Справа № 461/2015/17 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/783/6490/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

судового засідання

05 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача Львівської міської ради - Піскун А.Й., представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника третьої особи Управління КВДЕР Львівської міської ради - Чернобая С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові при розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності клопотання про призначення експертизи, -

в с т а н о в и л а :

рішеннямГалицького районного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року позов задоволено.Припинено право власності Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, ідентифікаційний код: 04055896) на частку в розмірі 257/1000 нежитлових приміщень (першого поверху та підвалу) загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1Зобов'язано виплатити за рахунок ОСОБА_4 Львівській міській раді грошову компенсацію за частку в розмірі 257/1000 нежитлових приміщень (першого поверху та підвалу) загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 1070751 (один мільйон сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят одну) гривню.Визнано за ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1) право власності на (частку в розмірі) 257/1000 нежитлових приміщень (першого поверху та підвалу) загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1Стягнуто з Львівської міської ради на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Дане рішення оскаржила Львівська міська рада.

В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважають рішення таким, що винесене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим. Зазначають, що питання переходу права комунальної власності у приватну регулюються приватизаційним законодавством, яким не передбачено можливості набуття приватними особами права на комунальні об'єкти шляхом визнання права власності в суді, зокрема на підставі ст. 365 ЦПК України. Вказують на те, що територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради є власником будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1285,4 кв.м. Форма власності на будинок - комунальна, частка власності 1/1. Відтак, твердження позивача про те, що частка Львівської міської ради у спільному майні становить 39 кв.м. є незначною не відповідає дійсності. Зазначають, що цільовим призначенням приміщень комунальної власності в будинку АДРЕСА_1 не є розміщення закладу громадського харчування, як зазначено у висновку від 26.06.2017 року №12/05/17 комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, оскільки будинок на АДРЕСА_1 - це житловий будинок. Окрім того, вказують на те, що 06 березня 2006 року між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради (орендодавцем згідно договору), правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ «Інтер-Лев» (орендарем згідно договору) було укладено договір оренди №Г-4145-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень). Цільове призначення об'єкта оренди визначено п.2 договору, а саме для виставки продажу товарів народного вжитку та церковної атрибутики. Крім цього, вважають висновок суду першої інстанції про те, що припинення права комунальної власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника безпідставним.

14.03.2018 року представником Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої слід поставити такі запитання:

1.Яка ринкова вартість нежитлових приміщень (першого поверху та підвалу) загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Просили доручити проведення вказаної експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України.

При цьому посилались на те, що на їх думку, висновок експерта про вартість спірної нерухомості, що був наданий суду першої інстанції є неправильним та вартість спірної нерухомості, визначена за таким висновком є сумнівною, зважаючи на проведену ними оцінку спірної нерухомості та встановлену вартість нерухомості у 2012 році під час розгляду Львівським апеляційним господарським судом справи №5015Ї5438/11.

Вказане клопотання представники третьої особи та відповідача в судовому засіданні підтримали з посиланням, зокрема, і на звіт про оцінку спірного майна ЛКП «Агенції ресурсів Львівської міської ради».

Представник позивача вказане клопотання заперечив з посиланням зокрема на рецензію на вказаний звіт, за якою звіт визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаним.

Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання є частково підставним та таке слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 26.04.2017 року було призначено по справі комплексну судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, які були проведені та, за якими було визначено ринкову вартість нежитлових приміщень (висновок від 26.06.2017 року а.с. 51-82). Відповідно до такого висновку Комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи судового експерта Бобала Т.В. вартість спірних приміщень становить 4166344 грн. 62 коп.

Крім цього, у матеріалах справи міститься висновок №01/17с оціночно-будівельного експертного дослідження ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс» від 27.02.2017 року (а.с. 9-16), згідно якого вартість практично тих же приміщень становить 2805959 грн.

Згідно ж звіту про оцінку майна ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» від 17.01.2018 року (а.с. 210-267) вартість спірного приміщення становить 10208760 грн.

Як вбачається із наведених трьох висновків, за якими вартість спірної нерухомості визначалася приблизно станом на один і той же період (лютий-червень 2017 року), вартість спірного об'єкту нерухомості за такими різко відрізняється.

Вказане дає підстави сумніватися, зокрема, і у висновку експертизи, що була проведена за ухвалою суду першої інстанції та стверджувати про однозначність такого - підстав немає.

Зважаючи на наведене, а також те, що вартість спірного об'єкту є однією із істотних обставин, які мають значення для розгляду справи, на яку, зокрема, посилаються і сторони і третя особа, як на підставу для задоволення позову та відмову у задоволенні позову, - на думку колегії суддів, є всі підстави для призначення повторної експертизи з метою усунення будь-яких сумнівів щодо реальної, справжньої ринкової вартості спірного об'єкту.

Дійсно, зважаючи на подану представником позивача рецензію №18/05/18 ФОП ОСОБА_8 щодо звіту про оцінку майна ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради», є підстави сумніватися в допустимості вказаного доказу як висновку спеціаліста (ст.ст. 74, 78 ЦПК України) та суд не взмозі брати такий до уваги, як основу, на противагу двох інших доказів щодо оцінки майна.

Однак, що стосується належності вказаного доказу (ст. 77 ЦПК України), то такий дійсно містить інформацію щодо предмету доказування та не брати до уваги того факту, що таким документом (з точки зору розгляду такого «як власної калькуляції» вартості спірного об'єкту відповідача, третьої особи) ставляться під сумнів попередні дві оцінки, не можливо. Вказані ж суперечності суду слід при розгляді справи усунути, зважаючи, також, і на суперечність усіх трьох висновків, один із яких (висновок, що зроблений за ухвалою суду) не слід вважати достатнім доказом для встановлення обставин оцінки спірного об'єкту (ст. 80 ЦПК України).

Зважаючи на наведене, проведення повторної експертизи із встановлення ринкової вартості спірного об'єкту є необхідним з метою усунення будь-яких сумнівів з цього приводу.

З цією ж метою (усунення сумнівів в об'єктивності, неупередженості проведеного дослідження та висновку за наслідками такого) слід призначити проведення повторної експертизи експертам іншого регіону України.

На думку колегії суддів, вказане може бути підставою для проведення такого дослідження у Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮ України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Враховуючи вказане, доводи клопотання слід визначити частково підставними та таке задовольнити частково, призначивши повторну, судову, будівельно-технічну експертизу для вирішення питання реальної ринкової вартості спірного об'єкту нерухомості на даний час із залученням для цього експерта (експертів) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 109, 113, 252 ч.1 п.5, 253, 368 ч.1 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Клопотання представника Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської - Чернобая С.С. - задовольнити частково.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності, повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити таке запитання:

1.Яка дійсна ринкова вартість нежитлових приміщень (першого поверху та підвалу) загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження за даною експертизою?

Проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮ України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Надати у розпорядження експерту матеріали справи.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської провести оплату вартості вказаної експертизи.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 18 червня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра