ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10:14м. ПолтаваСправа № 2а-47908/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Клочка К.І.,
при секретарі – Міщенко Р.В.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1479 про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А1479 про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості, посилаючись на те, що позивачем не відшкодовано витрати на службові відрядження за період 2007-2008 роки та матеріальну допомогу, чим порушено вимоги Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.01.2000 №9 (надалі – Інструкція №9) та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.05.2008 №260 (надалі – Інструкція №260).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав заперечення, в яких визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по витратам на відрядження за 2008 рік в сумі 465,65 грн. та по невиплаті матеріальної допомоги в сумі 2140,75 грн. В частині стягнення витрат на відрядження за 2007 рік в розмірі 675 грн. просить відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Просив розглянути справу за відсутності їхнього представника.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, які не з’явились.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1479 на посаді начальника продовольчої та речової служби з 10 липня 2006 року по 17 вересня 2009 року.
Статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”від 20.12.1991 №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пункту 33.1 Інструкції №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1479 від 23.04.2008 №99 капітану ОСОБА_1 для вирішення соціально – побутових питань мала бути виплачена матеріальна допомога за 2008 рік у розмірі 2 140,75 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем, позивачу під час проходження ним військової служби посадовими особами військової частини А 1479 протягом 2008 року матеріальна допомога не виплачувалась.
Згідно пункту 1.16 Інструкції №9, офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження одиночним порядком, крім відряджень, зазначених у пунктах 1.23 і 1.24 цієї Інструкції, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктами 1.5 цієї Інструкції, й за час перебування в дорозі виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”від 23.04.1999 №663 (із змінами та доповненнями), для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, гранична норма добових витрат у межах України у 2007 році становила –25 грн., в 2008 році –30 грн.
Крім того, пунктом 4 вищезазначеної постанови передбачено, що підприємства, установи та організації, які направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами, як аванс на поточні витрати у розмірах згідно установлених норм.
Як встановлено судом, всупереч вищезазначеного позивачу під час проходження ним військової служби посадовими особами військової частини А 1479 не оплачувались витрати на службові відрядження.
Відповідно до довідки військової частини А1479 від 19.08.2009 №555 заборгованість відповідача із витрат на відрядження перед позивачем складає 675,00 грн. за 2007 рік та 465,65 грн. за 2008 рік.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Враховуючи характер спірних правовідносин, а саме: оплата витрат на відрядження та матеріальної допомоги, застосуванню підлягають спеціальні норми, що визначають строк звернення до суду у цих правовідносинах.
Згідно частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь – яким строком.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
.
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність військової частини А1479 по невиплаті матеріальної допомоги та витрат у зв’язку зі службовими відрядженнями незаконними.
Стягнути з Військової частини А1479 (м.Ічня – 2, Ічнянський район, Чернігівська область КПКВ 2101020 КЕКВ 1120 стаття витрат 0123 р/р 35210057000465) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість з виплати матеріальної допомоги в розмірі 2 140, 75 грн.
Стягнути з Військової частини А1479 (м.Ічня – 2, Ічнянський район, Чернігівська область КПКВ 2101020 КЕКВ 1140 стаття витрат 0140 р/р 35210057000465) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати у зв’язку зі службовими відрядженнями в розмірі 675 грн. за 2007 рік та 465,65 грн. за 2008 рік.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2009 року.
Суддя К.І. Клочко