У Х В А Л А

21 червня 2018 року справа № 927/987/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши скаргу Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), вул. Пушкіна, 34 В, м. Чернігів, 14000,

на дії державних виконавців

у справі №927/987/17

За позовом Фізичної особи - підприємця Шкриль Лариси Григорівни,

АДРЕСА_1, 40030

до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД"(Товариство з обмеженою відповідальністю),

вул. Пушкіна, 34 В, м. Чернігів, 14000

про стягнення 592000 грн.

орган виконання судових рішень - Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14027

За участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Рибницька І.О., довіреність від 10.11.17; Романенко Є.О., довіреність від 08.06.2018;

від органу виконання судових рішень: не прибув.

У судовому засіданні 21.06.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

встановив:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 у справі №927/987/17 вимоги позивача - фізичної особи - підприємця Шкриль Лариси Григорівни, до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 292000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 4380 грн. 00 коп. В решті позову відмовлено.

На виконання рішення позивачу виданий судовий наказ від 02.01.2018 у справі №927/987/18.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 22.02.2018 рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 у справі №927/987/17 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2018 у справі №927/987/17 у задоволенні заяви Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальність) №254 від 06.03.2018 про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Чернігівської області від 02.01.2018 у справі №927/987/17, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.05.2018 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2018 у справі №927/987/17 залишено без змін.

Ухвалою суду від 20.06.2018 суд з власної ініціативи вніс виправлення до рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 у справі №927/987/17 шляхом зазначення у ньому належного повного найменування відповідача - Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю).

Ухвалою від 20.06.2016 клопотання фізичної особи - підприємця Шкриль Лариси Григорівни від 18.05.2018 про виправлення описки у наказі Господарського суду Чернігівської області від 02.01.2018 у справі №927/987/17 задоволено, внесено виправлення до наказу і зазначене повне належне найменування боржника - Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальність).

11.06.2018 боржник (Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю)) звернувся до Господарського суду Чернігівської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Калітника Павла Івановича та старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Погорілка Олександра Юрійовича (з урахуванням уточненої скарги від 14.06.2018), в якій викладено вимоги про:

- визнання постанови головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Калітника Павла Івановича про відкриття виконавчого провадження ВП №56075614 від 28.03.2018 неправомірною;

- визнання постанови старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Погорілка Олександра Юрійовича про арешт коштів боржника ВП №56075614 від 23.04.2018 неправомірною;

- зобов'язання головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Калітника Павла Івановича та старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Погорілка Олександра Юрійовича або іншого уповноваженого виконавця у виконавчому провадженні за реєстраційним номером 56075614 усунути порушення вимог ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (поновити порушене право заявника);

- зобов'язання Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII заходів по забезпеченню повного виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області.

Скарга обґрунтована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята з порушенням вимог п.6 ч.4 ст. 4 Законом України "Про виконавче провадження", а саме під час відкриття виконавчого провадження не враховано факт зазначення неповного найменування боржника у наказі суду.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.06.2018 прийнято до розгляду скаргу, судове засідання призначено на 21.06.2018.

У судове засідання 21.06.2018 прибули представники відповідача, позивач та представник органу виконання судових рішень не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду скарги повідомлені належним чином.

Представник скаржника (боржника/відповідача) у судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, викладених в ній, просить суд задовольнити скаргу повністю.

Розглянувши матеріали поданої скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 у справі №927/987/17 вимоги позивача - фізичної особи - підприємця Шкриль Лариси Григорівни до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 292000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 4380 грн. 00 коп. В решті позову відмовлено.

На виконання рішення позивачу виданий судовий наказ від 02.01.2018 у справі №927/987/18, який 05.01.2018 направлено на адресу стягувача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 22.02.2018 рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 у справі №927/987/17 залишено без змін.

28.03.2018 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Калітником Павлом Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56075614 за наказом №927/987/17 від 02.01.2018.

23.04.2018 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Погорілко Олександром Юрійовичем винесено постанову про арешт коштів боржника на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Як зазначив скаржник, про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо після отримання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2018 про прийняття до розгляду клопотання фізичної особи - підприємця Шкриль Лариси Григорівни від 18.05.2018 про виправлення описки у наказі Господарського суду Чернігівської області від 02.01.2018 у справі №927/987/17 та після відмови банку у проведенні платежу.

31.05.2018 Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) отримало вказану ухвалу, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Скаргу до суду боржник направив 08.06.2018, у встановлений ст.341 ГПК України строк.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1, 2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями частини 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішення суду добровільно боржником виконано не було.

Згідно з частиною першої, третьої статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п'ятою статті 26 наведеного Закону встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частиною 1 та 2 ст. 15 вказаного Закону визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У відповідності до частини першої, другої статті 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (положення частини першої статті 58 ГК України).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування боржника - Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю).

На момент пред'явлення до виконання до органу державної виконавчої служби наказ Господарського суду Чернігівської області від 02.01.2018 у справі №927/987/17 не містив повне найменування боржника, а саме не було зазначено організаційно-правової форми боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою від 20.06.2016 встановлено, що при виготовленні тексту даного наказу, Господарським судом допущена помилка при його оформленні, а саме: не зазначено повне найменування боржника - Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), внесено виправлення у наказ Господарського суду Чернігівської області від 02.01.2018 у справі №927/987/17 шляхом зазначення у наказі належного повного найменування боржника: Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), код 21103448, вул. Пушкіна, 34 В, м. Чернігів, 14000.

Крім того, із системного аналізу пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що законодавець передбачив різні вимоги щодо оформлення виконавчого документа стосовно боржника як юридичної особи. У випадку, якщо боржником є юридична особа, ідентифікуючою ознакою такої є ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 4).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом зазначено ідентифікаційний код саме Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (21103448).

Отже, державний виконавець ДВС, приймаючи спірну постанову про відкриття виконавчого провадження, діяв виходячи з законних підстав для вчинення такої дії, оскільки наказ видано господарським судом відносно боржника як суб'єкта господарювання, що відповідає приписам Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, зазначена у наказі назва боржника - Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД", не містила лише організаційно-правової форми боржника та містила усі інші частини найменування боржника, що безперечно у сукупності з іншими реквізитами боржника надавало можливість його ідентифікації.

Частиною 2 ст. 18 Закону встановлені обов'язки виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Абзацом 3 частини 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язується винести постанову про арешт майна (коштів) боржника під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"). При цьому, в тому ж пункті встановлено вичерпний перелік рахунків, звернення стягнення та накладення арешту на котрі забороняється, а саме, на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Частина 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язує боржника, зокрема, надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

Вказаним законом покладено певні обов'язки не тільки на державного виконавця, а і на боржника.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, за період з моменту відкриття виконавчого провадження до 23.04.2018 (арешт коштів) боржником не було виконано рішення суду самостійно та не було повідомлено державного виконавця про свої спеціальні рахунки, на які накладено арешт, та на яких містяться кошти, з яких виплачуються заробітна плата, здійснюється сплата єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, тобто рахунки зі спеціальним режимом використання.

Доводи скаржника, викладені у скарзі, про те, що було порушено права скаржника, оскільки фактично було заблоковано (обмежено) операційну діяльність підприємства, внаслідок чого видача заробітної плати працівникам та виконання рішення суду у справі є неможливим, що заборгованість боржника перед стягувачем станом на дату відкриття виконавчого провадження не існує з огляду на припинення відповідних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, є недоведеними відповідними належними та допустимими доказами.

Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2018 у справі №927/987/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.05.2018, встановлено, що наявність заяви №1380 від 21.12.2017 про залік зустрічних однорідних вимог не є доказом добровільного виконання боржником судового наказу №927/987/17 від 02.01.2018.

Враховуючи вищевикладене, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника є такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а постанова про арешт коштів боржника від 23.04.2018 такою, що прийнята з додержанням вимог діючого законодавства.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин фундаментальних порушень під час відкриття виконавчого провадження не встановлено, підстав для визнання неправомірними оскаржених постанов немає.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Скаржником не доведено суду належними і допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України обставин щодо прийняття органом ДВС неправомірних рішень у вигляді оформлення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги боржника на дії ДВС щодо визнання постанов про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2018 та про арешт коштів боржника від 23.04.2018 неправомірними.

Керуючись ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строки, визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України, в порядку, визначеному ст.ст. 257-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2018.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова