ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2009 р. Справа № 2а-19040/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Тиновському Д.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бугайова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_3 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 червня 2008 року №0011902303,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати нечинним рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.06.2008 року №0011902303 та визнати нечинним рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області від 22.09.2008 року №17109/25-006.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що за наслідками проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до підприємця ОСОБА_3 рішенням Луцької ОДПІ було застосовано штрафну санкцію в розмірі 680 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у Волинській області, яке своїм рішенням скаргу задовольнило частково, скасувавши рішення Луцької ОДПІ в частині застосування штрафних санкцій на суму 85 грн., а в частині штрафних санкцій в розмірі 595 грн. рішення Луцької ОДПІ було залишено без змін. Позивач зазначає, що штрафна санкція в сумі 595 грн. була застосована за відсутність 35 цінників. Посилається на те, що фактично 16 цінників на товарах були наявні, однак завернуті чи повернуті боком, що, на думку позивача, не свідчить про їх відсутність, також зазначає, що присутність цінника на кожному різновиді товару, якщо ці товари є однієї групи, не обов’язкова, крім того, вказує, що оскільки виявлені під час перевірки порушення були усунуті на місці, то фінансова санкція не повинна застосовуватись у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №509.
Ухвалою суду від 20 листопада 2009 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним рішення ДПА у Волинській області від 22.09.2008 року №17109/25-006.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, та додатково пояснив, що Управлінням у справах захисту прав споживачів у Волинській області було надано роз’яснення, згідно якого в разі дотримання підприємцем Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, то цінники вважаються такими, що наявні. Крім того, зазначив, що в кіоску був також наявний покажчик цін на товари, і в разі необхідності споживач мав змогу ознайомитись з ціною того чи іншого товару. Оскільки фактично цінники були наявні на товарах у кіоску, вважає застосування фінансової санкції неправомірним. Просив позов задовольнити.
В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що при проведенні перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу у кіоску №266 по пр.Соборності, 16 м.Луцька, де здійснює господарську діяльність підприємець ОСОБА_3, встановлено, що позивачем не забезпечено використання режиму попереднього програмування цін товарів та обліку їх кількості при здійсненні розрахункових операцій, що дало підставу для застосування штрафної санкції в сумі 85 грн., а також не виставлено на товарах, що реалізуються, цінники в кількості 35 штук, на підставі чого було застосвано штрафну санкцію в сумі 595 грн. За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПА у Волинській області було частково скасовано рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 85 грн., в решті суми 595 грн. рішення залишено без змін. Відповідач зазначає, що застосування штрафної санкції є правомірним, оскільки цінник – це засіб візуального інформування споживачів про ціну товару, а об’єктивна неможливість отримання такої інформації з доступного для огляду споживача місця свідчить про її відсутність. Крім того, посилається на те, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, та просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та додатково суду пояснив, що посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №509 безпідставні, оскільки остання прийнята після прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому її положення в даному випадку не можуть застосовуватись. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що податковими інспекторами Луцької ОДПІ було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці – кіоску №266 по пр.Соборності, 16 м.Луцька, де здійснює господарську діяльність підприємець ОСОБА_3, в ході якої встановлено невикористання режиму попереднього програмування цін товарів, їх кількості. Також перевіркою встановлено, що при продажі товарів не виставлено 35 цінників, про що складено відповідний акт №031803062303 від 17.06.2008 року. Згідно висновку перевірки податковим органом встановлено порушення п.п.8, 11 ст.3 Закону України «Про реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення від 30.06.2008 року №0011902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємця ОСОБА_3 в розмірі 680 грн.
Рішенням ДПА у Волинській області про результати розгляду скарги від 22.09.2008 року №17109/25-006 скаргу позивача, подану в порядку адміністративного оскарження, було частково задоволено та скасовано рішення відповідача в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 85 грн. в зв’язку з відсутністю порушення з боку підприємця ОСОБА_3 щодо невикористання при проведенні розрахункових операцій режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості по РРО. Рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 595 грн. за відсутність 35 цінників на товарах залишено без змін.
Згідно п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Статтею 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність за порушення п.8 ст.3 цього Закону та визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
Як вбачається з пояснень продавця кіоску №266 ОСОБА_4 від 17.06.2008 року, остання зазначила, що на цигарках цінники присутні, належним чином заповнені, але при встановленні в платиковий паз частково були завернуті. На солодкій воді та пиві цінники теж присутні, але пляшки з цінами розвернуті боком, тому що при протиранні полиць всі пляшки знімаються, а в подальшому їх не було належним чином встановлено на полицях.
Поняття цінника, тобто ярлика цін, розкрите у п.6 Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.1997 року №2 (далі – Інструкція), згідно якого інформування споживачів про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою таких засобів: ярликів цін (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін в підприємствах роздрібної торгівлі; ярликів цін (цінників), прейскурантів алкогольних напоїв, меню та прейскурантів цін на куповані товари у закладах ресторанного господарства. Ярлик цін (цінник) призначається для надання споживачам основної інформації на окремий товар.
Відповідно до п.п.12, 13 Інструкції оформлення засобів інформування про ціни проводиться до надходження товару до торговельного залу або об'єкта дрібно-роздрібної торговельної мережі. Працівники суб'єкта господарювання до початку роботи повинні перевірити наявність і правильність оформлення ярликів цін (цінників), покажчиків цін, меню, прейскурантів цін на куповані товари. Всі засоби інформування про ціни на товари виготовляються друкарським або іншим способом і повинні бути оформлені чітко, естетично (чорнилом, пастою, штемпельною фарбою (штампом) та ін.) відповідно до чинного законодавства про мови.
Вказана Інструкція була прийнята відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» (далі – Постанова).
Так, у частині 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.
Згідно п.п.20, 21 Постанови продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, здійснюється суб'єктом господарювання за цінами, що встановлюються відповідно до законодавства. Ціни на товари і продукцію зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін, у сфері ресторанного господарства - на ярликах (цінниках) на закуплені товари та у прейскурантах і меню на продукцію, виготовлену в закладі ресторанного господарства. Суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, включаючи дані про ціну.
Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства, суд вважає, що недоступність інформації про ціну товару внаслідок того, що цінник на товар був завернутий чи прикріплений на пляшці, яка не повернута належним чином до споживача для отримання наочної інформації, свідчить про відсутність інформації про ціну товару, а відтак і самого цінника. Доказів того, що у кіоску був наявний покажчик цін на товари, позивачем суду надано не було.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на необхідність застосування до даних правовідносин вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №509, враховуючи наступне.
Вказаною Постановою були введені тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, зокрема, зобов’язано органів і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31 грудня 2010 року видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), відповідно до частини 2 статті 2 якого встановлено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №509 не стосуються відносин, що виникають під час здійснення контролю за розрахунковими операціями, крім того, вказана постанова прийнята фактично через рік після проведення перевірки, з огляду на що її дія також не може поширюватись на спірні правовідносини.
Відповідач у запереченні на позовну заяву вказує, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України. Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення Луцької ОДПІ позивач отримав 29.07.2008 року. 26.08.2009 року ним було подану скаргу на вказане рішення в порядку адміністративного оскарження до ДПА у Волинській області. 22.09.2008 року ДПА у Волинській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги, не погоджуючись з яким 23.09.2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Луцького міськрайонного суду. Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 28.09.2008 року позовну заяву ОСОБА_3 була повернуто у зв’язку з непідсудністю даному адміністративному суду, копію якої позивач отримав 06.10.2009 року. За таких обставин суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущений з поважних причин.
Разом з тим, позивач вважає, що присутність цінника на кожному різновиді товару, якщо ці товари є однієї групи, не обов’язкова, посилаючись на ч.3 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, вказує на помилковість визначення відповідальності за відсутність цінників на льодяниках «Тік-Так» зі смаками вишня, апельсин, лимон та призначення штрафних санкцій за кожен різновид льодяників «Тік-Так».
Однак суд не приймає вказані твердження до уваги, оскільки згідно пункту 1 частини 3 статті 15 цього Закону продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Дана норма Закону хоч і дозволяє зазначати ціну однієї категорії продукції (льодяники «Тік-Так»), однак зобов’язує також зазначати ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції (льодяники «Тік-Так» вишня, льодяники «Тік-Так» апельсин, льодяники «Тік-Так» лимон). Крім того, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює обов’язок наявності цінника на кожен товар, а не групу товарів.
За таких обставин, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, а також вищенаведені норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_3 до Луцької ОДПІ про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій безпідставні, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову підприємця ОСОБА_3 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 червня 2008 року №0011902303 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 8 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій