Судове рішення #7219116

Справа  № 2-820/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 4 грудня 2009 року                                          Корсунь-Шевченківський  районний  суд  Черкаської   області  в  складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

при секретарі Сміян А.В.,

розглянувши  у  відкритому  попередньому судовому  засіданні у  залі  суду  цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Сидорівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на об»єкт незавершеного будівництва, -

суд

ВСТАНОВИВ:

      6 листопада 2009 р. позивач  звернувся у суд з даним позовом і  просить ухвалити  рішення, яким визнати за ним в порядку спадкування за законом  право власності на  майно, що  належало його померлому батьку ОСОБА_2,  яке є  самочинно збудованим  на  відведеній під збудоване будинковолодіння неприватизованій  земельній ділянці площею 0,25 га, по вул. Українська, 7, в с. Скрипчинці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

      Свій позов позивач мотивує тим, що 2 листопада 2002 року помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з житлового будинку і  надвірних споруд.

Померлий  за свого життя  мав право на визнання за ним  права власності на дане  майно, здавши його  в  експлуатацію відповідно до вимог Закону,  але не  здав, бо помер, а тому вказане  будинковолодіння   має  статус  об’єкта  незавершеного будівництва,  бо   не здане   в  експлуатацію.

     А тому  позивач  не може оформити свої спадкові права на вказане  будинковолодіння,  так як воно  після закінчення будівництва не прийняте в експлуатацію та не пройшло  державної   реєстрації.

      У попереднє судове засідання  позивач з’явився, позов підтримав повністю, заявив клопотання  слухати справу  у попередньому  судовому  засіданні,   так як  для  цього надані всі  необхідні  докази,  та надав суду пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

       Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у суд не з’явився, але направив до суду заяву, в   якій не заперечує  проти задоволення позову та просить суд  справу слухати у його відсутність.

       Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до   задоволення та  ухвалює рішення  з попереднього судового засідання, маючи для  цього всі  законні  підстави.

       В судовому засіданні встановлено, що дійсно 2 листопада 2002 року помер ОСОБА_2, батько позивача,  якому  належав житловий будинок з  надвірними спорудами, що  розташовані за адресою: вул. Українська, 7, в с. Скрипчинці Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, на неприватизованій земельній ділянці, площею 0,25 га, яка була виділена померлому, під вже самочинно збудований будинок, що підтверджується довідкою № 566 виданою виконкомом Сидорівської сільської ради від 17.10.2009 року, але не здав  будинок  в  експлуатацію, бо помер. Тобто будинковолодіння   має  статус  об’єкта  незавершеного будівництвом.

       Позивач, згідно зі ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою № 458, виданою виконкомом Сидорівської сільської ради Корсунь – Шевченківського району Черкаської області від 17.09.2009 року, так  як проживав до дня  смерті  батька, разом із ним однією сім’єю, у вищевказаному будинку, вів з ним спільне господарство і, на даний час,  продовжує проживати в даному будинку. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 спадщину не приймали і на неї не претендують. Згідно довідки Корсунь – Шевченківської державної нотаріальної контори № 972 від 21.11.2009 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена.

      Спадкодавець заповіту не залишив. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки інші спадкоємці померлого за законом відсутні, а тому спадщину не приймали і на неї не претендують. Позивач не може оформити свої спадкові права на вказане в даному позові будинковолодіння померлого батька, так як воно є самочинно збудованим, тобто збудованим на земельній ділянці, яка є не приватизованою та, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту.

       Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була  їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому  законом  порядку  особі під уже збудоване нерухоме майно. А також, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У попередньому судовому  засіданні  встановлено, що  земельна  ділянка  померлому  була  наділена  у постійне користування  під уже самочинно збудований будинок. Згідно заяви гр. ОСОБА_3, то він не заперечує проти задоволення вищевказаного позову, так як це не порушує його прав, як власника суміжної садиби. Інші власники суміжних садиб відсутні.

       Згідно ст.331 ЦК України нерухоме майно підлягає державній реєстрації, яку  може  провести  лише особа, яка  його  побудувала  і яка є  живою, а до моменту реєстрації  вказане  будинковолодіння   вважається об’єктом  незавершеного  будівництва.

      Оскільки  вказаний житловий будинок на день смерті померлого не був зареєстрований   в   установленому   законом порядку,  тобто являється об’єктом незавершеного будівництва, то за таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення  і,  відповідно до положень ст.1216 ЦК України, обов’язок по здачі  вказаного будинковолодіння в експлуатацію  переходить до  позивача, оскільки  вказана  стаття передбачає, що  спадкування  це є перехід прав та обов’язків /спадщини/  від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/,  а тому  суд позов  задовольняє та визнає  за  позивачем  право власності в порядку  спадкування, як  за  спадкоємцем  першої черги за  законом, сином померлого ОСОБА_2, на  дане майно, як на  незакінчений  будівництвом  об’єкт,  з  послідуючою здачею його в експлуатацію.

        Задовольняючи позов, суд залишає за позивачем витрати на інформаційно – технічне забезпечення по справі, оскільки ні до подання позову до суду, ні під час попереднього розгляду справи  відповідач не заперечував проти його задоволення і   прав  позивача не порушував.  

Від сплати судового збору позивач звільнений, згідно абз. 2 п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) від 30 квітня 1993 року № 43 – 93, оскільки являється потерпілим внаслідок ЧАЕС (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії В – П № 810748, виданим від 17.09.2009 року.

       Керуючись Прикінцевими та  перехідними положеннями  до  ЦК  України 2004 р., ст. 529, 549  ЦК Української РСР  1963 р., ст.  ст. 331; ч. 3, 5 ст. 376, 1216 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України,

суд

ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 до Сидорівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на об»єкт незавершеного будівництва, -  задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем та жителем с. Скрипчинці Корсунь – Шевченківського району Черкаської області, паспорт серії НЕ 014006, виданий Корсунь – Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області від 29 січня 2002 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, непрацюючим, інші дані про особу суду невідомі, право  власності   в  порядку  спадкування  за  законом, як спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після  смерті  батька ОСОБА_2, померлого 2 листопада 2002 року у с. Скрипчинці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, на  незакінчений  будівництвом  об’єкт, що  знаходиться  на неприватизованій земельній ділянці площею 0.25 га, за  адресою: вул. Українська, 7, в с. Скрипчинці Корсунь-Шевченківського району  Черкаської області.

       Рішення  суду набирає законної  сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження або  подання апеляційної скарги в  цей  же строк.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський  районний суд шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

       Відповідачем рішення  може  бути  оскаржене  в такий  же спосіб і  протягом  тих же  строків з часу  одержання  копії даного рішення.

       Головуючий -

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація