Справа 2-3228/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Благодатної О.Ю.,
при секретарі: Вишнякової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ», ОСОБА_2 міської ради,третя особа - Управління міського господарства ОСОБА_2 міської ради, голова ліквідаційної комісії ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ» про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до СКП «Полігон ХХІ» з позовом про стягнення заборгованості по заробітної платі, заробітної плати , мотивуючи свої вимоги наступним.
С 01.07.03 року позивач працював на ОСОБА_2 комунальному підприємстві «Полігон ХХІ» у якості сторожа. 10.01.09 року він був звільнений з посади , відповідно до наказу № 2-К від 09.01.09 року, відповідно до ст.. 36 КЗпП України.
До наступного часу з позивачем не проведений остаточний розрахунок по заробітної платі. А саме у розмірі 1318 грн. 55 коп.
04.08.09 року позивач уточнив свої позовні вимоги, ту зв’язку з тим, що крім заробітної пати йому не виплачувалася компенсація за невикористану відпустку у розмірі 5619,90 грн, заборгованість за затримку виплати заробітної плати в сумі 9078,30грн, також діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.
У зв’язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача - заборгованість по заробітної платі у розмір 1318 грн.55коп., компенсацію за не використану відпустку у розмірі 5619,90 грн, середню заробітну плату у розмірі 10395 грн, а також моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Представник позивача – ОСОБА_3 за дорученням від 20.08.09 року, підтримав позовні вимоги. Просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ» ОСОБА_4, що діє за довіреністю, виданою головою ліквідаційної комісії, погодилась з тими обставинами, що підприємство не здійснило розрахунок з позивачем при звільненні. Просила ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради до судового засідання не з’явився, про день та час слухання справи сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Голова ліквідаційної комісії ОСОБА_2 комунального підприємства – «Полігон ХХІЦ» - ОСОБА_5 до судового засідання не з’явився, надав суду заяву розглядати справу у його відсутність.
Представник третьої особи - Управління міського господарства ОСОБА_2 міської ради за довіреністю ОСОБА_4 до судового засідання не з’явилася, про день та час слухання сапери сповіщалася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, третьої особи, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що згідно з наказом № 4 к від 01.07.03 року, позивач прийнятий на роботу до ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ» сторожем, що підтверджується записом № 35 у трудовій книжці .
З цієї посади позивач був звільнений 09.01.2009 року наказом № 2-к від 09.01.2009 року
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Згідно з довідкою від 17.12.09 року, Заборгованість перед позивачем по заробітної платі за січень 2009 року складає 1509 грн. 02 коп.
Згідно з ч.5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
ГУ статистики в АР Крим 28.05.2009 року повідомило, що у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є запис про юридичну особу ОСОБА_2 комунальне підприємство «Полігон ХХІ».
Державна податкова інспекція в м. Сімферополі 25.05.2009р. повідомляє, що згідно баз даних за станом на 25.05.2009р. ОСОБА_2 комунальне підприємство «Полігон ХХІ» є на обліку у ДНІ за № 7005-ц від 05.05.2003р. у якості юридичної особи.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за №501693, станом 04.06.2009р. ОСОБА_2 комунальне підприємство «Полігон ХХІ» є таким,що зареєстроване як юридична особа. Тобто підприємство на час розгляду справи у суді ліквідованим не значиться.
В зв’язку з тим, ОСОБА_2 комунальне підприємство «Полігон ХХІ» на час розгляду справи у суді є юридичною особою, належним відповідачем, і повинно відповідати за своїми зобов’язаннями.
Підстав для стягнення з ОСОБА_2 міської ради середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачу, судом не встановлено.
Порядок звернення стягнення на майно при ліквідації боржника – юридичної особи передбачений ст. 65 Закону України „ Про виконавче провадження ”.
При визначенні розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100. Згідно абзацу 3 пункту 2 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Судом від голови ліквідаційної комісії витребувана середньомісячна заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача, згідно наданої довідки у ОСОБА_1 вона складала 1509 грн 92 коп. Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється судом виходячи із середньоденного заробітку, як це передбачено у пункті 8 зазначеного вище Порядку.
Позивача було звільнено з роботи 09.01.2009 року наказом № 2-к від 09.01.2009 року за ст. 36 КЗоТ України за згодою сторін. Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У ч.2 цієї статті Закону зазначено, що у разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не суму яка не оспорюється.
Не надано відповідачем ОСОБА_2 комунальне підприємство «Полігон ХХІ» доказів, що в день звільнення позивач не працював, не встановлено цієї обставини і судом. Не надано цим відповідачем доказів про те, що розрахунок в день звільнення не було здійснено не з його вини.
Суд також погоджується з розміром середньоденного заробітку ОСОБА_6 виходячи з наступного. Згідно довідки СКП «Полігон ХХІ» від 16.03.2009р. складає – 1318грн 55 коп. Середньоденна заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача, складала (1318,55) : 30,5 день (грудень – листопад) = 43 грн 23 коп. В зв’язку з цим, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 43 грн 20 коп х 210 днів (за станом на 12.08.2009р.) = 9078,30 грн. Компенсація за не використану відпустку складає 5619,90 грн (130 календарних дня х 43,23 = 5619,90 грн). Судом взято для розрахунку середньоденну заробітну плату за грудень – листопад місяці, з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100.
З урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з СКП «Полігон ХХІ» - заборгованості по заробітної плати у розмірі 1318, 55 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 5619, 90 грн., а також компенсації за затримку розрахунку у розмірі 9078, 30 грн., підлягають задоволенню.
На підставі ст.. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні керуватися наступним: п.4 – позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п.5 ч.2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; п.9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивач же, свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що він був позбавлений діями відповідача коштів для життя.
Стосовно ж розміру моральної шкоди – 5000 грн., позивач також не обґрунтувала її розмір.
Суду не додані також доказі наявності умисної вини у діях відповідача, спрямовану на заподію позивачу моральної шкоди.
За таких обставин та приймаючи до уваги відсутність у позивача будь-яких беззаперечних доказів спричиненої йому моральної шкоди, суд вважає, що ніяких підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000 грн. – не має.
На підставі ст..ст. 47, 116, 117, 237-1 КзПп України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ», ОСОБА_2 міської ради,третя особа - Управління міського господарства ОСОБА_2 міської ради, голова ліквідаційної комісії ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ» про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства «Полігон ХХІ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1318 грн (одна тисяча триста вісімнадцять гривень ) 55 коп; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9078 (дев’ять тисяч сімдесят вісім гривень ) 30 коп; компенсацію за час не використаної відпустки в сумі 5619 грн (п’ять тисяч шістсот дев’ятнадцять гривні) 90 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: