Єдиний унікальний номер: 448/271/18

Провадження № 2/448/571/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18.06.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

       головуючого судді Гладишевої Х.В.,

при секретарі судового засідання Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що з відповідачкою ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі. Під час сімейного життя у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з відповідачкою.

Стверджує, що він на її, дочки ОСОБА_4, утримання згідно заочного рішення Мостиського районного суду від 24.01.2017 року зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що на даний час його матеріальний та сімейний стан змінився. Він вдруге одружився. Крім цього, в нього народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за котрим здійснює догляд до досягнення таким трирічного віку.

З огляду на наведені обставини, просить суд постановити рішення, яким зменшити раніше встановлений розмір аліментів з 1500 грн. до 930 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_3, 21.02.2003р.н.. і до досягнення такою повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги від 16.05.2018 року, згідно якого його інтереси представлятиме адвокат ОСОБА_6

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, однак подала заяву, в якій зазначила, що заявлені його довірителем вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, будучи своєчасно та належним чином повідомлена про дату та час слухання справи, а також не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи. На попередньому судовому засідання 11.06.2018 року заперечувала проти позовних вимог позивача ОСОБА_1, вважаючи такі безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заочним рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 24.01.2017 року позивача ОСОБА_1 зобов’язано сплачувати в користь відповідачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1500 грн. щомісячно. і до досягнення дитиною повноліття.

Із матеріалів справи відомо, що змінилося сімейне становище платника аліментів, позивача ОСОБА_1: він повторно одружився 18.04.2017 року і від даного шлюбу у нього народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

При розгляді справи судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 здійснює догляд за дитиною: сином ОСОБА_5, 16.11.2017р.н., до досягнення таким трирічного віку, що стверджується матеріалами справи.

Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про народження ОСОБА_1, 2017р.н., копією рішення Мостиського районного суду Львівської області від 24.01.2017 року, копією свідоцтва про шлюб між позивачем і ОСОБА_7, довідкою про склад сім’ї позивача ОСОБА_1, довідкою, виданою позивачу ОСОБА_1 Мостиським Управлінням соціального захисту населення, з якої відомо, що останній знаходиться на обліку і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн.

Відповідно до ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

У відповідності до ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Протоколу№7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Як відомо із змісту ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Згідно положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік"прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2018 року встановлений на рівні 1860 гривень.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені позивачем ОСОБА_1 докази на підтвердження факту погіршення його матеріального становища, що, відповідно, є підставою для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів, в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним та підлягає до задоволення.

Стягнення аліментів у зменшеному розмірі слід проводити від дня набрання даним рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 24 січня 2017 року та стягувати з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_2, 30.05.1984р.н., жительки с.Радохінці Мостиського району Львівської області, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 930 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даного судового рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Припинити з часу набрання даним рішенням законної сили стягнення аліментів за заочним рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 24 січня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                Х.В.Гладишева

Рішення суду набрало законної сили «__»___________20 __ р.

Суддя                                Х.В.Гладишева