Справа 1-348/2009 р.

категорія - кримінальна

В И Р О К

Іменем   України

25 грудня 2009 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бездідька В.М.,

при секретарі Тищенко О.М.

з участю прокурора  Антоненко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, має середню освіту,  неодружений,  не працюючий, проживає у  ІНФОРМАЦІЯ_3,  раніше не  судимий

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України ,-

в с т а н о в и в:

03 листопада 2009 року  в вечірній час ОСОБА_1  проводив до залізничного вокзалу станції Прилуки Південної залізниці свою тітку ОСОБА_2, яка мала їхати до місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_4. В очікуванні поїзда в залі очікування на залізничному вокзалі станції Прилуки ОСОБА_1 побачив у ОСОБА_2 мобільний телефон „NOKIA-2760”, яким остання користувалась, і вирішив викрасти його у неї.

О 17 годині 50 хвилин  до посадочної платформи подали на посадку приміський дизель - поїзд сполучення  „Прилуки-Гребінка”, яким ОСОБА_2  мала їхати до місця проживання. ОСОБА_1 допоміг здійснити посадку їй  в вагон, занісши при цьому її сумки, після чого,  здійснюючи свій злочинний намір, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, керуючись корисливими мотивами та переслідуючи мету особистої наживи, попросив у ОСОБА_2  її мобільний телефон „NOKIA-2760”, повідомивши їй неправдиві відомості, а саме, що зателефонує до брата в м. Ніжин.

Зловживаючи довірою, яка породжувалася родинними відносинами ОСОБА_1,  отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон, який остання добровільно йому передала, здійснив висадку  з поїзда і будучи впевненим, що переслідування його власником телефона не буде, так як було об”явлено про відправлення поїзда, залишив територію залізничного вокзалу станції Прилуки. Викрадений телефон ОСОБА_1 обернув на свою користь і розпорядився ним на власний розсуд, таким чином,  своїми злочинними діями останній  завдав ОСОБА_2  матеріальної шкоди 397 грн. 50 коп.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та детально розповів про обставини вчиненого ним злочину – що 03.11.2009 року в вечірній час він проводив свою рідну тітку ОСОБА_2 та дядька ОСОБА_3  на залізничний вокзал  станції Прилуки.  Прийшовши на залізничний вокзал, вони зайшли в зал очікування і стали чекати поїзда. Під час очікування він звернув увагу на мобільний телефон, яким користувалася тітка. В нього виникла думка якимось чином заволодіти даним телефоном, щоб в подальшому його продали та отримати гроші. Близько 18 години на посадку подали приміський поїзд сполучення  „Прилуки-Гребінка”, яким мали їхати тітка з дядьком. Перенісши їх сумки у вагон поїзда, він  попросив у тітки її мобільний телефон, мотивуючи, що йому необхідно зателефонувати брату, розрахувавши при цьому, що тітка не відмовить йому в проханні. Після цього він сказав, що переговорить  в тамбурі і вийшов з вагону. Знаючи, що до відправлення поїзда залишився незначний час, тітка вже з поїзда не вийде, він сховав телефон в кишеню і швидко пішов з території залізничного вокзалу. Даний телефон відразу вирішив продати, зателефонувавши своєму знайомому, з яким домовились  за 140 гривень. Отримані за продаж телефону гроші, потратив на власні потреби, придбав продукти харчування.

Учасники судового розгляду не заперечили щодо визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються

Після цього суд, відповідно до ст. 299 КПК України, переконався, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та у них немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз”яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність підсудного в пред’явленому обвинуваченні повністю доведеною. Його дії  необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння  чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин суд  не вбачає.

При обранні міри покарання суд враховує, ступінь тяжкості скоєного злочину, відношення підсудного до вчиненого – розкаяння, особу підсудного, раніше не судимого, за місцем проживання характеризується позитивно. Тому суд вважає, що необхідним, достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції  його від суспільства та потрібно призначити покарання у виді обмеження волі із звільненням з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України  і призначити покарання у виді 2 років обмеження  волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому у виді підписки про невиїзд по місцю проживання – залишити без змін.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

  Речові докази по справі (а.с. 54)  – мобільний телефон „NOKIA-2760”, серійний номер 356401021511134, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_2 – залишити в її законному володінні та користуванні.

Судові витрати в сумі 169 грн. 02 коп. за проведення товарознавчої експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок  може бути  оскаржений  в Апеляційний  суд Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою  в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                             В.М. Бездідько