ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.08.06 | Справа № 3/364-06. |
Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І., розглянувши матеріали справи
за позовом : Дочірнього підприємства « Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства « Буд механізація» , м.Київ
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес інвест»
про стягнення 3 368 грн. 24 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3 368 грн. 24 коп. у тому числі : основного боргу ( неповернутої вчасно попередньої оплати за товар) 3 106 грн. 10 коп., індексу інфляції – 164 грн. 20 коп. та 3 % річних – 43 грн. 94 коп.
Відповідач у відзиві від 19.07.2006 року на позовну заяву зазначив, що його заборгованість зменшилась і складає приблизно 2 560 грн. 10 коп., однак доказів сплати частини боргу відповідач суду не надав. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відкласти розгляд справи, що був призначений на 20.07.2006 року, з метою проведення звірки розрахунків між сторонами.
Ухвалою від 20.07.2006 року суд відклав розгляд даної справи, зобов’язавши відповідача надати суду акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами, або докази сплати боргу в строк до 10.08.2006 року.
Відповідач не виконав вимог ухвали суду від 20.07.2006 року , не подав суду ні акту звірки розрахунків, ні доказів сплати боргу.
За таких обставин, спір у відповідності зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив :
12 грудня 2003 року між ДЖП « Управління баштових кранів» ВАТ «Буд механізація» (позивачем) та ТОВ « Прогрес Інвест» ( відповідачем ) був укладений договір № 9 , відповідно до якого відповідач зобов’язувався поставити , а позивач зобов’язувався прийняти та оплатити вартість товару .
15 грудня 2004 року вищезазначений договір додатковою угодою був продовжений до 31 грудня 2005 року.
Відповідно до п.3.1. вищезазначеного договору , позивач зобов’язувався сплатити суму замовленого товару протягом трьох банківських днів після отримання товару.
На виконання умов вищезазначеного договору відповідач поставив партію товарів ( м’ясні продукти та консерви) на загальну суму 17 419 грн. 12 коп., а позивач сплатив відповідачу за поставлений товар 20 579 грн. 22 коп.
Як зазначає позивач , в обґрунтування позовних вимог, позивач сплатив в якості передоплати 3 160 грн. 10 коп.( сума сплаченого позивачем товару 20 579 грн. 22 коп. – сума поставленого товару відповідачем 17 419 грн. 12 коп. = 3 160 грн. 22 коп. сума попередньої оплати за товар ).
Таким чином, свої зобов’язання по договору відповідач виконав в частково , заборгованість відповідача перед позивачем складає суму 3 160 грн. 10 коп., що підтверджується доданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 1 листопада 2005 року, який підписаний сторонами.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується , зокрема, договором №9 від 12 грудня 2003 року з додатковою угодою від 15 грудня 2004 року, видатковими накладними № 039719 від 05.04.05 р., № 041289 від 12.04.05 р., № 041319 від 19.04.05 р., актами звірки взаєморозрахунків від 13.05.05 та від 01.11.05 року, листами відповідача про визнання боргу, зокрема, листом № 9/1 – 1165 від 18.11.05 року про визнання боргу в сумі 3 160 грн. 10 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вина посилається як на підставу своїх вимог та заперечень , зокрема відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в сумі 3 160 грн. 10 коп. або обґрунтованих заперечень проти позову , тому вимоги позивача є правомірними , обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача доданого до матеріалів справи ( а.с.9-10 ) , позивачем були нараховані інфляційні нарахування в сумі 164 грн. 20 коп. та 3 % річних в сумі 43 грн. 94 коп.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 164 грн. 20 коп. та 3 % річних в сумі 43 грн. 94 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідач доказів сплати боргу не подав, в засідання суду не з‘явився, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу ( неповернутої вчасно попередньої оплати за товар) 3 106 грн. 10 коп., індексу інфляції – 164 грн. 20 коп. та 3 % річних – 43 грн. 94 коп.
Відповідно до ст.44 , ст.49 ГПК України , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,44,49,82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Прогрес Ін вест» ( 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 33 ; код ЄДРПОУ 31499424 ) на користь Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства « буд механізація» ( 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2 ; код ЄДРПОУ 04012856 ) основного боргу ( неповернутої вчасно попередньої оплати за товар) 3 106 грн. 10 коп., індексу інфляції – 164 грн. 20 коп. та 3 % річних – 43 грн. 94 коп., 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копії рішення надіслати сторонам по справі.