ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

          

28.03.07                                                                                           Справа№ 5/3352-18/188А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                              Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                    Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

розглянувши справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Нафтопереробний комплекс-Галичина” (надалі ВАТ „НПК-Галичина”)

до	Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Дрогобицькому  районі Львівської області

про	визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

з участю представників:

від позивача – [...] –представник (довіреність від 22.11.2006 року);

від відповідача –[...]–головний державний податковий інспектор (довіреність від 07.04.2006 року),  

ВСТАНОВИВ:

що ВАТ „НПК-Галичина” звернулося з позовом до господарського суду про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.05.2006 року за №000315/23-1 та за №000326/23-1/00152388.

Уточненням до позовних від 06.03.2007 року позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення за №000315/3 від 15.11.2006 року та за №000326/23-1/00152388 з урахуванням рішення ДПА у Львівській області №15685/10/25-005/924 від 04.10.2006 року про результати розгляду скарги.

Заявою про зміну позовних вимог від 26.03.2007 року позивач змінив позовні вимоги та просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення за №0004042301/3 та за №0004032301/3 від 15.11.2006 року

Позивач вважає, що при прийнятті оспорених рішень органом державної податкової служби не було враховано наступного:

-          АТ „НПК-Галичина” належним чином та в установленому порядку здійснено коригування сум податкового зобов‘язання з дотриманням норм чинного законодавства, в тому числі з дотриманням Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за №166 та вимог щодо повідомлення контрагента за вищевказаною операцією, а тому правомірно провело коригування податку на додану вартість;

-          у відповідності до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2002 року, об‘єктом обчислення збору є вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, зменшена на вартість електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установами без урахування податку на додану вартість, а тому позивач правомірно не включив до бази оподаткування збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу;

-          підп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягає до застосування, оскільки контракти на підставі яких надавались послуги є діючими на сьогодні та розрахунки за ними остаточно не проведені;

-          підприємством безоплатні послуги не надавались, у зв‘язку з чим відсутня база оподаткування податком на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з вищевикладених мотивів, просить їх задоволити.

Відповідач проти позову заперечує в запереченнях на позовну заяву за №183/10/10-010 від 11.01.2007 року, зокрема, вважає, що:

- розрахунок коригування ВАТ „НПК-Галичина” проведено в односторонньому порядку, а тому занижено податок на додану вартість в сумі 316 516 грн. 67 коп. за червень 2005 року;

-          в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємством до бази оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2005 року по червень 2005 року не включено нарахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію в сумі 30257 грн.00 коп., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6051 грн. 00 коп. (30257x20%);

-          в порушення підп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, підприємством не включено до податкових зобов'язань податок на додану вартість від вартості наданих послуг нерезидентом, в результаті чого занижено податкове зобов'язання на суму 71347 грн. 00 коп.;

-          в порушення п.4.2 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ВАТ „НПК-Галичина” не включено до обсягу поставки операцій, що оподатковуються за ставкою 20%, поставку послуг в сумі 132 864 грн. 00 коп. ДП „Фабрика свічок „Галичина" з надання в безоплатне користування основними фондами та поставку послуг в сумі 354 116 грн. 88 коп. ДТКП „Євронафта-Д” з надання в безоплатне користування основними фондами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з вищевикладених підстав, просить в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами виїзної планової документальної перевірки ВАТ “НПК-Галичина” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області складено акт за №87/23-1/00152388 від 12.05.2006 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.05.2006 року:

за №000315/23-1, яким позивачу визначено суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 905082 грн. 00 коп., в тому числі 452541 грн. 00 коп. –основний платіж та 452541 грн. 00 коп. штрафні (фінансові) санкції;

за №000326/23-1/00152388 від 26.05.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 38770 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11268 грн. 00 коп.

За результатами розгляду повторної скарги Державна податкова адміністрація у Львівській області прийняла рішення за №15685/10/25-005/924 від 04.10.2006 року, яким скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 26.05.2006 року за №000315/23-1 в частині 8117 грн. 00 коп. основного платежу з податку на додану вартість, 8117 грн. 00 коп. штрафної санкції та від 26.05.2006 року за №000326/23-1/00152388 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2005 року в сумі 8116 грн. 00 коп. та вересень 2005 року в сумі 6305 грн. 00 коп.

Окрім цього, згаданим рішенням, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року на 6304 грн. 00 коп. та за листопад 2005 року на 16234 грн. 00 коп.

За наслідками розгляду скарги позивачу ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було надіслано податкові повідомлення-рішення від 15.11.2006 року:

за №0004032301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 888848 грн. 00 коп., в тому числі 444424 грн. 00 коп. –основний платіж та 444424 грн. 00 коп. –штрафні (фінансові) санкції;

за №0004042301/3, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 46887 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15327 грн. 00 коп.

Саме ці податкові повідомлення-рішення з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.03.2007 року позивач просить визнати нечинними.

В акті перевірки зазначені, наступні правопорушення, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень:

- в порушення підп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, ВАТ „НПК-Галичина” безпідставно здійснено в червні 2005 року коригування податкових зобов'язань на суму 316 516 грн. 67 коп. по ЗАТ „Господарська спілка „Галичина”;

- в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємством до бази оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2005 року по червень 2005 року не включено нарахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію в сумі 30257 грн.00 коп., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6051 грн. 00 коп.;

- в порушення підп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, підприємством не включено до податкових зобов'язань податок на додану вартість від вартості наданих послуг нерезидентом, в результаті чого занижено податкове зобов'язання на суму 71347 грн. 00 коп.;

- в порушення п.4.2 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ВАТ „НПК-Галичина” не включено до обсягу поставки операцій, що оподатковуються за ставкою 20%, поставку послуг в сумі 132 864 грн. 00 коп. ДП „Фабрика свічок „Галичина" з надання в безоплатне користування основними фондами та поставку послуг в сумі 354 116 грн. 88коп. ДТКП „Євронафта-Д” з надання в безоплатне користування основними фондами.

Щодо порушень підп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

У відповідності до підп.4.5.1 п.4.5 ст.4 цього Закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

В червні 2005 року згідно розрахунку №011/12-6-2002/015/06 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №011/12-6-2002 від 03.12.2002 ВАТ „НПК-Галичина” проведено коригування попередньої оплати за майновий комплекс та зменшено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 316 516 грн. 67 коп. (ВАТ „НПК-Галичина” кредиторську заборгованість по рах.68.1 „Розрахунки за авансами одержаними” в сумі 1 899 100 грн. враховано в погашення дебіторської заборгованості по ЗАТ „Господарська спілка „Галичина” по рах.36.1 „Розрахунки з вітчизняними покупцями” в червні 2005).

В акті перевірки зазначено, що даний розрахунок коригування ВАТ „НПК-Галичина” проведено в односторонньому порядку, про що свідчить відсутність підпису отримувача в розрахунку та підтверджуючих документів, що даний розрахунок відправлено отримувачу.

В матеріалах справи наявний лист ВАТ „НПК-Галичина” за №32/05-318 від 03.06.2005 року, адресований ЗАТ „Господарська спілка „Галичина”, яким останнього повідомлено, що у відповідності до ст.601 ЦК України, позивач повідомляє про зарахування зустрічних однорідних вимог, та просить, зважаючи на викладене, провести зазначену операцію по податковому та бухгалтерському обліку. Додатком до даного листа є розрахунок корегування.

В підтвердження того, що даний розрахунок було надіслано ЗАТ „Господарська спілка „Галичина” в матеріалах справи наявна копія поштової квитанції від 03.06.2005 року.

Таким чином, позивачем було дотримано вимог вищенаведених норм щодо повідомлення ЗАТ „Господарська спілка „Галичина” про проведення корегування зазначеної господарської операції, а тому, висновок органу державної податкової служби щодо заниження позивачем податкових зобов‘язань з податку на додану вартість в сумі 316 516 грн. 67 коп. за червень 2005 року є безпідставним.

Щодо порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

ВАТ  „НПК-Галичина”  за  період  з  січня  по  червень  2005  року  здійснено   поставку електроенергії покупцям в кількості 2 068 182 КВт, що складає 2 068,182 МВт, і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами:

-          в січні 2005 року в кількості 3 31 922 КВт, що складає 331,922 МВт;

-          в лютому 2005 року в кількості 509 314 КВт, що складає 509,314 МВт;

-          в березні 2005 року в кількості 526 996 КВт, що складає 526,996 МВт;

-          в квітні 2005 року в кількості 375 782 КВт, що складає 375,782 МВт;

-          в травні 2005 року в кількості 128 968 КВт, що складає 128,968 МВт;

-          в червні 2005 року в кількості 195 200 КВт, що складає 195,200 МВт.

Сума збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію, яку підприємству слід було включити до обсягу поставки електроенергії та до бази оподаткування податком на додану вартість, складає 30257грн. 00 коп.

Частиною п'ятою статті 12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2005 рік є надходження у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про систему оподаткування”, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію належить до загальнодержавних податків і зборів. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що розмір та механізм збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюється Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України.

На виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 № 2002 „Про затвердження Механізму справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію”, Національна комісія регулювання електроенергетики України Постановою від 29.12.2004 N 1262 „Про збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію на 2005 рік” встановила на 2005 рік для всіх виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та здійснюють продаж електричної енергії поза оптовим ринком електричної енергії України, розмір збору - 14,63 грн./МВт год. (з 1 вересня 2005 року розмір збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію було збільшено до 17,20 грн./МВт год.).

Таким чином, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію являється складовою оптового тарифу на електроенергію оптового ринку електроенергії України та входить до складу її вартості.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу, у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Посилання позивача на п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 №2002 „Про затвердження Механізму справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію”, судом до уваги не береться, оскільки даний пункт стосується об‘єкту обчислення збору, і не стосується порядку нарахування податку на додану вартість.

Таким чином, органом державної податкової служби правомірно встановлено обставини  заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6051 грн. 00 коп.

Щодо порушень підп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

В акті перевірки зазначено, що підприємством за перевірений період не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за імпортування робіт (послуг) на митну територію України, згідно актів виконаних робіт (послуг) на загальну суму 71347 грн. 00 коп., зокрема:

- в травні місяці 2005 року в сумі 31 691 грн. 30 коп. за виконані роботи і приймання-здача проміжкового варіанту доповнення, а саме технічне і економічне дослідження нерезидентом S.F IFP Group Technologies»,(Франція), контракт №03/2361 3 від 01.03.2004 року акт виконаних робіт (послуг) від 30.05.2005 року № 5 на суму 25000 Євро або 158456 грн. 38 коп. (по курсу НБУ на дату проведення операції);

- в травні місяці 2005 року в сумі 27 254 грн. 50 коп. за виконані роботи і приймання-здача документації   нерезидентом S.F «AXENS IFP Group Technologies»,(Франція), контракт №03/2361 5 від  01.03.2004 року, акт виконаних робіт (послуг) від 30.05.2005 року № 6 на суму 21500 Євро або 136272 грн. 48 коп. (по курсу НБУ на дату проведення операції);

- в червні місяці 2005 року в сумі 6 097 грн. 30 коп. за виконання моніторингу установки ЛГ-35-11/300 з видачею рекомендацій по оптимізації режимів експлуатації обладнання та каталізатора ПР-5ІВ нерезидентом „Институт проблем переработки”.

- в вересні місяці 2005 року в сумі 6 303 грн. 90 коп. за виконання моніторингу установки ЛГ-35-11/300 з видачею рекомендацій по оптимізації режимів експлуатації обладнання та каталізатора ПР-5ІВ нерезидентом „Институт проблем переработки углеводородов СО РАН" (Росія), контракт №13-03 від 10.06.2003 року, акт виконаних робіт (послуг) від 08.09.2005 на суму 5000 Євро або 31519 грн. 58 коп. (по курсу НБУ на дату проведення операції).

Наведені обставини підтверджуються зібраними у справі доказами.

Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Враховуючи викладені обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби правомірно зафіксовано в акті перевірки факт правопорушення, у зв‘язку з чим підприємством занижено податкові зобов‘язання по податку на додану вартість на загальну суму 71347 грн. 00 коп.

Щодо порушення п.4.2 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

На думку органу державної податкової служби, внаслідок даного правопорушення ВАТ „НПК-Галичина” гне включено до обсягу поставки вартість послуг з безоплатного надання в користування основних фондів на суму 486980 грн. 88 коп., чим занижено податок на додану вартість в сумі 97396 грн. 00 коп.

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до підп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Основні фонди використовувались дочірніми підприємствами, ДП „Фабрика свічок „Галичина” та ДП „Євронафта-Д” на підставі права повного господарського відання, яким наділив його Засновник - Відкрите Акціонерне товариство „НПК-Галичина”.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про підприємства в Україні” в редакції із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 12 листопада 1996 року N 483/96-ВР станом на день реєстрації встановлено, що підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна.

Статтею 9 Закону України „Про господарські товариства”, регламентовано право товариства на створення на території України та за її межами філій та представництв, а також дочірніх підприємств відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.135 Господарського кодексу України, власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд, зокрема, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Так, відповідності до Протоколів Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства „НПК-Галичина” вирішено створити дочірні підприємства.

Виконкомом Дрогобицької міської ради народних депутатів згідно з Розпорядженням Голови Дрогобицької міської ради зареєстровано Статути дочірніх підприємств.

Власником дочірніх підприємств є Відкрите Акціонерне Товариство „НПК-Галичина”.

Відповідно до п.2.4. Статуту встановлено визначено, зокрема, юридичний статус дочірнього підприємства, а саме підприємство має право: придбавати, продати, передати або здати в оренду з дозволу Засновника необхідне для своєї діяльності рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про підприємства в Україні”, чинного на момент передачі майна, встановлено, що у статуті підприємства визначаються, зокрема, порядок утворення майна підприємства

Відповідно до ч.2 ст. 10 згаданого Закону, майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Відповідно до Статуту підприємство користується майном та цінностями, переданими йому на правах повного господарювання.

Основні фонди, отримані від ВАТ „НПК-Галичина”, про що відповідачем не заперечується, використовувались для здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання.

Основні фонди передавались Засновником - Відкритим Акціонерним товариством „НПК-Галичина” в якості формування цілісного майнового комплексу дочірніх підприємств.

Інші документів, що свідчать про безоплатне використання основних фондів, в тому числі ті, які б дозволяли прийти до протилежного висновку - про надання послуг в порядку, передбаченому п.1.23 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про підприємства в Україні”, в редакції, що діяла на час створення підприємства визначений порядок формування майна підприємств, та встановлено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України „Про підприємства в Україні” джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Статтею 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського кодексу України, власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

В зв'язку з чим відсутні правові підстави стверджувати про те, що ВАТ „НПК-Галичина” надавались безоплатні послуги у вигляді надання права безоплатного користування майном.

А тому, органом державної податкової служби припустився помилки прийшовши до висновку, що ВАТ „НПК-Галичина” не включено до обсягу поставки операцій, що оподатковуються за ставкою 20% поставку послуг в сумі 132864 грн. 00 коп. ДП „Фабрика свічок „Галичина” з надання в безоплатне користування основними фондами та поставку послуг в сумі 354 116 грн. 88 коп. ДТКП „Євронафта-Д” з надання в безоплатне користування основними фондами.

Щодо застосованих штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням за №004032301/3 від 15.11.2006 року в сумі 444424 грн. 00 коп., то суд зазначає наступне.

Зазначені штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Окрім того, було застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі підп.17.1.6 п.17.1 ст.17 цього ж Закону, згідно якого у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При цьому, в даному підпункті зазначено, що заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Згідно примітки ст.212 КК України, під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому, потрібно мати на увазі, що сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 того ж Закону.

Як вбачається з викладених вище обставин в судовому засіданні знайшли підтвердження правопорушення, щодо заниження податку на додану вартість за 2005 рік на загальну суму 77398 грн. 00 коп. (не включення до складу податкових зобов‘язань податку на додану вартість з сум наданих послуг нерезидентом та не включення до бази оподаткування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу), з якої визначена сума за вересень 2005 року в розмірі 6304 грн. 00 коп. була відшкодована.

Таким чином, штрафна (фінансова) санкція застосовується податковим повідомленням-рішенням за №004032301/3 від 15.11.2006 року  до суми основного платежу в розмірі 71094 грн. 00 коп., оскільки, щодо суми в розмірі 6304 грн. 00 коп. було прийнято податкове повідомлення-рішення  за №000404230/3 від 15.11.2006 року.

А тому, з врахуванням визначення великого розміру (становить 525000 грн. 00 коп. в 2006 році та 393000 грн. 00 коп. в 2005 році) ст.212 КК України та п.22.5 ст.22  Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”,  штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту  17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не підлягають застосуванню.

При цьому, застосовуються лише норми підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону, і штрафні (фінансові) санкції в такому випадку становлять 50% від основної суми визначеного податкового зобов‘язання –35547 грн. 00 коп.

Що стосується зменшення суми бюджетного відшкодування, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення за №000404230/3 від 15.11.2006 року, сума завищення бюджетного відшкодування становить 46887 грн. 00 коп., з якої не відшкодовано 16233 грн. 00 коп. та відшкодовано 30654 грн. 00 коп.

За неправомірне, на думку органу державної податкової служби, відшкодування суми, у відповідності до вимог підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, застосовано штраф у розмірі  15327 грн. 00 коп.

При цьому, за серпень 2005 року сума завищення становить 8116 грн. 00 коп. і є відшкодованою; за вересень 2005 року - 8116 грн. 00 коп. –не відшкодована; за жовтень 2005 року –14421 грн. 00 коп. –відшкодована; за листопад 2005 року –16234 грн. 00 коп., з якої 8117 грн. 00 коп. –відшкодована та 8117 грн. 00 коп. - не відшкодована.

Як вбачається з викладених обставин, органом державної податкової служби зменшено бюджетне відшкодування у зв‘язку з виявленими порушеннями, зокрема, за липень 2005 року - 8116 грн. 00 коп., серпень 2005 року – 8116 грн. 00 коп., вересень 2005 року –8117 грн. 00 коп., за жовтень 2005 року –8117 грн. 00 коп., за листопад 2005 року –8117 грн. 00 коп., які стосуються не включення до обсягу поставки вартості робіт (послуг) з безоплатного надання в користування основними фондами.

Окрім того, у вересні 2005 року, органом державної податкової служби було виявлено заниження податкового зобов‘язання   в сумі 6303 грн. 90 коп., у зв‘язку з не включенням до податкових зобов‘язань податку на додану вартість з сум наданих послуг нерезидентом.

Оцінка наведеним обставинам надавалась вище, при дослідженні правомірності визначення податкового зобов‘язання, в результаті чого суд прийшов до висновку, що орган державної податкової служби неправомірно визначив суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість за липень 2005 року - 8116 грн. 00 коп., серпень 2005 року –8116 грн. 00 коп., вересень 2005 року –8117 грн. 00 коп., за жовтень 2005 року –8117 грн. 00 коп., за листопад 2005 року –8117 грн. 00 коп.

Що стосується виявлено заниження податкового зобов‘язання   в сумі 6303 грн. 90 коп. за вересень 2005 року (відшкодована), у зв‘язку з не включенням до податкових зобов‘язань податку на додану вартість з сум наданих послуг нерезидентом, то таке порушення знайшло підтвердження матеріалами справи.

Таким чином, органом державної податкової служби правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6304 грн. 00 коп. за жовтень 2005 року, та з врахуванням того, що вона є відшкодованою правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 3152 грн. 00 коп.

Окрім того, слід зазначити, що у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту ч.11 ст.171 КАС України, термін „нечинності” стосується нормативно-правових актів.

Враховуючи те, що позивачем оспорюється ненормативно-правові акти (індивідуальні акти), які він просить визнати нечинними, та положення абзацу 1 та 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд, встановивши часткову протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, вважає за необхідне скасувати їх в частині протиправності.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставні та обґрунтовані в частині скасування податкового повідомлення-рішення за №0004042301/3 від 15.11.2006 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 40583 грн. 00 коп. та щодо визначеної штрафної (фінансової) санкції в сумі 12175 грн. 00 коп., і в частині скасування податкового повідомлення-рішення за №0004032301/3 від 15.11.2006 року щодо визначення суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 782207 грн. 00 коп. В іншій частині в позові слід відмовити.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України, документально підтвердженні судові витрати присудити на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.                  Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати, прийняті ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, податкове повідомлення-рішення за №0004042301/3 від 15.11.2006 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 40583 грн. 00 коп. та в частині визначеної штрафної (фінансової) санкції в сумі 12175 грн. 00 коп., і податкове повідомлення-рішення за №0004032301/3 від 15.11.2006 року в частині визначення суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 782207 грн. 00 коп., 373330 грн. 00 коп. –основний платіж та 408877 грн. 00 коп. – штрафна (фінансова) санкція.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Нафтопереробний комплекс -Галичина” (код ЄДРПОУ 00152388), що знаходиться за адресою Львівська область, м.Дрогобич, вул.Бориславська,82, 2 грн. 94 коп. судового збору.

4.                  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.                   Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                            

Суддя