г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-а-125/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого: судді - Вікторович Н.Ю.,

при секретарі - Сальниковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу щодо перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання виконати перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом та просить суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії протиправною та винести рішення, яким зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу усунути порушення її прав і виконати перерахунок пенсії в повній відповідності з вимогами ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та пп.3 п.1 Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону №1058-IV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009р., а саме 1650,43 грн. та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком щомісячно. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що в січні 2010 року вона звернулась до відповідача з заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та пп.3 п.1 Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Оскільки на цей час не був затверджений показник середньої заробітної плати за 2009 рік, пенсія позивачу була перерахована з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, для призначення пенсій за 2007 рік - 1197,91 грн. Незважаючи на не, що в лютому 2010 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 1650,43 грн., який має бути застосований при призначенні пенсій у відповідності із базовим Законом, відповідач не проводить перерахунок з урахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2009 рік, хоча такий перерахунок цілком обумовлений в п.п.3 п.11 Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року. Із проханням дати роз'яснення з питання застосування при перерахунку пенсій в 2010 році показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не 2009 рік, позивач неодноразово зверталась до працівників Пенсійного Фонду, проте їй відмовляли називати нормативні акти із вказівкою їх статей і частин, які Відповідач використав для відмови її вимог, спочатку посилаючись на Постанову КМУ №530, що не відповідає змісту цієї Постанови, а потім на спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18/09/039 та №4096/02-01, який не є нормативно-правовим актом і відповідно не зареєстрований в Мінюсті та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституції України, та обмежує її права як громадянина України. Позивач звернулась зі скаргою до відповідача на неправомірні дії під час перерахунку їй пенсії як працюючому пенсіонеру і 25.11.2010 року нею отримана відповідь, яка не обґрунтована відповідачем, а саме: хоча в ній підтверджується, що перерахунок пенсії виконаний у відповідності до розпорядження №115107 від 11.01.2010 року та пункту 11 Постанови КМУ №530, але не вказані посилання на норми чинного законодавства, які передбачають застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при перерахунку пенсії в 2010 році, чим і порушені її права, оскільки вона має знати, які нормативні акти використовуються стосовно її прав. Таким чином, позивач вважає, що відмовляючи їй в застосуванні при перерахунку пенсій в 2010 році показника середньої заробітної плати за 2009 рік, а застосовуючи показник середньої заробітної плати за 2007 рік, відповідач порушує її права на законний перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру з урахуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та надав заперечення та просить відмовити позивачеві у задоволенні позову.

З урахуванням позивача, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється пенсіонером і отримує пенсію за віком (а.с. 8).

Встановлено, що у листопаді 2010 року позивачем були подані документи до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу для перерахунку як працюючому пенсіонеру. Відповідачем, на підставі розпорядження від 05.02.2010 року № 126007 проведено перерахунок пенсії з 28.05.2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, що вплинуло на розмір пенсії позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Однак, підпунктами 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», були внесені зміни, згідно яких врегульовано питання застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення п. 35 розділу II Закону України «Про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого утворилась колізія, оскільки норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалось.

За таких обставин, перерахунок пенсій здійснюється відповідно до пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яким визначено, що перерахунок пенсії у 2009 році проводиться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1 197,91 грн.) на підставі листа Міністерства праці України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 20/0/19-09/039/4096/02-01.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується відповідачем.

На підставі заяви позивача було зроблено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік в розмірі 1 197,91 грн.

На звернення позивача з проханням перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2009 рік, Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу в здійсненні такого перерахунку відмовило.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Вищезазначена норма є імперативною і свідчить про те, що для перерахунку пенсії необхідно враховувати показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Таким чином, перерахунок пенсії залежить від показника середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Згідно Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1783, показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за 2009 рік становить 1 650,43 грн.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу повинно було перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік в розмірі 1 650,43 грн.

Щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530 при перерахунку пенсій, то згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не наведена Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд також зазначає, що перерахунок пенсії не може здійснюватись на підставі роз'яснень Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України при призначені пенсій у 2009 році на які посилається у своєму письмовому заперечені Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, оскільки роз'яснення не є нормативно-правовим актом та, крім того, вказані роз'яснення звужують права позивача, встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2010 році є протиправними.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу не надало належних та допустимих доказів в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження правомірності нарахування пенсії позивачу із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по України за 2009 рік з 01.05.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог і визнавши протиправною бездіяльність відповідача не зазначати кінцеву дату виплати пенсії у відповідності до проведеного перерахунку, оскільки остання є щомісячним платежем та призначається особі довічно, а відповідно повинна виплачуватися до внесення відповідних змін у діючий закон, що регулює дані правовідносини. Також суд зазначає, що підлягає захисту вже порушене право позивача, які зміни будуть внесені у відповідне законодавство - суду не відомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу щодо перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання виконати перерахунок пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2010 році відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за показником середньої заробітної плати за 2009 рік.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до ч. 1, 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, починаючи з 01.05.2010 року, з урахуванням сум фактично проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя