ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №2а-102/07

адміністративне провадження №К/9901/17404/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А2847 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у складі судді Бруновської Н.В. у справі №2а-102/07 за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А2847 про стягнення грошової компенсації

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А-2847 (надалі - ВЧ А-2847) про стягнення грошової компенсації за недоотриманий продовольчий пайок в сумі 6954,52 грн.

2. Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.03.2007 адміністративний позов задоволено. Присуджено стягнути з ВЧ А-2847 на користь ОСОБА_3 компенсацію за недоотриманий продовольчий пайок в сумі 6954,52 грн.

3. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВЧ А-2847 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.03.2007.

4. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2016 заяву ОСОБА_3 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено. Видано дублікат виконавчого листа №2-а-102/2007 від 07.03.2007 на виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.03.2007 та поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-а-102/2007 від 07.03.2007.

5. Відповідачем - ВЧ А-2847, подано апеляційну скаргу на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2016.

6. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.

7. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

8. Суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що скаржником не усунуто недоліків апеляційної скарги у строки встановлені судом, що є підставою для її повернення, як передбачено пунктом частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

9. Відповідачем - ВЧ А-2847 подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції позбавив відповідача права на доступ до правосуддя. Вважає, що у ВЧ А-2847 були об'єктивні причини, через які неможливо було усунути недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом. Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки поданому ним клопотанню про відстрочення сплати судового збору.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

11. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення):

Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат

"1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі".

Стаття 106. Вимоги до позовної заяви

"…3. &lр;…&?н; До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати".

Стаття 108. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви

"…3. Позовна заява повертається позивачеві, якщо:

1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху".

Стаття 189. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції

"…3. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

12. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

13. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).

14. Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

15. Норми статті 88 КАС України встановлювали можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду, і слугували гарантією принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду, незалежно від майнового стану.

16. Наведені положення дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

17. Водночас, колегія суддів зазначає, що у разі якщо бюджетна установа діє в якості суб'єкта владних повноважень, процесуальний статус якого вимагає чіткого дотримання покладених на нього обов'язків та враховуючи принцип рівності учасників процесу, закріплений у КАС України, обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення її від сплати судового збору для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. У іншому разі, таке звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору відповідачу - суб'єкту владних повноважень, може розцінюватися як надання судом певних процесуальних переваг перед іншими учасниками процесу і повинно застосовуватись лише у разі надання ним доказів про використання всіх інших можливостей для сплати судового збору (наприклад, перерозподіл коштів, виділення додаткових коштів, оплата готівкою).

18. Отже, враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не було усунуто, апеляційна скарга підлягала поверненню особі, яка її подала.

19. Таким чином, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм процесуального права, а саме, пункту 1 частини 3 статті 108, частини 3 статті 189 КАС України і підстави для його скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, передбачені статтею 353 КАС України, відсутні.

20. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

21. Тому, касаційна скарга ВЧ А-2847 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

22. Касаційну скаргу Військової частини А-2847 залишити без задоволення.

23. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 по справі №2а-102/07 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А-2847 про стягнення грошової компенсації залишити без змін.

24. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду