У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/1275/2012
Головуючий у 1 інстанції: Галась I.A.
Доповідач: Шкоріна О.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса A.M., Поліщук Н.В., при секретарі: Василевському Я.П.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофакторінвест», ОСОБА_5 про стягнення грошової суми, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофакторінвест», ОСОБА_5 про стягнення грошової суми в розмірі 1 600 830 грн.
Обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що 12.07.2007 року ОСОБА_5 видав на його ім'я довіреність за № 6091, згідно якої він набував повноваження щодо оформлення та подальшого продажу земельної ділянки площею 0,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
2.07.2008 року він на підтвердження та виконання умов укладеного з ОСОБА_5 договору доручення, використовуючи право передоручення, зазначене в довіреності №6091 від 12.07.2008 року видав на ОСОБА_4 довіреність за реєстровим №3415.
4.07.2008 року ОСОБА_4 уклала із ТОВ «Агрофакторінвест» договір купівлі- продажу земельної ділянки за №4172, відповідно до умов якого, остання отримала суму в
розмірі 1 600 830 грн. Однак, не він, ні ОСОБА_5 кошти отримані відповідачем за продаж земельної ділянки не отримали. Відповідач ОСОБА_4 добровільно повернути кошти не бажає, у зв»язку з чим він вимушений звернутися до суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та стягнуто з останньої на користь позивача 1 600 8 3 0 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник відповідача ОСОБА_6 подала - апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про
відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки судом було не повно встановлено та досліджено всі обставини, які мають значення для справи.
В судове засідання треті особи ОСОБА_5 та представник ТОВ «Агрофакторінвест» не з»явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність нез»явившихся осіб згідно з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_4 свого обов»язку за договором доручення, а саме обов»язку передати позивачу грошову суму в розмірі 1600830 грн. отриманих за продаж земельної ділянки, порушила права позивача.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.07.2007 року ОСОБА_5 видав довіреність, зареєстровану за № 6091, на ім»я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7 з правом передоручення та продажу земельної ділянки.
02.07.2008 року ОСОБА_3 видав від імені ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_4 довіреність в порядку передоручення, в тому числі і з правом відчуження земельної ділянки.
З договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.07.2008 року ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_5, як продавця, продала земельну ТОВ «Агрофакторінвест» за 1600830 грн.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає, що між сторонами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, окрім відносин представництва, зобов»язань за договором доручення не виникло, а отже у відповідача відсутній обов»язок перед позивачем, як повіреного перед довірителем.
Належних та допустимих доказів на підтвердження щодо отримання ОСОБА_4 коштів від продажу земельної ділянки та не передачі цих коштів позивачу ОСОБА_3 суду у встановленому ст. ст. 10,60 ЦПК України порядку не надано.
Сам по собі п.6 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, в якому зазначено, що продаж вчинено за 1600830 грн. не може підтверджувати, що ОСОБА_4 не передала ОСОБА_3 все одержане.
За таких обставин вважати обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1600830 грн., немає підстав.
А тому рішення Деснянського районного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року - скасувати і ухвалити нове.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофакторінвест», ОСОБА_5 про стягнення грошової суми, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: