Справа № 2а –2758
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року
Ялтинський міський суд АР Крим в складі: головуючого – Руденко В.В. при секретарі – Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі УПФ м. Ялти) про зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, 2046 гривні 30 копійок соціальної допомоги за 2009 рік та січень 2010 року
Вимоги мотивовані тим, що позивач э «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не сплачені відповідачем за зазначений період.
Позивач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надана суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, які мотивовані тим,що виплата соціальної пільги, як «дитині війни» передбачена за рахунок Державного бюджету України, яким запланована виплата зазначених пільг в розмірі, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року у повному обсязі, що і здійснювалось УПФ м. Ялта. Відповідач просить суд застосувати положення ст.100 КАС України, оскільки позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» «дитина війни» - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народився 18 липня 1939 року . На час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, тому він віднесений до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений: у січні - жовтні 2009 року – у розмірі 498 гривень, у листопаді- грудні 2009 року у розмірі 573 гривні, у січні 2010 року у розмірі 695 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення особи до адміністративного суду за захистом своїх прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав , свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін, що зафіксовано ч. 1 ст. 100 КАС України.
Строк звернення до суду про нарахування невиплаченої державної соціальної допомоги за січень 2009 рік позивачем є пропущений, так як він звернувся до суду лише у лютому 2010 року, тобто поза межами строку встановленого ст.99 КАС України. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з лютого 2009 року до січня 2010 року.
Щомісячна державна соціальна допомога за вказаний період дорівнює - 1896 гривень 90 копійок (498грн. х 30% х 9 + 573 х 30% х 2 + 695 х 30% х1).
З урахуванням сплаченої позивачу допомоги за зазначений період у розмірі 597 гривень 60 копійок , невиплачена йому соціальна допомога становить 1299 гривень 30 копійок (1896,90– 597,60 грн ). Саме ця сума повинна бути виплачена відповідачем позивачу, як дитині війни.
Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Особа, яка мала право отримання бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги прийняте бути не може.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
постановив:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_1 , як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з лютого по грудень 2009 року та січень 2010 року в розмірі 1299,30 ( одна тисяча двісті дев’яносто дев'ять ) гривень 30 копійок .
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський Апеляційний адміністративний суд через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя