ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 червня 2018 року справа №826/3774/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укргазвидобування")

доУправління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, УДВС ГТУЮ у Полтавській області)

провизнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2017 року ВП №53513244

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва посилаючись на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про накладення штрафу на позивача, зауважуючи, що постанову пред'явлено не за місцем її виконання та з порушенням правил підвідомчості.

Відповідач в своїх письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що оскаржуваний виконавчий документ видано у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та з дотриманням правил підвідомчості, оскільки на виконанні в УДВС ГТУЮ у Полтавські області перебуває декілька виконавчих проваджень де боржником виступає ПАТ "Укргазвидобування", у тому числі і провадження щодо виконання основного зобов'язання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (далі по тексту - ТОВ "Стальспецмонтаж 21"), зауважуючи, що станом на 06 липня 2017 року оскаржувану постанову не скасовано в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3774/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 28 вересня 2017 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження ВП№52350175 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 23 грудня 2016 року №910/12653/16 про зобов'язання ПАТ "Укргазвидобування" виконати умови договору поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 06 липня 2015 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Стальспецмонтаж 21" в частині прийняття та оплати товару, передбаченого додатком №1 до договору, в редакції додаткової угоди від 23 грудня 2015 року.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 09 лютого 2017 року за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 24 лютого 2017 року за повторне невиконання рішення суду на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн. та зобов'язано виконати рішення.

03 березня 2017 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області відкрито виконавче провадження ВП №53513244 з виконання постанови про накладення штрафу №53250175 від 24 лютого 2017 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно абзаців першого, другого частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Згідно частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до абзацу першого частини п'ятої, частини шостої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, у межах спірних правовідносин суду належить встановити факт відповідності виконавчого документа на підставі якого відкрито виконавче провадження та винесено оскаржуваний виконавчий документ вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", та правомірність винесення відповідачем оскаржуваного виконавчого документа.

Судом встановлено, що наказом Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2016 року №910/12653/16 позивача зобов'язано виконати умови договору щодо поставки труб бурильних в асортименті, укладеного між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Стальспецмонтаж 21".

Вищезазначена вимога суду позивачем не виконана, у зв'язку з чим, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 24 лютого 2017 року ВП№53250175 за повторне невиконання вищезазначеного рішення суду на боржника - ПАТ "Укргазвидобування" накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.

Судом встановлено, що станом на дату винесення оскаржуваного виконавчого документа вищезазначене судове рішення не скасовано; постанова державного виконавця УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 24 лютого 2017 року ВП№53250175 пред'явлена в межах встановленого строку пред'явлення до виконання та відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на що, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний виконавчий документ винесено відповідачем за наявності достатніх правових підстав.

Будь-яких доказів на спростування вищезазначеного твердження матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Стосовно твердження позивача про те, що оскаржуваний виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання та з порушення правил підвідомчості, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно частин першої, третьої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Судом встановлено, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року у справі №910/12653/16 виданий наказ Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2016 року.

Зі змісту вищезазначеного рішення суду вбачається, що ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Стальспецмонтаж 21" погоджено місце виконання поставки товару - Центральний склад №1 ГПУ "Полтавагазвидобування", що розташоване за адресою: Полтавська область, с. Селищна, вул. Б. Хмельницького, 9.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем при вчиненні виконавчих дій дотримано правила підвідомчості, а саме, проведено виконавчі дії за місцезнаходженням майна боржника ПАТ "Укргазвидобування".

Доказів на спростування вищезазначеного твердження матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Разом з цим, під час судового розгляду встановлено, що, за наслідками розгляду скарги позивача на дії та рішення УДВС ГТУЮ у Полтавській області, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 квітня 2018 року в справі №910/12653/16 визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області про накладення штрафу від 24 лютого 2017 року у виконавчому провадженні №53250175, у зв'язку із скасуванням рішення Господарського суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ухвала Господарського суду міста Києва, якою визнано недійсною та скасовано постанову ВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 24 лютого 2017 року №53250175, датована 28 квітня 2018 року, суд приходить до висновку, що станом на дату винесення оскаржуваного виконавчого документа, а саме, 03 березня 2017 року, не встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства України при здійсненні ним своїх повноважень в межах виконавчого провадження №53250175.

Разом з цим, суд не бере до уваги твердження позивача про протиправність дій стягувача ТОВ "Стальспецмонтаж 21", а також не надає оцінки доказам на підтвердження фактичного виконання позивачем вимог наказу Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2016 року, оскільки останнє не є предметом позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03 березня 2017 року ВП №53513244 у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного налізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укргазвидобування" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко