Справа № 2-21/2009р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е  М        У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009 року                    Збаразький районний суд Тернопільської області  

                                       в складі:    головуючого                Гудими І.В.

                                                при секретарі               Жиляк Н.Я.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представника відповідача Коровець І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ, Івано-Франківської філії приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м.Івано-Франківськ, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ЗАТ УСК “Княжа” м.Київ, Івано-Франківської філії ЗАТ УСК “Княжа”, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.09.2006 року приблизно о 18 год. на відрізку дороги Тернопіль-Кременець, біля моста через залізничну колію, зіткнулися комбайн марки Claas Mercator,  що перебував під його керуванням, та легковий автомобіль марки ВАЗ21150, д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5. Внаслідок даної ДТП у комбайна, який належав йому на праві власності, було зламано шток гідравлічного циліндра рульового механізму, зігнуто цапфу повороту заднього лівого колеса, зігнуто передню штангу рульового приводу, розрізано задню ліву шину, погнуто та деформовано задню частину комбайна, зігнуто балку задніх коліс, вирвано та зігнуто кріплення січкарні.  Як пізніше стало відомо, автомобіль ВАЗ21150, д.н.з. НОМЕР_4, який спричинив аварію, відповідно до полісу цивільного автострахування серії НОМЕР_5 був застрахований у ЗАТ УСК “Княжа”, а тому позивач просить стягнути із відповідача ЗАТ УСК “Княжа” завдані матеріальні збитки в сумі 11706,53грн.. Крім цього, позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_5, винного у скоєнні даної ДТП, 17400 гривень упущеної вигоди, оскільки у зв’язку з даною ДТП комбайн до кінця жнив не використовувався на сільськогосподарських роботах та знаходився в цей період на ремонті. Оскільки в результаті ДТП позивач отримав страх і переляк, що змінило спосіб його життя в гіршу сторону, тому він просить стягнути із відповідача ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.  

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги уточнив, та пояснив, що відповідач змінив свою назву з ЗАТ УСК “Княжа” на приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, крім цього необхідність зміни позовних вимог викликана висновком судової автотоварознавчої експерти від 22 червня 2009 року, згідно якої вартість матеріального збитку завданих позивачу внаслідок ДТП становить 16359,64 гривень. А тому він просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ матеріальну шкоду в сумі 18206,84 грн., що включає в себе: 16359,64 гривень завданого матеріального збитку; 1147,20 грн. вартості висновку судового експерта; 700 гривень вартості висновку спеціаліста. Крім цього, позивач, пославшись на ті ж обставини, що  і в позовній заяві, просив стягнути із відповідача ОСОБА_5 17400 гривень упущеної вигоди та 10000 гривень моральної шкоди. Поряд з цим позивач просив суд при вирішенні спору стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник відповідача приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м.Київ та Івано-Франківської філії приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м.Київ - Коровець І.Є. позов не визнала і пояснила, що позивач ОСОБА_1 пропустив трьох денний строк для повідомлення страховика про настання страхового випадку, що визначений ст. 33 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а лише через 1,5 року після настання страхового випадку він звернувся до страхової компанії з відповідною заявою про страхове відшкодування. При цьому позивач, в порушення п.33.2 вищевказаного Закону, відремонтував пошкоджений комбайн та продав його, хоча був зобов’язаний зберігати транспортний засіб у пошкодженому вигляді до тих пір поки його не огляне страховий комісар чи призначений страховиком експерт. Крім того, в порушення вищевказаного Закону, висновок спеціаліста №98 від 22.01.2008 року був складений без огляду пошкодженого комбайна та на підставі пред’явлених документів, а тому виникає сумнів стосовно того чи дійсно проводився огляд пошкодженого комбайна марки Claas Mercator, д.н.з. НОМЕР_3. Також існує розбіжність у вартості матеріального збитку завданого позивачу у результаті ДТП між висновком судової автотоварознавчої експертизи № 422 від 22 червня 2009 року та висновком спеціаліста № 98 від 22.01.2008 року, які до того ж були складені одним і тим самим експертом, а тому вона просить суд відмовити в задоволенні позову.

 В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5, позовних вимог не визнав та пояснив, що оскільки на час скоєння ДТП, його легковий автомобіль марки ВАЗ21150, д.н.з. НОМЕР_4, був застрахований у ЗАТ УСК “Княжа”, то він 11.09.2006 року звернувся з заявою про відшкодування збитків спричинених третій особі внаслідок ДТП, проте страхова компанія відмовився здійснювати страхове відшкодування, так як не було аналогічної заяви від позивача. Після цього він повідомив позивача про те, що у нього є поліс цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та просив останнього звернутися до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок ДТП, проте позивач відмовився звертатись із такою заявою, оскільки не вірив, що таке відшкодування колись буде здійснено. Крім того, у позивача на той час був у власності інший комбайн, який міг використовуватися для сільськогосподарських робіт, а тому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до нього, оскільки вважає, що його діями не було завдано позивачу моральної шкоди та не було спричинено позивачу упущеної вигоди.

      Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.  

При цьому суд виходив із наступного.

Так, судом встановлено, що 08.09.2006 року  приблизно о 18 годині на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Мамалига ОСОБА_5, керуючи власним легковим автомобілем ВАЗ-21150, д.н.з. НОМЕР_4, в порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, не врахувавши дорожню обстановку та не вибравши безпечної швидкості для руху, не справився із керуванням і допустив зіткнення із комбайном марки Claas Mercator, д.н.з. НОМЕР_3, що перебував під керуванням ОСОБА_1 та належав йому на праві власності. В результаті ДТП було пошкоджено вищевказаний комбайн, а саме зламано шток гідравлічного циліндра рульового механізму, зігнуто цапфу повороту заднього лівого колеса, зігнуто передню штангу рульового приводу, розрізано задню ліву шину, погнуто та деформовано задню частину комбайна, зігнуто балку задніх коліс, вирвано та зігнуто кріплення січкарні. Винним у скоєнні даної ДТП є водій ОСОБА_5. Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2006 року ОСОБА_5 за вищевказане правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17 гривень штрафу в дохід держави. Вказані обставини знайшли своє підтвердження постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2006 року (а.с.5), протоколом про адміністративне правопорушення АК №0644040 від 8.09.2006 року (а.с.176), протоколом огляду місця події від 08.09.2006 р. (а.с.177), протоколом огляду транспорту від 08.09.2009 року (а.с.178), свідоцтвом НОМЕР_6 про реєстрацію комбайна Claas Mercator, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с.13), довідкою виданою ВДАІ (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВСУ в Тернопільській області (а.с.8), поясненнями позивача ОСОБА_1 та не заперечується відповідачем ОСОБА_5.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 442 від 22.06.2009 року, вартість матеріального збитку, завданого власникові комбайна Claas Mercator, д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок його пошкоджень при вищевказаній ДТП становить 16359 гривень 64 копійки  (а.с. 92-93).

Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та ЗАТ УСК “Княжа” м.Київ було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме забезпеченого транспортного засобу - легкового автомобіля ВАЗ-21150, д.н.з. НОМЕР_4, зі строком дії договору з 19.05.2006 року по 18.05.2007 року, що стверджується полісом №ВА/9179281 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 15). Відповідно до вказаного полісу №ВА/9179281 ліміт відповідальності страховика – ЗАТ УСК “Княжа” м.Київ за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 тисяч гривень. При цьому франшиза по даному договору становить 510 гривень.

В ході судового засідання встановлено, що ЗАТ УСК “Княжа” м.Київ змінило назву на приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ, що стверджується статутом приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ (а.с.140-165), свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи (а.с.136), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.135).

Згідно ст. 6 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком  є  подія,  внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди,  яка  сталася за  участю  забезпеченого  транспортного  засобу  і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність  особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страхувальник відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Виходячи з вищевказаного суд вважає за необхідне стягнути саме із юридичної особи - приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ в користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування суму матеріального збитку, завданого внаслідок вищевказаної ДТП, за мінусом суми франшизи по договору, що становить 15849 гривень 64 копійки.

Суд не приймає до уваги тверджень представника відповідача приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ Коровець І.Є., про те, що сума матеріального збитку, завданого внаслідок вказаної ДТП, не підлягає стягненню із страховика в рахунок страхового відшкодування, так як позивач, в порушення вимог Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, вчасно не звернувся до страховика із заявою про повідомлення про страховий випадок, оскільки це твердження не ґрунтується на законі.

Так, відповідно до п.33.1.2. ст. 33 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, учасник вищевказаної ДТП, звернувся  11 вересня 2006 року до ЗАТ УСК “Княжа” із заявою про настання страхового випадку, що стверджується копією запису в книзі реєстрації звернень страхувальників Івано-Франківської філії ЗАТ УСК “Княжа” (а.с.16) та не заперечується самим представником приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ Коровець І.Є..

  Суд також не приймає до уваги твердження представника відповідача Коровець І.Є., як на підставу відмови в задоволенні позову, про те, що позивач ще до вирішення справи в суді відремонтував пошкоджений комбайн та продав його, хоча був зобов’язаний зберігати транспортний засіб у пошкодженому вигляді до тих пір поки його не огляне страховий комісар чи призначений страховиком експерт, оскільки вважає, що саме з вини відповідача  - страховика не було оглянуто аварійним комісаром чи експертом пошкоджений транспортний засіб, так як відповідно до п.34.1. ст.34 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов’язаний направити аварійного комісара або експерта до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення розміру збитків.    

Суд також не приймає до уваги тверджень представника відповідача ОСОБА_6 щодо необ’єктивності експерта при проведенні автотоварознавчої експертизи, оскільки вважає, що немає підстав ставити під сумнів висновок судової автотоварознавчої експертизи №442 від 22.06.2009 року, так як висновок експерта було зроблено відповідно до ухвали суду і з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.37.5. ст.37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страхового відшкодування.

 Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 510 гривень суми франшизи по вищевказаному договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в рахунок відшкодування матеріального збитку.

 Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно п.22.3. ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктом 3 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

 Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що моральна шкода, яка завдана позивачу внаслідок вищевказаної ДТП, підлягає стягненню саме з відповідача ОСОБА_5.

  Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 суд враховує його душевні страждання та психологічні переживання, які пов’язані із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та пошкодженням при цьому його власності. Виходячи з цього суд вважає, що необхідно стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 5000 гривень завданої моральної шкоди, відмовивши позивачу у стягненні решти коштів, оскільки ним не було наведеного в судовому засіданні переконливих аргументів щодо стягнення вказаної ним суми.

   Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

  В ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_1 8 вересня 2006 року було укладено договір  з ТзОВ «Старий Збараж» про надання послуг по обмолоту зернових на площі 150 гектарів комбайном Claas Mercator, д.н.з. НОМЕР_3. Вартість обмолоту зернових за даним договором становить 200 гривень за один гектар. Дані обставини знайшли своє підтвердження договором про надання послуг від 8.09.2006 року (а.с.10).

  Внаслідок вищевказаної ДТП, під час якої було пошкоджено власність позивача, а саме комбайна Claas Mercator, д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1 не було проведено робіт по обмолоту зернових відповідно до вищевказаного договору з ТзОВ «Старий Збараж» на площі 58 гектарів, що стверджується поясненнями позивача, актом здавання-приймання виконаних робіт від 1.10.2006 року (а.с.11).  

  Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 11600 гривень упущеної вигоди.

   Відмовляючи позивачу у стягненні решти коштів в рахунок упущеної вигоди суд виходив з того, що позивачем не наведеного, а в судовому засіданні не здобуто доказів того, що вартість обмолоту 1 гектару зернобобових культур становить 300 гривень.

  Суд на підставі ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м.Київ в користь ОСОБА_1 158 гривень 49 копійок сплаченого судового збору; 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 1500 гривень в порядку відшкодування витрат за надану правову допомогу; 1147 гривень 20 копійок витрат за проведену судову автотоварознавчу експертизу. При цьому суд  бере до уваги квитанції про сплату державного мита від 5.03.2008 року (а.с.3), квитанцію про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи від 5.03.2008 року (а.с.4), квитанцію до прибуткового касового ордера №257 про сплату ОСОБА_1 1147 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи (а.с.179), квитанцію №17 від 20.11.2008 року про оплату за надання правової допомоги (а.с.180).

    Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в стягненні 700 гривень витрат, понесених ним за проведення  автотоварознавчого дослідження №98 від 1.02.2008 року, суд виходив з того, що дані витрати на оплату замовленого позивачем дослідження не є судовими, оскільки понесені позивачем до відкриття провадження по справі, а тому не можуть присуджуватися до стягнення на його користь з відповідача.

              Суд на підставі ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 129 гривень 60 копійок сплаченого судового збору; 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 1000 гривень в порядку відшкодування витрат за надану правову допомогу. При цьому суд бере до уваги квитанції про сплату державного мита від 5.03.2008 року та від 8.09.2008 року  (а.с.3,22), квитанцію про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи від 5.03.2008 року (а.с.4),  квитанцію №17 від 20.11.2008 року про оплату за надання правової допомоги (а.с.180).

            На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 22, 33, 34, 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.  22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292  ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

  Позов задовольнити частково.

  Стягнути із приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” м. Київ в користь ОСОБА_1 15849 гривень 64 копійки страхового відшкодування, 1147 гривень 20 копійок оплаченої судової автотоварознавчої експертизи, 1500 гривень за надання правової допомоги, 158 гривень 49 копійок сплаченого судового збору, 15 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

  Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 11600 гривень упущеної вигоди, 510 гривень завданого матеріального збитку, 5000 гривень завданої моральної шкоди, 1000 гривень за надання правової допомоги, 129 гривень 60 копійок сплаченого судового збору, 15 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

  В решті позову відмовити.

  Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 45 гривень 99 копійок судового збору.

  Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищевказаний двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

                              СУДДЯ                                         І.В. Гудима