Справа  2 – 506 /  2009 рік

                                                                                                                     ( 2-2434-2008 рік)

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                        І М Е Н Е М                          У К Р А Ї Н И

   02.12.2009 року  Алуштинський   міський суд Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  судді Хотянової В.В.

при секретарі  -      Баєвої Т.В.

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в м.Алушті цивільну   справу  за позовом  

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ частки із майна,  що є у спільній  сумісній власності, припинення права спільної сумісної власності,

                                                     В С Т А Н О В И В  :

     03.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ частки із майна,  що є у спільній  сумісній власності, припинення права спільної сумісної власності.

     Позовні вимоги мотивовані тим,  що сторони є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у рівних частках.

    На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.10.2001 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка загальною площею 0, 1004 га надана для обслуговування будинку та  прибудинкової території, що розташована  по АДРЕСА_1.

Між співвласниками  земельної ділянки угоди про порядок користування земельною ділянкою не досягнуто, в зв*язку з чим позивач не може вільно користуватися та розпоряджатися  власністю.

Посилаючись на вимоги статті 89 ЗК України, 370 ЦК України просить виділити  у натурі 1/7 частину земельної ділянки та припинити право спільної сумісної власності.  

22.04.2009 року  ОСОБА_1 позовні  вимоги збільшив, просив також виділити у натурі  1/7 частини квартири АДРЕСА_1 АР Крим. За заявою представника позивача позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду.

        В  судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить  виділити у натурі 1/7  частку земельної ділянки загальною площею 0, 1004 га для обслуговування будинку та  прибудинкової території, що розташована  по АДРЕСА_1 та знаходиться у спільній  сумісній власності сторін. Виділ частини земельної ділянки провести відповідно до  висновків експертизи від 21.09.2009 року за № 1751 , зазначених в додатку № 1, де пропонується позивачу,  як співвласнику 1/7 частки земельної ділянки  виділити земельну ділянку площею 143, 43 кв.м вільну від забудов та господарських споруд, зазначену синім кольором.

     Представник позивача також зазначила, що на прибудинковій території  збудоване самочинне будівництво, тому для розрахунків за будівництво необхідно виділити окрему земельну ділянку, щоб розрахуватись за будівництво господарських споруд на прибудинковій території.

      Представник ОСОБА_2 проти позову заперечує,  так як поділ спірної земельної ділянки між її співвласниками або виділення  співвласникам часток спірної земельної ділянки, що знаходиться  у спільній сумісній власності, неможливий без поділу між співвласниками або виділення співвласникам часток  квартири АДРЕСА_1, для обслуговування якого виділена зазначена земельна ділянка, але питання про виділення належних позивачам часток квартири  позивачем не ставиться.

    Крім того, у разі виділення співвласникам належних їм часток земельної ділянки кожному із співвласників приходилося би близько 0, 014 га земельної ділянки, зазначений порядок виділення у натурі  частини земельної ділянки позивачу, порушує право інших співвласників земельної ділянки на користування прибудинковою територією.

     ОСОБА_3 проти позову не заперечує.

    Інші відповідачі у судове засідання не з*явились, про час, місце розгляду справи повідомлені належним чином , заперечень на позов не надійшло, просять справу розглянути без їх участі, про що направили до суду письмові заяви.

     Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

     Матеріалами справи встановлено, що на підставі свідоцтва  про право власності на квартиру   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є  співвласниками квартири АДРЕСА_1, де частки є рівними (а.с.5).

    Рішенням  виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 895 від 14 вересня 2001 року земельна ділянка, що розташована під зазначеним будинком та біля нього була передана у спільну сумісну власність сторонам по справі як співвласникам квартири АДРЕСА_1 для обслуговування зазначеного жилого будинку.

        Відповідно до  Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.10.2001 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка загальною площею 0, 1004 га  для обслуговування будинку та  прибудинкової території, що розташована  по АДРЕСА_1 (а.с.6).

        Згідно вимог ч. 4 ст. 89 Земельного кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

     Кожен із учасників спільної сумісної власності на земельну ділянку має право вийти із групи співвласників і одержати свою частку в особисту приватну власність з виділенням її  у  натурі. Такий виділ земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається, якщо це технічно можливо з позиції землеустрою.

     По аналогії зі статтею 370 ЦК України, яка передбачає виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, законом встановлюється два етапи, які мають пройти співвласники при вирішенні питання про виділ частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

     Перший етап  полягає у досягненні домовленості співвласниками у спільній сумісній власності  про визначення  частки у майні того  із співвласників, який бажає виділу.

     Частина 2 ст.370 ЦК України встановлює, що у разі виділу частки із такого майна, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

     Другий етап виділу частки регламентується ч.3 цієї самої статті і є нормою, яка при подальшому застосуванні відсилає до порядку, встановленого ст.364 ЦК України, що регулює порядок виділення частки у праві спільної часткової власності.

     Із висновків  експертизи, що проводилась на підставі ухвали суду,  убачається, що провести поділ квартири, земельної ділянки між усіма співвласниками земельної ділянки неможливо, так як земельна ділянка має високу плотність забудов, між співвласниками квартири АДРЕСА_1  порядок користування квартирою та  земельною ділянкою не встановлювався т а до цього часу не склався. Виділити у натурі 1/7 частину квартири з технічної точки зори також неможливо.

Експерт надав єдиний варіант виділу  земельної ділянки, що  зазначений у висновку до експертизи  № 1751 від 21.09.2009 року, додаток номер 1 (а.с.101-102). Згідно до  зазначеного варіанту в користування співвласнику 1/7 частки земельної ділянки ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку розміром 143, 43 кв.м. на земельній ділянці  № 2, на якій відсутні господарські споруди,  крім самовільно збудованих. Зазначений варіант виділу  частки із майна , що знаходиться у спільній сумісній власності не передбачає можливості виділу земельної ділянки, що знаходиться під квартирою , чим порушуються права співвласників нерухомого майна  використовувати земельну ділянку за призначенням, для обслуговування будинку  та господарських споруд.

Згідно вимог статті 186 ЦК України спірна земельна ділянка є річчю, що призначена для обслуговування іншої, головної речі , квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності сторін, і пов*язана з ним спільним призначенням, тобто є її  приналежністю.

Відповідно до частини 2 ст.186 ЦК України приналежність земельної ділянки,  яка має цільове призначення для обслуговування будинку та господарських споруд, слідує за головною річчю –жилим будинком,  інше не встановлено ні договором,  ні законом.

Виділення  позивачу  частки  земельної ділянки, що знаходиться у спільній сумісній власності сторін, неможливо без визначення часток кожного із співвласників, неможливо без  виділу  у натурі частки квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності,  для обслуговування якої виділена земельна ділянка загальним розміром 0, 1004 га. Позовних вимог про визначення  часток  кожного співвласника земельної ділянки   ОСОБА_1 не заявляє, представник позивача вважає, що кожен із співвласників земельної ділянки має право на 1/7 частку земельної ділянки для обслуговування будинку та прибудинкової території, так як квартира належить 7-им співвласникам на праві спільної часткової власності, де частки  є рівними.

 Судом встановлено, що , виділити  ОСОБА_1  в натурі 1/7 частку земельної ділянки , що знаходяться у спільній сумісній  власності сторін,  без  втрати її цільового призначення, без порушення прав інших співвласників земельної ділянки  на використання та розпорядження земельною ділянкою , без порушення прав співвласників квартири -  неможливо, тому у задоволені позову ОСОБА_1 суд відмовляє.    

     На підставі ст.ст.88,  89 ЗК України, ст. 370  ЦК України, керуючись   ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України, суд

                                          В и р і ш и в :

       У задоволені позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ частки із майна,  що є у спільній  сумісній власності, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташована  за адресою: АДРЕСА_1 – в і д м о в и т и.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку      через  Алуштинський міський суд , шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з  подачею її копії до Апеляційного суду АРК м. Сімферополь або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

      Суддя: