Справа №11-342/2008 р.     Головуючий у І інстанції Марчак Ю.І.

Категорія  ст.  125 ч.2 КК України     Доповідач: Томенчук Б.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2008 року     м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду   Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді     Томенчука Б.М. ,

суддів:     Флісака Р.Й.,  Гандзюка В.М. ,

з участю        потерпілої     ОСОБА_1 та її

представника     ОСОБА_2,

захисника     ОСОБА_3,

засудженої     ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_4  на вирок Рогатинського районного суду від 11 червня 2008 року,  -

встановила:

Вказаним вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  жительку с Підмихайлівці,  Рогатинського району,  українку,  громадянку України,  одружену,  працюючу медсестрою ОПНЛ №2,  що в с Підмихайлівці,  раніше не судиму,  засуджено за  ст.  125 ч.2 КК України на 6 місяців виправних робіт з відрахуванням із її

заробітку в дохід держави по 10%. До набрання вироком законної сили запобіжний захід їй залишено підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути із засудженої на користь потерпілої ОСОБА_1 632 грн. 73 коп.3а лікування,  500 грн. судових витрат та 1000 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_4  визнано винуватою та засуджено за те,  що 24.11.2007 року приблизно о 17 год. в с Підмихайлівці,  перебуваючи в неприязних відносинах із ОСОБА_1,  під час конфлікту,  умисно нанесла останній вилами удари чим спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В своїй апеляції засуджена вважає,  що справа судом відносно неї розглянута однобічно та упереджено,  що її вину не доведено. Висновки суду невідповідають фактичним обставин справи і не підтверджуються належними доказами дослідженими в судовому засіданні,  а грунтуються на домислах та припущеннях. Просить вирок суду скасувати,  а кримінальну справу відносно неї провадженням закрити.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженої ОСОБА_4  та її захисника -адвоката ОСОБА_3,  які підтримали подану апеляцію,  потерпілу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,  які заперечили вимоги апелянтки,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4  в умисному нанесенні потерпілій легких тілесних ушкоджень,  що спричинило короткочасний розлад здоров'я грунтується на належно досліджених та правильно оцінених судом доказах.

Сама ОСОБА_4  не заперечує,  що між нею та ОСОБА_1 і раніше постійно виникали конфлікти,  з приводу яких вона зверталася у райвідділ міліції. Не заперечила,  що черговий конфлікт між ними відбувся і 24.11.2007 року. Однак потерпілу вона не била і звідки у останньої тілесні ушкодження,  їй невідомо. Вважає,  що потерпіла її оговорила.

Про сам конфлікт із ОСОБА_4  та про обставини справи детально розповіла потерпіла ОСОБА_1,  і в суду немає підстав сумніватися в достовірності її правдивих показань,  оскільки її показання логічні,  послідовні та об'єктивно підтверджені відмовними матеріалам,  показами свідків та висновками судмедекспертизи.

Даним показанням,  як і матеріалам справи,  суд дав правильну оцінку і взяв до уваги саме вищезазначені докази,  які нічим іншим,  крім заперечень своєї вини самою ОСОБА_4,  не спростовуються.

її дії за  ст.  125 ч.2 КК України кваліфіковано вірно,  а призначене покарання відповідає вимогам  ст.  65 КК України.

При вирішенні цивільного позову суд,  з врахуванням усіх обставин справи,  обгрунтовано стягнув на користь потерпілої матеріальну та моральну шкоду.

Посилання засудженої в своїй апеляції на деякі неточності та розбіжності зазначені в протоколах судового засідання,  а також неправильно вказані прізвища скаржниці та обвинуваченої у постанові суду,  колегія суддів вважає,  що вони не заслуговують на увагу,  оскільки суд своєю постановою посвідчив правильність зауважень на протокол судового засідання,  а під час розгляду кримінальної справи з'ясував та уточнив анкетні дані учасників процесу.

Таким чином,  колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_4 залишити без задоволення,  а вирок Рогатинського районного суду від 11 червня 2008 року відносно неї - без змін.