Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.12.09Справа №2а-2666/09/2770
м. Севастополь
16 год. 25 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Сінгаєвської І.С.,
представник позивача - Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя - не з'явився,
представник відповідача - Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя звернулося до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі про скасування постанови від 02.11.2009р. про накладення арешту на грошові кошті на рахунках.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача суперечать нормам бюджетного законодавства України, яким передбачено цільове використання бюджетних коштів, з визначеним бюджетним призначенням. Не цільове використання бюджетних коштів тягне зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, а статті, на яких обліковуються ці кошти, віднесені до захищених статей Державного бюджету України і витрачання їх передбачено на цілі відповідно до їх назви.
Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, надав телефонограму у якої просить розглянути справу за відсутністю повноважного представника.
Відповідач - повноважного представника в судове засідання не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка у повідомленні (а.с. 17), надав телефонограму у якої просить розглянути справу за відсутністю повноважного представника.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши наявні доказі та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі від 07.11.2008р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Севастополя № 2а-214/07 від 28.10.2008р. щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (далі - УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя) провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 13200 грн., суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 1760 грн. Цією же постановою боржнику надано час для добровільного виконання рішення суду.
Відповідно ч. 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999р., (далі Закон № 606) передбачено, що при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.08.2009р., за поданням начальника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі, змінений порядок виконання рішення, а саме: стягнути з УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 13200 грн., суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 1760 грн.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів виконавчого провадження, ухвала Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.08.2009 набрала законної сили, та УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя не оскаржена.
Боржник отримав копію ухвали суду, але не виконав її у добровільному порядку.
Постановою Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі від 02.11.2009р. накладений арешт на кошти у сумі 14960 грн., що містяться на рахунку № 35216036000175 в ГУ ДКУ у м. Севастополі та належних боржнику.
УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя є бюджетною установою та лише розпорядником коштів які їм виділяються на проведення тих чи інших виплат у продовж року. Дані кошти обліковуються на рахунках відкритих у органах Державного казначейства України. У зв'язку з чим примусове списання коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства здійснюється на підставі та у відповідності з «Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ», відкритих в органах Державного казначейства» затвердженого постановою КМУ № 609 від 09.07.2008 року. Пунктом 16 якого передбачено, що примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно п. 23 Порядку, примусове списання коштів загального фонду державного бюджету проводиться органом Державного казначейства в межах асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі розпорядника бюджетних коштів, плані використання бюджетних коштів одержувачів та у разі наявності на рахунках боржника відкритих асигнувань за відповідними кодами класифікації видатків бюджету.
Відповідно ч. 3 ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження”, копія постанови державного виконавця про арешт на грошові кошти боржника, надіслана боржникові, та Управління державного казначейства у Ленінському районі ГУ ДКУ у м. Севастополі для виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону № 606, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Крім того, у позові зазначене, що правових підстав для виплат в більшому розмірі чім сплачено УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя не має. Але рішення суду не скасоване, та підлягає виконанню. Також, відповідач зазначає, що закриття рахунку призведе до порушення прав УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя та інших громадян, але як вбачається з наданих доказів, державним виконавцем накладений арештне не на рахунок боржника, а тільки на певну суму на рахунку, яка підлягає стягненню. Тому доводи представника відповідача суд до уваги не приймає.
У відповідність до ст.ст. 1, 2, 20-1 Закону № 606, обов'язки щодо примусового виконання рішень судів покладаються на органи Державної виконавчої служби.
Виходячи з вимог ст. 5 Закону № 606 - державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
При здійсненні виконавчого провадження, відповідно положень ч. 3 ст. 5 Закону № 606, державний виконавець має право, на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти та на інше майно боржника визначений ст. 50 Закону № 606, так, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Арешт на майно боржника, відповідно ч. 1 ст. 55, вищевказаного Закону, може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно ч. 3 ст. 63 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Таким чином, можна зробити висновок, що накладення арешту на грошові кошті боржника, яки знаходяться на його рахунку, є стадією примусового виконання, накладення арешту застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.
Виходячи з матеріалів справи, вбачається, що боржник, УПтСЗН Ленінської РДА м. Севастополя, добровільно не виконує рішення суду, тривалий час ніяких заходів щодо такого виконання не приймав.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного, аналізу діючого законодавства України, суд дійшов висновку що, позивач при винесенні постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника від 08.10.2009р., діяв у межах наданих йому повноважень та способом, визначеному Законом, таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, та не заснованими на законі , та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України повний текст постанови складено та підписаний 18.12.2009р.
Керуючись, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі про скасування постанови, відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис С.А. Водяхін
З оригіналом згідно
Суддя С.А. Водяхін