Справа № 686/3391/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року Рiвненський мiський суд

в особi суддi - Ковальова І.М.

при секретарі - Мельничук В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» про визнання майнових прав на квартири,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» про визнання майнових прав на квартири.

У своєму позові позивач просить суд визнати майнове право ОСОБА_2 (29000 АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на квартиру за будівельним номером 26 загальною проектною площею 88,9 кв.м. на п'ятому поверсі в першій секції об'єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна в місті Рівному); визнати майнове право ОСОБА_2 (29000 АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на квартиру за будівельним номером 23 загальною проектною площею 47,8 кв.м. на четвертому поверсі в першій секції об'єкту (квартал житлової а громадської забудови на вулицях Косторомська та Гагаріна в місті Рівному); визнати майнове право ОСОБА_2 (29000 АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на квартиру за будівельним номером 14 загальною проектною площею 67,5 кв.м. на третьому поверсі в першій секції об'єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна в м.Рівному).

В судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву у якій просив провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги повністю підтримує та просить суд їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» в особі голови кооперативу ОСОБА_3 (далі - кооператив), що діє на підставі Статуту кооперативу, та позивачем ОСОБА_3, асоційованим членом кооперативу (далі - пайовик), було укладено договір пайової участі в будівництві №26/1 (далі - договір №26/1), за умовами п.1.1. якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне (Об'єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов'язується взяти пайову участь в будівництві об'єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 26, загальною проектною площею 88,9 кв.м. на 5 поверсі в 1 секції об'єкту. (далі по тексту - квартиру).

Відповідно до п.1.2. договору №26/1, кооператив зобов'язується організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію, забезпечити передачу пайовику у власність квартиру, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

Відповідно до п.2.1. договору №26/1 загальний розмір пайового внеску пайовика становить 644525,00 грн.

Відповідно до п.2.3. договору №26/1, пайовик зобов'язується внести (сплатити) свій пайовий внесок в кооператив в національній валюті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок кооперативу (або іншими забороненими чинним законодавством способами).

Відповідно до п.3.4. договору №26/1, кооператив зобов'язаний: закріпити квартиру за пайовиком; організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 червня 2016 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов'язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об'єкту в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов'язань за даним договором - передати пайовику квартиру за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на них; надавати пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності кооперативу.

Відповідно до п.4.1. договору №26/1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Свої зобов'язання по оплаті пайового внеску позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви кс.копіями квитанцій.

01 квітня 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» в особі голови кооперативу ОСОБА_3 (далі - кооператив), що діє на підставі Статуту кооперативу, та позивачем ОСОБА_3, асоційованим членом кооперативу (далі - пайовик), було укладено договір пайової участі в будівництві №23/1 (далі - договір №23/1), за умовами п.1.1. якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне (Об'єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов'язується взяти пайову участь в будівництві об'єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 23, загальною проектною площею 47,8 кв.м. на 4 поверсі в 1 секції об'єкту. (далі по тексту - квартиру).

Відповідно до п.1.2. договору №23/1, кооператив зобов'язується організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію, забезпечити передачу пайовику у власність квартиру, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

Відповідно до п.2.1. договору №23/1 загальний розмір пайового внеску пайовика становить 346550,00 грн.

Відповідно до п.2.3. договору №23/1, пайовик зобов'язується внести (сплатити) свій пайовий внесок в кооператив в національній валюті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок кооперативу (або іншими забороненими чинним законодавством способами).

Відповідно до п.3.4. договору №23/1, кооператив зобов'язаний: закріпити квартиру за пайовиком; організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 червня 2016 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов'язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об'єкту в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов'язань за даним договором - передати пайовику квартиру за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на них; надавати пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності кооперативу.

Відповідно до п.4.1. договору №23/1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Свої зобов'язання по оплаті пайового внеску позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви кс.копіями квитанцій.

02 травня 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» в особі голови кооперативу ОСОБА_3 (далі - кооператив), що діє на підставі Статуту кооперативу, та позивачем ОСОБА_3, асоційованим членом кооперативу (далі - пайовик), було укладено договір пайової участі в будівництві №14/1 (далі - договір №14/1), за умовами п.1.1. якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне (Об'єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов'язується взяти пайову участь в будівництві об'єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 14, загальною проектною площею 67,5 кв.м. на 3 поверсі в 1 секції об'єкту. (далі по тексту - квартиру).

Відповідно до п.1.2. договору №14/1, кооператив зобов'язується організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію, забезпечити передачу пайовику у власність квартиру, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

Відповідно до п.2.1. договору №14/1 загальний розмір пайового внеску пайовика становить 489375,00 грн.

Відповідно до п.2.3. договору №14/1, пайовик зобов'язується внести (сплатити) свій пайовий внесок в кооператив в національній валюті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок кооперативу (або іншими забороненими чинним законодавством способами).

Відповідно до п.3.4. договору №14/1, кооператив зобов'язаний: закріпити квартиру за пайовиком; організувати і забезпечити будівництво Об'єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 червня 2016 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов'язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об'єкту в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов'язань за даним договором - передати пайовику квартиру за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на них; надавати пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності кооперативу.

Відповідно до п.4.1. договору №14/1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Свої зобов'язання по оплаті пайового внеску позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви кс.копіями квитанцій.

Судом також встановлено, що станом на день звернення до суду Об'єкти не здані в експлуатацію, будь-яких дій для здачі в експлуатацію будинку, де знаходяться житлові приміщення, відповідач не здійснює, чим порушує встановлені статтею 526 ЦК України загальні вимоги виконання зобов'язання: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач, всупереч вимогам умов укладених договорів та цивільного законодавства України, не виконав взяті на себе зобов'язання, чим порушив законні права та інтереси позивача, який з незалежних від нього причин не може зареєструвати за собою право власності на належні об'єкти, а тому не може володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним майном.

Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не вважаються речовими правами на чуже майно, тому що об'єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та умов укладеного між сторонами договору, суд визнає позивача таким, що набув майнових прав на квартири, оскільки в повному обсязі виконав умови договорів пайової участі в будівництві.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і, відповідно, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.

В період з жовтня по листопад 2017 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_4 було подано чотири позовні заяви про визнання недійсним договору уступки (цесії), в яких відповідачами були зазначені дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне», ОК «ЖБК «Рівненська брама», ОСОБА_3, що підтверджується витягом із офіційного веб-сайту «Судова влада» (цивільні справи № 686/23134/17, № 686/21826/17, № 686/22342/17, № 686/20914/17).

Аналогічні три позови було подано ОСОБА_5 до дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», ОСОБА_3, ОК «ЖБК «Рівненська брама» про визнання недійсним договору уступки (цесії), зокрема, справи № 686/23217/17, № 686/20915/17, № 686/21821/17, у яких він вказує, що як засновник дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» недоотримує прибуток, який може бути розподілений між засновниками як дивіденди.

Оскаржуваний ОСОБА_4 і ОСОБА_5 договір уступки (цесії) від 18 червня 2015 року був укладений між дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне» (Цедент) та ОК «ЖБК «Рівненська Брама» (Цесіонарій). В порядку та на умовах, визначених цим договір уступки (цесії), Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов'язки Інвестора-2, що відносяться до будівництва за Угодою № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному від 22 серпня 2007 року та додаткових угод до неї, укладену між Замовником - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, Інвестором-1 - ТзОВ «Реноме-Євробуд» та Інвестором-2 - дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне».

06 вересня 2016 року між тими ж сторонами було укладено договір уступки вимоги (цесії) у новій редакції, у відповідності до якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов'язки Інвестора в повному обсязі, що відносяться до будівництва Кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга) за Угодою про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному № 20 від 22 серпня 2007 року та усіх Додаткових угод, що є невід'ємною частиною основної Угоди.

За вказаним оскаржуваним договором уступки (цесії), дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» передало свої права та обов'язки інвестора щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга) для ОК «ЖБК «Рівненська Брама».

ОСОБА_4 є засновником (учасником) як ОК «ЖБК «Рівненська Брама» згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (із офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України), так і дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», що підтверджується таким же витягом.

ОСОБА_5 є засновником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», про що він зазначає у своєму позові від 03 листопада 2017 року.

За наведеного, ОСОБА_4 як засновник (учасник) ОК «ЖБК «Рівненська Брама» та дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», оскаржував укладений договір уступки вимоги (цесії) між юридичними особами, засновником яких він є, а ОСОБА_5 оскаржував договір, за яким були передані права інвестора для ОК «ЖБК «Рівненська Брама».

Суд визнає, що у випадку можливого задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору уступки (цесії), таке рішення мало би негативні наслідки для кожного із пайовиків, у тому числі і для позивача, оскільки однією із сторін у договорах пайової участі у будівництві є ОК «ЖБК «Рівненська Брама», який придбав інвестиційні права у дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» саме за оскаржуваним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договором уступки права вимоги (цесії).

Наслідки визнання правочину недійсним (в даному випадку договору уступки (цесії) від 18 червня 2015 року) визначені статтею 216 ЦК України, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За наведеного, під невизнанням майнових прав за позивачем на квартиру слід розуміти заперечення засновником ОК «ЖБК «Рівненська Брама» і учасником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» ОСОБА_4, а також учасником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» ОСОБА_5 дійсності та належності ОК «ЖБК «Рівненська Брама» інвестиційних прав щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга), що відповідно створює невпевненість для позивача у дійсності його майнового права на квартиру.

Таким чином, вищевказані позови до Хмельницького міськрайонного суду про визнання недійсним договору уступки (цесії) свідчать про невизнання засновником ОК «ЖБК «Рівненська Брама» і учасниками дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» наявності у ОК «ЖБК «Рівненська Брама» інвестиційних прав щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному за Договором уступки (цесії) від 18 червня 2015 року, який був укладений між дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська Брама», що може мати наслідком невизнання права ОК «ЖБК «Рівненська Брама» на укладення договорів пайової участі в будівництві з будь-якими особами, у тому числі, і на укладення договору пайової участі в будівництві з позивачем.

Відповідно до вимог частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи вимоги частини першої статті 8 ЦК України щодо застосування аналогії закону, суд визнає, що майнові права підлягають такому ж захисту, що і права власності.

За встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку про те, що існують реальні підстави передбачати можливість порушення майнового права позивача іншими особами, оскільки визнання недійсним договору уступки (цесії) матиме наслідком застосування положень статті 216 ЦК України, а тому наявні підстави для застосування положень частини 2 статті 386 ЦК України з метою унеможливлення вчинення дій зі сторони відповідача чи інших осіб, направлених на порушення чи позбавлення відповідних прав позивача.

При цьому суд визнає, що обраний позивачем спосіб захисту порушених та невизнаних цивільних прав та інтересів відповідає положенням статей 15,16 ЦК України та не є зловживанням правом у будь-якому вигляді.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-101цс12 висловила правову позицію про те, що участь фізичної особи в будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру в ньому не є інвестицією в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» і у разі виникнення спору щодо виконання зобов'язань за договором про таку участь у будівництві зазначений Закон не підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,258,259,264,265,273,352,354 ЦПК України, ст.ст.8,15,16,190,509,526,629 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» про визнання майнових прав на кварти - задоволити.

Визнати майнове право ОСОБА_2 (29000 АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на квартиру за будівельним номером 26 загальною проектною площею 88,9 кв.м. на п'ятому поверсі в першій секції об'єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна в місті Рівному).

Визнати майнове право ОСОБА_2 (29000 АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на квартиру за будівельним номером 23 загальною проектною площею 47,8 кв.м. на четвертому поверсі в першій секції об'єкту (квартал житлової а громадської забудови на вулицях Косторомська та Гагаріна в місті Рівному).

Визнати майнове право ОСОБА_2 (29000 АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на квартиру за будівельним номером 14 загальною проектною площею 67,5 кв.м. на третьому поверсі в першій секції об'єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна в м.Рівному).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :