ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.12.09Справа №2а-1895/09/2770
м. Севастополь
15 год. 42 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Сінгаєвської І.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 04.07.1997 р.;
представника відповідача - Балаклавської районної державної адміністрація міста Севастополя, Камардіна В.В., довіреність № 70/06 від 08.01.2008 р., видана Балаклавською РДА м. Севастополя, НОМЕР_2, виданий Євпаторійським МВГУ МВС України в Криму 03.10.1996 р.;
- представник відповідача –Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольської міської філії, у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, та Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольська міська філія, про визнання розпорядження таким, що частково втратило силу, та зобов’язання відповідача вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, третя особа –Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольська міська філія, про скасування розпорядження.
У ході судового розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги, та просив суд визнати Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ «Динамо» у Балаклавському районі м. Севастополя, таким, що втратило силу у частині виділення вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, у зв'язку з її смертю; та зобов'язати Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" виключити з державного земельного кадастру відомості про Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації № 1011 від 30.11.2000 р. про передачу у приватну власність ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки.
У зв’язку з чим, позивач у заяві про уточнення позовних вимог зазначив Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольська міська філія, у якості другого відповідача у справі.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачами вимог пункту 1 розділу Х Земельного Кодексу України (надалі –ЗК України).
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні з підстав, що наведені у позовній заяві.
Представник відповідача –Балаклавської районної державної адміністрація міста Севастополя, проти позову заперечував, наполягав на тому, що оскаржуване Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації № 1011 від 30.11.2000 р. винесено законно, та у межах повноважень відповідача. Крім того, на думку представника відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв’язку з чим, він просив суд, відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача –Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольської міської філії, у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, встановивши обставини у справі та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 року у приватну власність, зокрема, ОСОБА_3 передано земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ «Динамо»у Балаклавському районі м. Севастополя (а.с. 12-13).
Вказаним розпорядженням ОСОБА_3 була зобов’язана у місячний термін з дня реєстрації цього розпорядження надати до відповідача паспорт для внесення відповідної відмітки, та у двомісячний термін –підготувати землеустановчу документацію та здати її до міського управління земельних ресурсів для оформлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-АС № НОМЕР_4 від 18.01.2008 р. (а.с. 15).
Проте, до моменту смерті ОСОБА_3 вимоги Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 р. про надання паспорту та підготування землеустановчої документації не виконала, та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ «Динамо»у Балаклавському районі м. Севастополя, не отримувала.
Позивач, будучи чоловіком та спадкоємцем ОСОБА_3, після її смерті був прийнятий у члени СТ «Динамо»у Балаклавському районі м. Севастополя (а.с. 45), та продовжив користуватися вказаною земельною ділянкою НОМЕР_3, площею 0,824 га, тобто, фактично вступив у спадок.
Як вбачається з пояснень позивача та встановлено у судовому засіданні, позивач з метою приватизації земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ «Динамо»у Балаклавському районі м. Севастополя, підготував необхідну землеустановчу документацію, та подав її на державну землеустановчу експертизу до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі.
Проте, висновком державної експертизи землеустановчої документації № 5782/08 від 20.01.2009 р., надана позивачем землеустановча документація була визнана такою, що не у повної мірі відповідає вимогам діючого законодавства, та направлена на доопрацювання (а.с. 11).
Підставою для визнання землеустановчої документації такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, та направлення її на доопрацювання, як вбачається з п.п. 4 п. 10 зазначеного висновку державної експертизи землеустановчої документації № 5782/08 від 20.01.2009 р., була наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про зазначене розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 р., яке не було відмінено.
Таким чином, у теперішній час позивач має намір приватизувати земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ «Динамо»у Балаклавському районі м. Севастополя, однак, оскільки до даного часу розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 р. силу не втратило, відомості про нього не виключено з Державного земельного кадастру, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Таким чином, судом встановлено, що розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 р. винесено законно, в межах повноважень відповідача, та у спосіб, що передбачений законом.
Проте, зазначене розпорядження ОСОБА_3 до моменту її смерті не виконано, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відбувалося, у зв’язку з чим, державний акт на права приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо у Балаклавському районі м. Севастополя не видавався, та, відповідно, права власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_3 не набула.
Але у Державному земельному кадастрі залишалися відомості про наявність розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 р. про передачу зазначеної земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3
В даний час вищевказане розпорядження не має юридичної сили для ОСОБА_3, так як вона померла, та поряд с тим порушує права ОСОБА_1, який являється землекористувачем земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо у Балаклавському районі м. Севастополя.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
При таких обставинах, розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 р. підлягає визнанню таким, що втратило чинність у частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо у Балаклавському районі м. Севастополя.
Наявність у Державному реєстрі земель відомостей про зазначене розпорядження позбавляє позивача можливості приватизувати земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо у Балаклавському районі м. Севастополя, та отримати державний акт на право приватної власності на неї.
Враховуючи наведене, відомості про Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації № 1011 від 30.11.2000р. про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га., яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо" у Балаклавському районі м. Севастополя, підлягають виключенню з державного земельного кадастру.
Крім того, доводи представника відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки він дізналася про порушення своїх прав з висновку державної експертизи землеустановчої документації № 5782/08 від 20.01.2009 р., тобто строк звернення позивача до суду спливає лише 20.01.2010 р.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України, повний текст постанови складено, та постанова підписана 21.12.2009 р.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити.
2. Визнати Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 1011 від 30.11.2000 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га, яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо у Балаклавському районі м. Севастополя, таким, що втратив силу у частині виділення вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, у зв'язку з її смертю.
3. Зобов'язати Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" виключити з державного земельного кадастру відомості про Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації № 1011 від 30.11.2000р. про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,824 га., яка розташована у межах землекористування СТ "Динамо" у Балаклавському районі м. Севастополя.
4. Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за квитанцією № ПН12804 від 23.09.2009 р. у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя С.А. Водяхін