ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" грудня 2009 р. м. Київ К-23293/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Сіроша М.В.
Суддів -Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Харченка В.В.
Черпіцької Л.Т.
при секретарі -Мерзлому Л.В.
за участю представника:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України –Васильківської Н.І.
третьої особи - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
напостанову Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2007 та ухвалу Київського Апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007
у справі№2А-300/8-07
за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві
до Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м.Києву
треті особи1. ОСОБА_8
2. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва
про Визнання недійсним п.6 розділу «Висновки комісії»акту по формі Н-5 в частині визнання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві звернулось з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м.Києву про визнання недійсним п.6 розділу «Висновки комісії»акту по формі Н-5 в частині визнання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, а також зобов’язання відповідача провести повторне розслідування даного нещасного випадку у відповідності до діючого законодавства для визначення підстав щодо страхових виплат сім ї потерпілого за згодою всіх членів комісії, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, який працював слюсарем-сантехніком КПЖГ Дніпровського району м. Києва, помер внаслідок приступу епілепсії, смертельне травмування потерпілого сталося внаслідок природного погіршення стану здоров’я без впливу шкідливих виробничих факторів та інших чинників, а тому даний випадок не вважається страховим і на нього складається акт за формою НПВ.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2007, залишеною без змін ухвалою Київського Апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2007 та ухвали Київського Апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 та просить винести нове рішення, яким зобов’язати відповідача провести повторне розслідування даного нещасного випадку у відповідності до діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ІНФОРМАЦІЯ_1 стався нещасний випадок зі слюсарем-сантехніком КПЖГ Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9, який пов’язаний з виробництвом, про що 19.07.2005 було складено відповідачем акт додаткового спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт за формою Н-1. Причиною нещасного випадку визнано втрату рівноваги ОСОБА_9, що призвела до його падіння та отримання закритої черепно-мозкової травми.
Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Проте з такими висновками погодитися не можна виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право на страхове відшкодування, що виникає із трудових відносин, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задовольнити частково.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2007 та ухвалу Київського Апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.