ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року           справа №805/3459/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання – Токаревої А.Г., позивача – ОСОБА_1, представника позивача – адвоката – ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року (головуючий суддя І інстанції – Шинкарьова І.В.), складену у повному обсязі у м. Слов’янськ Донецької  області 17 травня 2018 року,  за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 805/3459/18-а за позовом  ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Мирноградська центральна міська лікарня про визнання протиправним та скасування рішення,  -

                                                        ВСТАНОВИВ:

15 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мирноградської міської ради, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Миргородської міської ради від 14 лютого 2018 року VII/43-26 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії миргородської центральної міської лікарні” (а.с. 3-7).

Разом із позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію нормативно-правового акту, а саме рішення Мирноградської міської ради від 14 лютого 2018 року № VII/43-26 “Про реорганізацію стоматологічної Мирноградської центральної міської лікарні” та заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме заборонити Мирноградській міській лікарні виконувати Наказ по Мирноградській центральній міській лікарні від 16 березня 2018 року №101 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії Мирноградської центральної міської лікарні”.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову (а.с. 80-81).

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року та задовольнити заяву про забезпечення позову.  

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на підставі спірного рішення видано Наказ по Мирноградській центральній міській лікарні від 16 березня 2018 року №101 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії Мирноградської центральної міської лікарні”, який обумовлює майбутнє звільнення позивача, так як ліквідується стоматологічна поліклініка зі спеціалізованими прийомами та зубопротезною лабораторією Мирноградської центральної міської лікарні.

На думку позивача рішення Мирноградської міської ради й похідний від нього Наказ мають очевидні ознаки протиправності рішення суб’єкта владних повноважень порушують його права, права його співробітників/лікарів та мешканців територіальної громади.

Зазначає, що у разі невжиття заходів про забезпечення позову може призвести до переходу володіння стоматологічної поліклініки до третьої особи  (а.с. 31-33).

Позивач та його представник в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили суд її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явились,  про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі  залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи (її відокремленого матеріалу), рішенням Миргородської міської ради від 14 лютого 2018 року VII/43-26 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії миргородської центральної міської лікарні”, зокрема, вирішено виключити із організаційної структури Мирноградської центральної міської лікарні стоматологічну поліклініку із спеціальними прийомами кабінетами та зубопротезну лабораторію; утворити та включити до складу організаційної структури Мирноградської міської лікарні лікувально-діагностичного відділення зі спеціалізованими прийомами стоматологічний кабінет та затвердити його склад (а.с. 12).

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач, 15 травня 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Мирноградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Миргородської міської ради від 14 лютого 2018 року VII/43-26 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії миргородської центральної міської лікарні” (а.с. 3-7).

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення та заборонення Мирноградській міській лікарні виконувати Наказ по Мирноградській центральній міській лікарні від 16 березня 2018 року №101 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії Мирноградської центральної міської лікарні”.

Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту наявних в матеріалах справи доказів не вбачається обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також те, що є ознаки очевидної протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому вимога стосовно заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме заборонити Мирноградській міській лікарні виконувати Наказ по Мирноградській центральній міській лікарні від 16 березня 2018 року №101 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії Мирноградської центральної міської лікарні”, судом не прийнята оскільки це не є предметом позову та спору (а.с. 1-2).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2  ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі  про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він  дійшов  висновку  про  невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або те, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Як вбачається з позовної заяви позивача предметом даного позову є визнання протиправним та скасувати рішення Миргородської міської ради від 14 лютого 2018 року VII/43-26 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії миргородської центральної міської лікарні”.

Відтак, суд апеляційної інстанції не приймає довід апелянта щодо необхідності заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме заборонити Мирноградській міській лікарні виконувати Наказ по Мирноградській центральній міській лікарні від 16 березня 2018 року №101 “Про реорганізацію стоматологічної поліклініки зі спеціалізованими прийомами та зубопротезної лабораторії Мирноградської центральної міської лікарні” оскільки це є необґрунтованою вимогою в рамках даного позову, з оглядом на ре,що це не  є  предметом позову.

При цьому, судом не було досліджено змісту вищевказаного наказу, оскільки він відсутній в матеріалах справи.

Щодо вимоги позивача, в рамках заяви про забезпечення позову, про зупинення дію нормативно-правового акту, а саме рішення Мирноградської міської ради від 14 лютого 2018 року № VII/43-26 “Про реорганізацію стоматологічної Мирноградської центральної міської лікарні”, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За своєю суттю забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позивач оскаржує нормативно правовий акт суб’єкта владних повноважень, яким зокрема, вирішено виключити із організаційної структури Мирноградської центральної міської лікарні стоматологічну поліклініку із спеціальними прийомами кабінетами та зубопротезну лабораторію; утворити та включити до складу організаційної структури Мирноградської міської лікарні лікувально-діагностичного відділення зі спеціалізованими прийомами стоматологічний кабінет та затвердити його склад (а.с. 12).

Суд зазначає, що стоматологічна поліклініка не ліквідується, а реорганізується шляхом створення нової лікувальної одиниці, що нівелює твердження позивача/заявника про порушення його прав та прав мешканців громади м. Мирноград.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не надано обґрунтованих доказів на підтвердження того, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також те, що є ознаки очевидної протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суду не надано і доказів на підтвердження того, що стоматологічна лікарня може перейти до володіння третім особам, на думку суду, це є суб’єктивне припущення позивача.

Крім того, відповідно до письмових пропозицій голови правління ПРаТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП», на який посилається апелянт, пропонується працевлаштування вивільнених працівників стоматологічної лікарні в  іншій створеній приватним підприємцем  закладі з наданням стоматологічної допомоги ( а.с.34)

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, апелянтом не доведено, що саме  до нього існує  очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято ухвалу  з додержанням  норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують прийняте рішення судом першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.  310, 316, 325, 328, 329, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  -  залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду  від 17 травня 2018 року у справі №  805/3459/18-а   -  без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.

Судді                                                                               Т.Г.Арабей

                                                                                             ОСОБА_3

                                                                                             ОСОБА_4