РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/5566/16-ц

Провадження № 2/643/158/18

20.06.2018 року Московський районний судм. Харкова у складі: головуючого - судді Букреєвої І.А., при секретарі Саілян Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв А.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що є частиною житлового будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Звєрєвим А.М. 16.06.2011 року за реєстровим № 1305. Реалізацію предмета іпотеки просить провести шляхом надання публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 463 500,00 грн., з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Звєрєвим А.М. 16.06.2011 р., реєстрацію в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно дублікату Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Звєрєвим А.М. 16.06.2011 р. за реєстровим № 1305, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти позовних вимог , просив у позові відмовити.

Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Відповідач ОСОБА_1 виклала свою позицію письмово. Позов не визнала, просила застосувати строк позовної давності і відмовити у позові з цієї підстави.

Відповідно до положень ст. ст.229,247 ЦПК України , суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних в ній доказів та без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 26.12.2007 року був укладений кредитний договір №20 відповідно до якого, банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 2644000,00 доларів США на строк з 26.12.2007 р. по 25.12.2012 р. зі сплатою процентів виходячи із 12,5% річних.

Пунктом 3.2.8 укладеного кредитного договору передбачено, що в разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим договором відшкодування заборгованості здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки».

Пунктом 3.2.6 Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель/Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору.

Це узгоджується з положеннями ст. 33 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_2 взяті зобов'язання не виконав. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 р. та рішенням апеляційного суду Харківської області від 07.07.2010 р. на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 664 543,02 грн., 2630252,33 доларів США, а також судові витрати у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки між банком та іпотекодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за №16\08-Б від 09.06.2008 р. Згідно даного договору в забезпечення зобов'язань позичальника в іпотеку Банку було передано нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5 загальною площею 6422,9 кв.м., житловою площею 22856,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на праві приватної спільної сумісної власності на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2008 р.

На теперішній час рішення суду не виконано, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існує заборгованість по кредитному договору; відкрито виконавчі провадження по примусовому стягненню заборгованості.

Відповідно до приписів ст.5 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції на час укладення договору), частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом; іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Позивач просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Право власності на квартиру № 116 у зазначеному будинку позивачка набула 16.06.2011 року на підставі договору дарування, при цьому зазначена квартира під забороною відчуження до 14.05.2012 року не перебувала.

За договором №16/08-Б предметом іпотеки було визначено не окремі квартири, а будинок 31 загалом (який складається зі 123 квартир).

При цьому договором №16/08-Б було визначено вартість предмету іпотеки - житлового будинку в цілому в розмірі 17070000 гривень (п.2.2. договору іпотеки).

У позовній заяві перелічені квартири №№17,29,32,36,40,50,55,56,58,59,65,66, 68,71,84,88- 90,92,93,95,104-106,108,114 (усього 26 квартир), які за згодою позивача були реалізовані. Із наданих позивачем до суду доказів не вбачається наявності додаткової угоди до договору іпотеки №16/08-Б від 09.06.2008 року щодо зміни розміру зобов'язання, зміни опису та ідентифікаційних ознак предмету іпотеки в частині зменшення площі будинку та кількості квартир, щодо зміни заставної вартості предмету іпотеки у зв'язку із добровільною реалізацією квартир №№ 17, 29, 32, 36,40, 50,55,56,58,59,65,66, 68,71,84,88-90,92,93,95,104-106,108,114 (усього 26 квартир).

Як встановлено судом та визнається позивачем, за погодженням сторін договору іпотеки з-під іпотеки було виключено 26 квартир, розташованих у будинку 31, при цьому попередня вартість предмета іпотеки не змінювалась. Отже, така вартість визначена з тим розрахунком, що предмет іпотеки містить 123 квартири.

Відповідно до п.3.3.14 вказаного договору іпотеки, у разі проведення іпотекодавцями реконструкції, в результаті якої зміниться назва предмета іпотеки, функціональне призначення, загальна площа, правовстановлюючі документи на предмет іпотеки та інше, іпотекодавці зобов'язані повідомити про це іпотекодержателя в 5-денний строк з моменту проведення реконструкції та внести відповідні зміни до цього договору іпотеки, шляхом укладення з іпотекодержателем нотаріально посвідченого додаткового договору.

Даних про укладання такого додаткового договору матеріали справи не містять.

Не надано суду доказів і про існування будь-яких інших договорів, якими б вносилися відповідні зміни до договору іпотеки у зв'язку з виділенням окремих квартир у будинку 31 в натурі, і реєстрації права власності на них, як на окремі об'єкти нерухомості.

Отже, спірна квартира на час укладення договору №16/08-Б була невідокремленою складовою частиною предмета іпотеки, і наразі не має правових підстав вважати, що ця квартира стала самостійним предметом іпотеки.

Договір іпотеки, копія якого наявна у матеріалах справи передбачає право банку звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки (п.6.1 договору іпотеки), та не містить процедури звернення стягнення на квартиру, як складову частину предмета іпотеки.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, для вирішення спору та правильного застосування приписів ст.23 Закону України «Про іпотеку» необхідно встановити як співвідноситься предмет іпотеки з його частиною, та вартість предмета іпотеки (будинку) з вартістю квартири, набутої відповідачами, про що було чітко зазначено Верховним Судом України при розгляді даної справи.

Звіт про оцінку майна, що був наданий позивачем суду в якості доказу вартості спірної квартири, не дає відповіді на питання, що були порушені судами вищих інстанцій при скасуванні судових рішень в аналогічних справах.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог позивач при розгляді справи судом не надав.

Позивачем не надано і доказів того, що предмет іпотеки на час укладення договору іпотеки був об'єктом завершеного будівництва.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 60 ЦПК).

Отже, тягар доказування обгрунтованості своїх вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.

Без наявності доказів, які б свідчили про те, що на момент передачі багатоквартирного будинку в іпотеку він був введений в експлуатацію у встановленому законом порядку, та доказів, які б встановлювали співвідношення предмету іпотеки зі спірною квартирою, яка є його частиною та вартості предмета іпотеки (будинку) з вартістю спірної квартири, суд позбавлений можливості правильно вирішити спір.

Керуючись ст. 2, 12, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Звєрєв П.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Суддя: І.А. Букреєва