ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2018 року

Київ

справа №816/1609/17

адміністративне провадження №К/9901/1693/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчук К.В.

представника відповідача 1 - Приступи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Шевяков І.С.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року (головуючий суддя - Чалий І.С., судді - Зеленський В.В., П`янова Я.В.) у справі

за позовом ОСОБА_4

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Оржицького районного суду Полтавської області,

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 22 вересня 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - скаржник), Оржицького районного суду Полтавської області ( далі - відповідач ), третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, в якому просив:

1.1. зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та Оржицький районний суд Полтавської області нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду за період з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2017 року включно за період фактичної роботи та відпустки в розмірі, встановленому частиною другою, третьою, п`ятою статті 133, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, тобто виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ в розмірі 3200 грн., з виплатою доплати за вислугу років за період з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2017 року включно в розмірі 40% від посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат та з виплатою щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді виконуючого обов`язки голови Оржицького районного суду Полтавської області з 10 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року включно в розмірі 10% від посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених ОСОБА_4 виплат у вказаному періоді;

1.2. - допустити негайне виконання постанови.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, як діючий суддя Оржицького районного суду Полтавської області та такий, що не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді) повинен одержувати заробітну плату, виходячи зі розрахунку мінімальної заробітної плати на рівні 3200 грн., відповідно до положень частини 1 статті 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а не із розміру 1600 грн., як здійснює нарахування скаржник.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Оржицького районного суду Полтавської області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області - задоволено частково.

3.1. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 суддівську винагороду за період з 01.02.2017 року по 30.09.2017 року включно за період фактичної роботи та відпустки в розмірі, встановленому частиною другою, третьою, п`ятою статті 133, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ, тобто виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 року № 1801-VІІІ в розмірі 3200 грн., з виплатою доплати за вислугу років за період з 01.02.2017 року по 30.09.2017 року включно в розмірі 40% від посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат та з виплатою щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді виконуючого обов`язки голови Оржицького районного суду Полтавської області з 10.08.2017 року по 30.09.2017 року включно в розмірі 10% від посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених ОСОБА_4 виплат у вказаному періоді. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок скаржником суддівської винагороди із застосуванням норм законодавства, яке не підлягає застосуванню до цих правовідносин, при цьому ігноруючи чинні норми статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ та статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VІІІ, не ґрунтується на нормах Конституції та законах України, які врегульовують спірні правовідносини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишено без задоволення.

5.1. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі №816/1609/17 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

6. 02 січня 2018 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року.

7. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що порядок виплати суддівської винагороди, окрім спеціального Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначається і нормами бюджетного законодавства, оскільки вона здійснюється з Державного бюджету України. А тому, межі річної суми видатків, передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мають відповідати вимогам, встановленим у Законах України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI та від 02.06.2016 року № 1402-VIІ. Крім цього, скаржник покликався на те, що, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIІ від 06.12.2016 року, яким вказано незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, не визнаний неконституційним, відтак - підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

9. 10 лютого 2018 року третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що в силу виконання своїх функціональних обов`язків, не володіє будь - якими даними, що випливають з правовідносин позивача та відповідача, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечують проти вимоги та іншими обставинами, що мають значення для справи. Касаційну скаргу просить розглянути за наявними у справі матеріалами та на підставі доказів, наданих суду сторонами.

10.Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

11.01 березня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. В судове засідання з'явився представник відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

13. 12 червня 2018 року ОСОБА_4, електронною поштою, було надіслано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці. До заяви не було долучено жодних документів підтверджуючих факт вибуття позивача у відпустку.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 КАС України неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

14. Указом Президента України від 13 травня 2004 року № 539/2004 ОСОБА_4 призначено суддею Оржицького районного суду Полтавської області строком на п`ять років.

15. Постановою Верховної Ради України від 04 березня 2010 року № 1943-VI ОСОБА_4 обрано суддею Оржицького районного суду Полтавської області безстроково.

16. Наказом Оржицького районного суду Полтавської області від 08 червня 2004 року №20 ОСОБА_4 зараховано на посаду судді зазначеного суду з 02 червня 2004 року.

17. Наказом Оржицького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2013 року №10(ОС)с, ОСОБА_4 встановлено щомісячну доплату до посадового окладу за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу з 17 жовтня 2013 року, у зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 17.10.2013 року - 15 років 00 місяців 00 днів.

18. Наказом Оржицького районного суду Полтавської області від 09 серпня 2017 року № 15(ОС)с виконання обов`язків голови суду з 10 серпня 2017 року по 06 лютого 2018 року у зв`язку зі службовим відрядженням голови суду - Грузман Т.В. покладено на суддю Смілянського Є.А. Встановлено Смілянському Є.А. доплату в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді за виконання обов`язків голови Оржицького районного суду Полтавської області з 10 серпня 2017 року по 06 лютого 2018 року.

19. ОСОБА_4 не проходив кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.

20. З матеріалів справи, зокрема - копії штатного розпису на 2017 рік Оржицького районного суду Полтавської області, затвердженого начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області 24 січня 2017 року, вбачається, що суддівська винагорода позивачу у період з 01.02.2017 року по 30.09.2017 року нараховувалась виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат у розмірі 1600 грн., визначених згідно п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (у загальному розмірі 16 000 грн.).

21. Доплата за вислугу років позивачу у період з 01.02.2017 року по 30.09.2017 року нараховувалася, виходячи із цього ж окладу у розмірі 40 % посадового окладу.

22. Доплата за перебування на адміністративній посаді у період з 10 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року в розмірі 10 % нараховувалася, виходячи із посадового окладу 1600 грн.

23. У період червень - вересень 2017 року ОСОБА_4 була нарахована та виплачена індексація відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

24. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Частина 2 статті 130 Конституції України: розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

26. Частина 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VII (далі - Закон № 1402-VII): суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно - правовими актами.

27. Пункт 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII: базовий розмір посадового окладу для судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

28. Пункт 22 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII: право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

29. Пункт 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII: до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).

30. Частина 3 статті 133 Закону № 2453-VІ: посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

31. Стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII (далі - Закон №1801-VIII): установити в 2017 році мінімальну заробітну плату в місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

32. Стаття 7 Закону №1801-VIII: установити в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року у розмірі 1600 грн.

33. Пункт 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закону №1774-VII): мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

34. Пункт 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII: до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

35. Стаття 3 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР): мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

36. Частина 1 статті 8 Закону №108/95-ВР: держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

40. Аналіз вищенаведених норм Конституції України, Закону №1402-VIII, Закону № 2453-VI із застосуванням Закону №1774-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що розмір посадового окладу судді місцевого суду до проходження кваліфікаційного оцінювання становить 16 000 гривень.

41. Норми Закону №1774-VIII впливаючи на числове вираження розміру суддівської винагороди, безпосередньо не стосуються її визначення, позаяк ними врегульовано виключно порядок застосування мінімальної заробітної плати при обрахунку суддівської винагороди.

42. Суд вважає, що нормами Закону №1774-VIII лише змінено підходи до визначення розміру мінімальної заробітної плати, зокрема, шляхом запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати при обрахунку розмірів посадових окладів, як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою. Оскільки Законом №1774-VIII не внесено зміни до Закону № 2453-VІ в частині розміру суддівської винагороди, а відтак її число залишилося стали - 10 мінімальних заробітних плат.

43. Таким чином судами попередніх інстанцій зроблені хибні висновки щодо конкуренції норм Закону №1774-VIII та Закону №1801-VIII щодо застосування розміру заробітної плати.

44. Судами попередніх інстанцій також не взято до уваги те, що з прийняттям Закону №1774-VIII фактично не відбулося зменшення розміру суддівської винагороди, яку отримував позивач до його ухвалення: з 1 грудня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1600 гривень (абзац 2 статті 8 Закону України від 25.12.2015 № 928-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік»), так само як і з 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 гривень (абзац 4 статті 7 Закону № 1801-VІІІ).

45. Тому, Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо звуження обсягу та змісту прав позивача, внаслідок прийняття Закону №1774-VIII.

46. З огляду на викладене, Суд вважає, що рішенням суду першої інстанції, підтриманому ухвалою суду апеляційної інстанції необґрунтовано задоволено вимоги позивача. Позаяк під час нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди, скаржник діяв у відповідності до приписів вищенаведених правових актів, а тому право позивача на передбачений Законом № 2453-VI розмір суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в 10 мінімальних заробітних плат, визначених ст. 8 Закону № 1801-VІІІ не порушене, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

47. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

48. Відповідно до ч. 1, 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

49. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

50. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про протиправність дій заявника.

51. Керуючись статтями 250, 341, 344, п.3 ч.1.ст.349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

52. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області задовольнити.

53. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року - скасувати.

54. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Оржицького районного суду Полтавської області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 18.06.2018 р.

55. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа