділянкою не маючи на те достатніх правових підстав, а тому повинна її звільнити.
В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_2 вказує, що відповідачка на законних підставах відповідно до рішення виконкому Дніпровської сільської ради від 20.12.200 року 312 та зареєстрованого договору оренди від 22.12.2000 року користувалась спірною земельною ділянкою. З рішенням Дніпровської сільської ради від 11.05.2005 року, яким відмінено рішення ради від 20.12.2000 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, відповідачка не була ознайомлена взагалі. Апелянт наполягає на тому, що ОСОБА_1 продовжувала користуватися спірною земельною ділянкою і після закінчення строку дії договору оренди, з боку орендодавця -Дніпровської сільської ради заперечень проти цього не було, а тому строк договору оренди вважається поновленим. Судом порушено Постанову Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" згідно з якою може бути скасовано рішення про неправомірне надання земельної ділянки, а таке незаконне надання відповідачці земельної ділянки позивачем не доведено. Крім того, на даний час в Чернігівській райдержадміністрації вирішується питання про оформлення технічної документації на спірну земельну ділянку.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін і їх представників дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом спірна земельна ділянка площею 0,02 га розташована на території Дніпровської сільської ради Чернігівського району біля с. Прохорів хутір в прибережній захисній смузі р.Старик і була виділена в користування ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської сільської ради Чернігівського району НОМЕР_1 від 20 грудня 2000 року, однак її межі у натурі ( на місцевості ) не встановлювались.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 11 травня 2005 року і Чернігівська районна державна адміністрація, як орган до повноважень якого відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року відноситься прийняття рішення про укладення договорів оренди, не приймала рішення про надання відповідачці в оренду земельної ділянки біля с. Прохорів хутір в прибережній захисній смузі р.Старик якою вона користується без документів що дають право допуску до її використання; Тому твердження представника відповідача про те, що строк договору оренди земельної ділянки площею 0,02 га від 22.12.2000 року вважається поновленим і відповідачка має право на подальше використання земельної ділянки є безпідставними.
Таким чином, суд дійшов до вірного висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 на даний час без законних на те підстав користується спірною земельною ділянкою, і обґрунтовано застосувавши правила ст..2123К України повернув цю земельну ділянку її власнику.
2
Посилання представників відповідачки на норми Закону „Про оренду землі" як підставу для задоволення апеляційної скарги виходячи з підстав позову і предмету доказування у даній справі і що договір оренди землі припинений, є безпідставними і не можуть бути застосовані при вирішені справи.
За таких обставин, місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду відповідає встановленим обставинам і дослідженим доказам, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317,319 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду від 17 листопада 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття законної сили.
Головуючий