ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.12.09Справа №2а-2681/09/2770
11 год. 33 хв.
Каб. № 1
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
з участю:
позивача – ОСОБА_1, паспорт серії СТ НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС 30.01.2009;
представника відповідача - Куцеконь Роман Іванович, довіреність № 2/589 від 16.04.2008, Управління МВС України в м. Севастополі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Севастополі про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
09.04.2009 ОСОБА_1 звернувся до Гагарінського районного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Севастополі про визнання рішення комісії по реалізації положень Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантіях їх соціального захисту» УМВС України в м. Севастополі неправомірним, крім того, просить зобов`язати комісію по реалізації положень Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантіях їх соціального захисту» УМВС України в м. Севастополі встановити йому статус учасника бойових дій та видати посвідчення встановленого зразку.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14.09.2009 справа передана до Окружного адміністративного суду м.Севастополя на підставі ч.2 ст.22 КАС України.
До канцелярії Окружного адміністративного суду м.Севастополя справа надійшла 07.12.2009.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 08.12.2009 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив, що з травня 1991 по вересень 1992 року проходив дійсну військову службу у військовій частині 11664, яка на той час знаходилася на території Абхазької АРСР Республіки Грузія і брала участь у озброєному конфлікті. Він у складі батальйону виконував службово-бойові завдання по нормалізації обстановки, встановлення законності та правопорядку. Під час виконання завдань, були екіпіровані і озброєні: шолом сталевий, бронежилет (ЖЗТ, ЖЗЛ), АКС-74. Вони займались охороною державних і військових санаторіїв, евакуацією архіву залізничної військової комендатури, евакуацією мирних місцевих мешканців і тих, хто приїхав на відпочинок. При зверненні до комісії по реалізації положень Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантіях їх спеціального захисту» УМВС України в м. Севастополі з клопотанням про встановлення статусу учасника бойових дій йому було відмовлено з тих підстав, що відповідно до Постанови КМ України №63 від 08.02.1994, яким затверджено перелік держав, в яких проводилися бойові дії, Абхазька АРСР Республіки Грузія не входить. Вважає рішення відповідача неправомірним та просить захистити його порушене право у судовому порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що вважає відмову у визнанні позивача учасником бойових дій правомірною, оскільки у Постанові Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 року вказується перелік країн, де велись бойові дії, Абхазької АРСР Республіки Грузія у цьому переліку немає.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з травня 1991 по вересень 1992 року проходив дійсну військову службу у військовій частині 11664, яка на той час знаходилася на території Абхазької АРСР Республіки Грузія і брала участь у озброєному конфлікті. Дана обставина представником відповідача не оспорюється та підтверджується матеріалами справи.
В переліку держав і періоду бойових дій на їх територіях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 р. вказується також, що бойові дії велися і в інших країнах з грудня 1979 року.
Є загальновідомими факти, що в період відокремлення колишніх союзних республік Союзу РСР та створення на їх територіях незалежних держав в період з 1988 по 1991 роки, виникали внутрішні етнічні конфлікти, що супроводжувалися збройними сутичками. Збройні сили СРСР і органи внутрішніх справ в даних регіонах виконували бойові завдання, метою яких було захист мирного населення. Інформація про ведення бойових дій в Абхазькій АРСР Республіки Грузія примовчувалася в час існування Союзу РСР, дана держава не була зазначена в Постанові КМУ від 08.02.1994 р., але факт виконання позивачем завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах із застосуванням вогнепальної зброї судом був встановлений у судовому засіданні.
Згідно п.2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які працювали чи перебували у відрядженнях в державах, де в цей період велися бойові дії і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
В постанові Кабінету Міністрів України №63 вказується, що бойові дії велися і в інших країнах після грудня 1979 року, але інформацію про участь в них надає Генеральний штаб Збройних Сил колишнього Союзу РСР відносно військових фахівців. Щодо осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які приймали участь в бойових діях, питання отримання офіційних документів законодавством не визначено.
Згідно ч.7 ст.9 КАС України суд, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовує закон, що регулює подібні відносини.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, слід визнати, що відповідач, приймаючи рішення про відмову позивачеві у визнанні його учасником бойових дій діяв не на підставі закону та в порушення прав позивача, в зв’язку з чим, прийняте ним рішення не може вважатися законним, та підлягає визнанню неправомірним, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання позивача учасником бойових дій та зобов’язанням відповідача видати посвідчення встановленого зразку.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 28.12.09.
На підставі викладеного, відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанови КМУ №63 від 08.02.1994 р., керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов – задовольнити.
Визнати рішення комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі по реалізації положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо невизнання ОСОБА_1 учасником бойових дій неправомірним.
Зобов"язати комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі по реалізації положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій та видати посвідчення встановленого зразку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гавура