2-599/07/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Чередник В.Є., при секретарі Гальчевхо Н.Л, Андросові А.О.,
розглянувша у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковороди, третя особа ректор Харківського національного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковорода ОСОБА_2 про примусове виконання умов договору та відшкодування моральної шкоди, -
Встановив:
У ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов'язати відповідача провести його навчання на 5 курсі Харківського національного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковороди відповідно до умов договору, укладеного між сторонами ІНФОРМАЦІЯ_2року та видати йому диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
При цьому, позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року він був зарахований студентом заочного відділення факультету економіки та права Харківського національного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковороди за спеціальністю «правознавство» на комерційній основі На протязі навчання позивач виконував всі умови договору, укладеного з університетом, але на початку сесії у ІНФОРМАЦІЯ_4 року його не допустили до здачі екзаменів через відсутність заяви про видачу йому диплому бакалавра, через що він був вимушений написати її, а тільки потім його допустили до сесії.
На його неодноразові звернення до ректора університету та до інших інстанцій він не одержав влаштовуючих його відповідей та був вимушений звернутися до суду із позовом про примусове виконання умов договору.
В ході розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_5 року позивач доповнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача в якості моральної компенсації на його користь 11000 гривень та ОСОБА_2 5000 гривень.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те. що через невиконання відповідачем умов укладеного договору, йому була заподіяна моральна шкода. Крім того, на думку позивача, представник відповідача в судових засідання вводив суд в оману, стверджуючи, що сторони уклали мирову угоду, також принижував його особистість, шантажував його, від чого позивач постійно знаходився у хвилюванні про своє подальше навчання. Все це створило в сім'ї позивача напружений психологічний клімат та спровокував нервові зриви з його боку.
В судовому засіданні позивач та його представники ОСОБА_3 та ОСОБА_5., позов підтримали, представник відповідача ОСОБА_4 в ході судового розгляду вимоги позивача про подальше навчання в університеті визнав, проти вимог щодо видачі диплому та стягнення моральної шкоди заперечував.
При цьому представник відповідача пояснив, що у ІНФОРМАЦІЯ_6 року , керуючись листом МОН України від ІНФОРМАЦІЯ_7 року і нагальною потребою загальноосвітніх, професійних та вищих закладів освіти регіону у викладачах з правознавства, виходячи із спроможності університету, на заочну форму навчання юридичного факультету на І курс було прийнято 277 осіб.
Оскільки, на той час обмежень у кількості студентів заочної форми навчання встановлено не було, тому університет у контракті про надання освітніх послуг взяв на себе зобов'язання підготувати фахівців і видати диплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст».
ІНФОРМАЦІЯ_8 року університет отримав ліцензію на підготовку вказаних фахівців у кількості 100 осіб. Для виконання договірних зобов'язань університет звернувся до МОН України з проханням про збільшення ліцензованого обсягу на юридичному факультеті з продовження навчання всім студентам, однак позитивної відповіді не отримав.
Враховуючи неодноразові звернення позивача до ректора університету з приводу бажання продовження навчання, було прийнято рішення про надання йому такої можливості, про що позивача було письмово повідомлено, крім того таке волевиявлення з лІНФОРМАЦІЯ_12 року7 неодноразово проявлялось представником відповідача та третьої особи в судових засіданнях, де позивачу пропонувалось прибути до університету7 для продовження навчання. Зважаючи, на те, що в ході розгляду справи позивач не проявив бажання продовжити навчання, представник відповідача та третьої особи не вбачає вини університету чи ректора у спричиненні позивачу моральної шкоди.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_9 року між ОСОБА_1 та Харківським національним педагогічним університетом ім.. Г.С. Сковороди було укладено договір про підготовку7 фахівця з вищою освітою на комерційній основі із спеціальності «правознавство»./а.с.З/.
Керуючись листом МОН України від ІНФОРМАЦІЯ_7 року і нагальною потребою загальноосвітніх, професійних та вищих закладів освіти регіону у викладачах з правознавства, виходячи із спроможності університету, на заочну форму навчання юридичного факультету на І курс було прийнято 277 осіб.
Оскільки, на час укладення договору між сторонами, обмежень у кількості студентів заочної форми навчати встановлено не було, тому університет у контракті про надання освітніх послуг взяв на себе зобов'язання підготувати фахівців і видати диплом за освітно-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст».
Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України від ІНФОРМАЦІЯ_8 року Харківський національний педагогічний університет ім,. Г.С Сковороди має ліцензію на надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до бакалавра, спеціаліста, магістра, ліцензований обсяг прийому осіб на заочну форму навчання за спеціальністю «правознавство» становить 100 осіб./а.с.30-32/.
ІНФОРМАЦІЯ_10 року позивачу було видано диплом про закінчення у ІНФОРМАЦІЯ_11 році Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та отримання базової вищої освіти за напрямком підготовки «Право» та здобуття кваліфікації бакалавра права /ас.71/
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадав, встановлених цим Кодексом.
Так, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем не були виконані умови договору про підготовку фахівця з вищою освітою на комерційній основі із спеціальності «правознавство", укладеного між ОСОБА_1 та Харківським національним педагогічним університетом ім.. Г.С. Сковороди ІНФОРМАЦІЯ_2року, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести навчання позивача на 5 курсі вказаного університету.
Разом з тим, суд не вбачає вини відповідача та третьої особи у порушенні прав позивача, оскільки настання наслідків невиконання умов договору не залежало від відповідача, а було зумовлено змінами у ліцензованому обсягу Міністерства освіти і науки України.
Крім того, в ході судового розгляду представником відповідача та третьої особи з ІНФОРМАЦІЯ_12 року неодноразово приймались заходи для мирного врегулювання спору та надання позивачу- можливості продовжити навчання, тому суд не вбачає його вони у спрнчнненні позивачу моральної шкоди.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1166 ч.2 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи, що в судовому засіданні представник відповідача та третьої особи довів, що вини відповідача чи третьої особи у завданні шкоди позивачу не було, суд відмовляє у позовних вимогах про відшкодування моральної шкоди.
При розгляді справи суд позбавлений можливості розглянути та задовольнити вимоїн позивача про видачу йому диплому спеціаліста за спеціальністю „Правознавство", оскільки вони є передчасними, бо видача диплому можлива тільки після закінчення позивачем курсу навчання, складання державних іспитів та захист}- диплом}-.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 626,629, 1166 ЦК України,-
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди провести навчання ОСОБА_1 на 5 курсі Харківського національного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковороди відповідно до умов договору від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про видачу диплома спеціаліста за спеціальністю „правознавство" - відмовити.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду- та шляхом подачі протягом 20 днів після подтия вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду- м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.