Дата документу 12.06.2018 Справа № 554/10962/16-ц

Єдиний унікальний номер:554/10962/16-ц

Провадження № 2/554/509/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Поливяної О.М.,

позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди

та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що з 2011 року працює радником міського голови ОСОБА_4 з питань пасажирських перевезень на громадських засадах.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 направив лист від 26.10.2016 р. за №24 міському голові ОСОБА_4, який, на її думку, містить образливу інформація стосовно її моральних та професійних якостей та поширив недостовірну інформацію стосовно створення нею сепаратистського угрупування.

Вважає, що діями відповідача принижена її честь та гідність, ділова репутація, і таким чином їй заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях.

З огляду вказаного позивач ОСОБА_1 прохала:

-Визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи ОСОБА_1, ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію інформацію викладену в листі від 26.10.2016р. №24 адресованому Полтавському міському голові ОСОБА_4.

-Зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену ним у своєму листі від 26.10.2016 р. №24 у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення від мешканців будинку №84 по вул. Раїси Кириченко та членів автогаражного кооперативу «Каштан-1» нового листа Полтавському міському голові ОСОБА_4 у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.

-Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 3000 (три тисячі) гривень в якості компенсації за завдану їй моральну шкоду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.01.2017 року відкрито провадження у справі.

11.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому прохав стягнути з останньої моральну шкоду в сумі 691200 грн.

Зазначає, що з початку перебування ОСОБА_1 на посаді радника почалися ганебні дії цієї особи, остання не сплачує за комунальні послуги, відмовляється сплачувати членські внески, підбурює 2-х співмешканців розвішувати неправдиві об»яви щодо фінансових видатків правління АГК «Каштан-2», привласнивши таким чином функції незалежної ревізійної комісії.

В результаті таких дій, вказує, що йому завдається моральна шкода, оскільки неодноразово ОСОБА_3 був змушений давати покази та докази в міліцію, національну поліцію, податкову інспекцію, прокуратуру стосовно фінансової діяльності кооперативу.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2018 року зустрічний позов ОСОБА_3 об»єднано із позовом ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, прохали задовольнити, зустрічний позов не визнали, прохали відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 первісний позов не визнав, прохав відмовити у його задоволенні, зустрічний позов прохав задовольнити.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює радником міського голови ОСОБА_4 з питань пасажирських перевезень на громадських засадах.

У листі від 26.10.2016 року № 24 за підписом голови правління автогаражного кооперативу «Каштан -1» ОСОБА_3П від імені мешканців будинку № 84 по вул. Р.Кириченко та членів автогаражного кооперативу «Каштан -1», що в м. Полтаві звернувся до Полтавського міського голови ОСОБА_4 із проханням дати правову оцінку протиправним діям радника на громадських засадах з питань транспорту ОСОБА_1.

Ця особа користуючись своїм статусом власні зусилля спрямовує на задоволення

особистих потреб, нічого позитивного не роблячи для розбудови транспортної системи міста.

ОСОБА_1 прикриваючись своїм службовим посвідченням користується

безкоштовно міським автотранспортом, 8 років не сплачувала комунальні послуги за

житло де мешкає, втручалася в діяльність судової системи м. Полтави, самовільно

організувала перекриття під’їздів до будинку № 84 по вул. Р. Кириченко, відмовилася від членства в автогаражному кооперативі «Каштан-1», де перебувала понад 10 років, не сплачує за землю, на якій розташований її гараж понад 3 роки, та підбурює деяких членів кооперативу на аналогічні кроки.

Фактично цією особою створено сепаратистське угрупування, яке займається

розвішуванням анонімних оголошень, фейкових повідомлень, розповсюдженням

безпідставних чуток та звернень в правоохоронні органи про скоєння злочинів членами правління АГК «Каштан-1», які свого підтвердження не знаходять (а.с.6).

Викладена інформація, за твердженням позивача, принижує її честь та гідність та суттєво шкодить її діловій репутації.

Пунктом 15 постанови ВСУ № 1 від 27.02.2009 визначається, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені)

Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 277 ЦК України,фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Інформація щодо створення особою сепаратистського угрупування, викладена в п. 4 листа від 26.10.2016р. №24 адресованому Полтавському міському голові ОСОБА_4 не доведена відповідачем та не підтверджена під час розгляду справи, а тому є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1, у зв»язку з цим підлягає спростуванню відповідачем у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення листа Полтавському міському голові ОСОБА_4 у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно  Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Проте, позивачем не надано доказів наявності негативних наслідків у вигляді моральних страждань.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  щодо відшкодування з відповідачів моральної шкоди в розмірі 3000 гривень  необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 551,21 грн. судового збору.

ОСОБА_3 не надано будь-яких доказів та не доведено в судовому засіданні щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та завдання ними йому моральної шкоди. Звернення до правоохоронних органів з метою перевірки обставин та дій ОСОБА_1, на які посилається ОСОБА_3 у зустрічному позові, не можуть бути розцінені як завдання йому моральної шкоди.

       Відповідно до Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55).

       Питання практичної реалізації громадянами цих прав регулюються, зокрема, Законом України "Про звернення громадян", який забезпечує їм можливість брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг.

Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань", а статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" передбачено підстави, які дають громадянам право оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності, у тому числі органів державної податкової служби та їх посадових осіб.

З огляду на викладене, звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами.

       Тому, такі звернення не можуть вважатися протиправними та завдавати моральну шкоду.

Проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

       Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод ( 995_004 ) в рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії" ( 980_042 ), "Яновський проти Польщі" та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

       Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав,  то мають бути готовими до критичного реагування  з  боку суспільства.         

Таким чином підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Керуючись ст. 32 Конституції України, ст.ст. 23, 227,297, 299 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Постановою ВСУ № 1 від 27.02.2009, ст..ст. 12,13,81,141, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати недостовірною, такою, та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію викладену в п. 4 листа №24 від 26.10.2016 року адресованому Полтавському міському голові ОСОБА_4 щодо створення особою сепаратистського угрупування.

Зобов'язати голову правління автогаражного кооперативу «Каштан-1» ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену у листі №24 від 26.10.2016 року щодо створення особою сепаратистського угрупування у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення листа Полтавському міському голові ОСОБА_4 у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.

В інші частині позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 551,21 грн. судового збору.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошеня.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакціє Кодексу.

Суддя        Н.В.Тімошенко