Cправа № 2-5214/09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі : судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Осипенко Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених на виплату страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
29.07.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат, понесених на виплату страхового відшкодування в розмірі 1449 грн 76 коп в порядку ст. 993 ЦК України.
В обґрунтування позову приведені доводи про те, що 24.07.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк» та відповідач уклали кредитний договір №3325-011, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 2000 грн, із строком повернення 23.07.2008 року, із сплатою 22% за користування кредитом.
Ризик непогашення кредиту вказана банківська установа, згідно договору №7-21-321/05/532а від 01.07.2005 року, застрахувала у ВАТ «Страхове товариство «Гарантія».
Відповідач свої обов’язки по кредитному договору не виконала, внаслідок чого станом на 31.07.2008 року виникла заборгованість на загальну суму 2247 грн 56 коп.
На підставі страхового реєстру від 31.07.2009 року, страховик (відповідач) склав акт про страховий випадок та платіжним дорученням №41 від 31.07.2008 року перерахував страхувальнику вказану суму страхового відшкодування, а позичальник після цього частково сплатив борг в розмірі 797 грн 80 коп.
Оскільки страховик виплатив страхове відшкодування – до нього перейшло право вимоги страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання 28.12.2009 року не прибув, в надісланій заяві від 24.12.2009 року позов підтримав, просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не прибув без поважних причин.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі – суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Суд встановив, що 24.07.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк» та відповідач уклали кредитний договір №3325-011, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 2000 грн, із строком повернення 23.07.2008 року, із сплатою 22% за користування кредитом (а.с.8-10).
Ризик непогашення кредиту вказана банківська установа, згідно договору №7-21-321/05/532а від 01.07.2005 року, застрахувала у ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» (а.с.6-7).
Відповідач свої обов’язки по кредитному договору не виконала, внаслідок чого станом на 31.07.2008 року виникла заборгованість на загальну суму 2247 грн 56 коп. На підставі страхового реєстру від 31.07.2009 року, страховик (відповідач) склав акт про страховий випадок та платіжним дорученням №41 від 31.07.2008 року перерахував страхувальнику вказану суму страхового відшкодування, а позичальник після цього частково сплатив борг в розмірі 797 грн 80 коп (а.с. 11-13).
Відповідно до ст. ст. 979, 980, 982 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові), грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом страхування є майнові інтереси, які пов’язані з володінням, користуванням, і розпорядженням майном, а істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші його умови.
Згідно ст. ст. 983, 993 ЦК України, договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором і до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з п. п. 4.2 – 4.3.1 договору страхування, страховий тариф було встановлено в розмірі 2% від загального ліміту страхової відповідальності страховика. Страховий платіж, що підлягає сплаті страховику визначається виходячи з страхового тарифу та страхової суми, яка встановлюється на підставі данних реєстру і він сплачується страхувальником на рахунок страховика на протязі двох банківських днів з моменту підписання реєстру.
Позивач не надав доказів про сплату страхувальником страхового платежу в розмірі 44 грн 95 коп на рахунок страховика на протязі двох банківських днів з моменту підписання страховиком реєстру, а тому виплата позивачем грошової суми в розмірі 2247 грн 56 коп відбулася з порушенням умов договору страхування від 01.07.2005 року та положень частини 1 ст. 990 ЦК України, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування».
Таким чином у позивача не виникло право вимоги до відповідача, як особи відповідальної за збитки в порядку ст. 993 ЦК України по причині невиконання страхувальником обов’язку по сплаті страхового платежу, оскільки лише наявність (укладення) договору не є достатнім для виникнення зобов’язання страхування.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що тільки позивач, згідно ст. 31 ЦПК України, може змінити підставу або предмет позову – в задоволенні позову в порядку ст. 993 ЦК України необхідно відмовити.
Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 213-215, 224-226, 88 ЦПК України, ст. ст. 979-983, 990, 993 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в розмірі 1449 грн 76 коп в порядку ст. 993 ЦК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Деснянським районним судом м.Чернігова за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Жук М.І.