АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1545/14 Справа №  194/2205/13                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач  -  Посунся (Колодяжна) Н.Є.      

Категорія  32                                                                                                  

У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

30 січня 2014 року                Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Колодяжної Н.Є.

судців - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Видюковій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві, -

встановив:

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 тривалий час знаходився у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах отримав професійні захворювання.

Згідно довідки МСЕК від 12 липня 2010 року позивачу первинно-повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких первинно 55%, та третю групу інвалідності(а.с.8).

Відповідно до частин першої та другої ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

За ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

На час установлення МСЕК позивачу втрати професійної працездатності в зв’язку з ушкодженням здоров’я, нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не було передбачено право застрахованої особи на страхову виплату за моральну шкоду.

З урахуванням наведеного, питання про відшкодування працівнику моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням його здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України „Про охорону праці”.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач пропустив строк позовної давності, встановлений ст.233 КЗпП України - протирічить п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, тому не може бути, взято судом до уваги.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вирішив питання про наявність факту заподіяння моральної шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.2371 КЗпП України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на відповідача, з вини якого позивачеві було заподіяно моральну шкоду, пов’язану з виконанням ним трудових обов’язків, який не створив безпечних і нешкідливих умов праці та не приймав заходів для обмеження або зменшення впливу шкідливих факторів на своїх працівників.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до вимог ст.12 Закон України „Про охорону праці”, ст.2371 КЗпП України, стягнув з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивача моральну шкоду.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20- денний строк.

СУДДІ