номер провадження справи  15/22/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018                                                                                                      Справа №  908/490/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши

позовну Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова аграрна Компанія”, 77300,  Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Підвальна, буд. 9, кім. (офіс) 79; адреса для листування: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6-Б

до відповідача ОСОБА_1 підприємство “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 академії аграрних наук України”, 72242, Запорізька обл., Веселівський район, с. Таврія, вул. Центральна, буд. 6

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – ОСОБА_3, адвокатський ордер КС№361341, від 20.04.2018;

від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова аграрна Компанія”, Івано-Франківська обл., м. Калуш до Державного підприємства “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 академії аграрних наук України”,  Запорізька обл., Веселівський район, с. Таврія про стягнення заборгованості за договором поставки № ПД-24/04/12-01 від 24.04.2012 в розмірі 1 080 927,51 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018, справу № 908/490/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 26.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі № 908/490/18, присвоєно справі номер провадження 15/22/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.04.2018 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 26.04.2018 розгляд справи відкладався на 29.05.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/490/18 до судового розгляду по суті на 12.06.2018.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно – апаратного комплексу “Оберіг”.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про поставки № ПД-24/04/12-01 від 24.04.2012 щодо оплати отриманого товару в сумі 655 750,00 грн. Приймаючи до уваги положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував і просить  стягнути 3% річних у розмірі 59.017,50грн. за період  з 17.03.2015 по 16.03.2018 та інфляційні втрати у розмірі 366.160,01 грн. за період з квітня 2015 по березень 2018. Позов заявлено на підставі ст. ст. 15, 16, 520, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 20, 42, 162-164, 171, 172, 176 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2018 місцезнаходженням Державного підприємства “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 академії аграрних наук України” є: 72242, Запорізька область, Веселівський район, селище Таврія, вул. Центральна, буд. 6. Ухвала про порушення провадження у справі, відкладання розгляду справи надіслані за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи містять поштове повідомлення від 27.03.2018, відповідно до якого уповноважена особа ДП "Дослідне господарство "Таврія" за довіреністю 31.03.2018 отримала примірник ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання. Таким чином відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 12.06.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено 21 червня 2018 року.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

24 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (постачальник, позивач у справі) та ОСОБА_1 підприємство "Дослідне господарство "Соцзмелеробство" ОСОБА_2 академії аграрних наук України" (покупець, відповідач у справі) уклали договір поставки № ПД-24/04/12-01 (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.4 Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 академії аграрних наук України», підприємство є правонаступником Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 академії аграрних наук України», створене наказом Української академії аграрних наук від 5 липня 1995 року № 121.

Діюче найменування підприємства визначене Постановою ОСОБА_2 академії аграрних наук України протоколом № 21 від 30 листопада 2016 року «Про перейменування Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 академії аграрних наук України».

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язується у 2012 році передати у власність покупця добрива азотні (далі – Товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного договору.

Кількість, ціна та номенклатура Товару, що підлягає поставці за умовами цього договору, визначається у Специфікації, підписаній уповноваженими представника сторін, що є Додатком №1 та невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору ціна цього договору становить: 1  026 875,00 грн. без ПДВ, ПДВ  20№ - 205.375,00 грн., загальна вартість договору складає 1 232 250,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.1 договору оплата Товару здійснюється поетапної оплати покупцем поставленого Товару, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника у строк до 180 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що датою оплати Товару є дата списання коштів за поставлений Товар з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника відкритий у банківській установі та вказаний у розділі 14 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник поставляє Товар Покупцю партіями у строк 7 календарних днів з моменту надання Покупцем Постачальнику відповідної заяви на поставку Товару на умовах поставки DAP з пунктом призначення: Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна, 1 (згідно з правилами "Інкотермс 2010").

Згідно з Специфікацією (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця аміачну селітру у кількості 310 тон на загальну суму 1 232 250,00грн.

Сторони не надали доказів припинення дії договору, отже його умови є чинними на момент розгляду даного спору судом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (селітру аміачну) у кількості 250 тон на загальну суму 993 750,00 грн., про що свідчать видаткова накладна № 853 від 25.04.2012, яка підписана представником відповідача та скріплена печаткою товариства (арк. с. 15)

Відповідач зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг здійснив частково в розмірі 338 000,00 грн., чим порушив умови договору. У зв’язку з чим, сума боргу на поставлений товар склала 655 750,00 грн.

Наявність заборгованості підтверджується Актами звірки від 31.10.2013, від 29.11.2013, від 31.12.2013, від 01.04.2015 (арк. с. 18-23).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором, наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки ПД-24/04/12-01 від 24.04.2012 у розмірі 655 750,00 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Правовідносини врегульовані договором ПД-24/04/12-01 від 24.04.2012, який за змістом закріплених у ньому прав та обов’язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.1.1 договору встановлено, що покупець зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати постачальнику грошові кошти за отриманий товар.

Умовами п. 4.1.1 договору сторонами узгоджено, що оплата здійснюється поетапно у строк до 180 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідач не надав доказів повної оплати боргу.

За таких обставин суд визнав законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 655 750,00 грн.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 59 017,50 грн. за період з 17.03.2015 по 16.03.2018 та 366 160,01 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2015 по березень 2018 включно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних – є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 59 017,50 грн. 3% річних за період прострочення з 17.03.2015 по 17.03.2018 та 366 160,01 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2015 по березень 2018 включно, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_2 аграрних наук України" (72242, Запорізька область, Веселівський район, селище Таврія, вул. Центральна, буд, 6; ідентифікаційний код 72242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Підвальна, буд. 9, кімната (офіс) 79; ідентифікаційний код 37469662) заборгованості в розмірі 655 750,00 грн. (шістсот п’ятдесят п’ять тисяч сімсот п’ятдесят гривен 00 коп.), інфляційне збільшення боргу в розмірі 366 160,01 грн. (триста шістдесят шість тисяч сто шістдесят гривен 01 коп.), 3% річних у розмірі 59 017,50 грн. (п’ятдесят дев'ять тисяч сімнадцять гривен 50 коп.), судовий збір у розмірі 16 213,91 грн. (шістнадцять тисяч двісті тринадцять гривен 91 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 21 червня 2018 року.

Суддя                                                                                               І. С. Горохов