Справа № 2-А-2026/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 березня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької  області в складі:

            головуючого -                                             судді             Губської Л.В.

            при секретарі                                                                    Махоті О.В.

            за участю:

            позивача                                                                            ОСОБА_1

            представника відповідача                                                ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області,  інспектора ОМДТД ВДАІ м.Ясинуватої ОСОБА_2 про визнання незаконними дій інспектора та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                 в с т а н о в и в:

18.01.2010р. ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом  до інспектора  ВДАІ м.Ясинуватої ОСОБА_2 про визнання незаконними його дій  та скасування постанови  від  08.01.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

В своєму позові він зазначив, що 08.01.2010 року приблизно об 11 годині 40 хвилин він рухався на своєму автомобілі ВАЗ 2108 по вул.Орджонікідзе в м.Ясинуватій і був зупинений інспектором ДАІ ОСОБА_2, який пред”явив йому претензії з приводу порушення ним правил дорожньго руху, ніби-то, він не  надав дорогу пішоходу, який знаходився на пішоходному переході. Однак, претензії інспетора не відповідають дійсності, оскільки, на узбіччі дороги, дійсно, стояв пішоход, але він не рухався і не мав наміру переходити дорогу, мабуть на когось чекав.  На його вимогу залучити будь-яких свідків інспектор відмовив йому. Вважав, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому просив постанову скасувати.

Ухвалою суду від 05.02.2010 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено   управління ОСОБА_3 України в Донецькій області.

В судовому засіданні  ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі  і пояснив, що , рухаючись на автомобілі ВАЗ-2108 і наближаючись до пішоходного переходу, він не бачив ніякого пішохода, який би намагався перейти дорогу. На протилежному боці дороги стояла жінка, однак, не видно було, що вона має намір переходити дорогу, а інших пішоходів він не бачив.  Зупинивши його автомобіль, інспектор представився, запропонував надати йому документи і лише потім пояснив, в чому є його правопорушення, замість того, щоб прийняти будь-які заходи для залучення в якості свідка того пішохода, про якого йдеться. Вважав, що його притягнуто до відповідальності за порушення, якого він не скоював.

Відповідач ОСОБА_2, який також за довіреністю діє в інтересах  управління ДАІ Головного управління МВС України в Донецькій області,.  позовні вимоги не визнав і пояснив, що 08.01.2010 року він разом з інспектором  Кулиничем С.В. патрулювали на вул.Орджонікідзе в м.Ясинуватій  поблизу кафе “Теремок”. Позивач, рухаючись на своєму автомобілі ВАЗ-2108 і наближаючись до пішоходного переходу, навіть не знизив швидкість руху, в той час, як на дорогу вже виходив пішохід, який змушений був повернутись на тротуар. Зафіксувавши порушення, він зупинив автомобіль, підійшов до водія і, відрекомендувавшись і перевіривши його документи, виклав йому свої претензії, після чого склав постанову.  Оскільки водій не погодився з постановою, було також складено протокол, де правопорушник виклав свої зауваження. Пішоход, якого не пропустив ОСОБА_1, перейшовши дорогу, пішов у невідомому напрямку, тому залучити його в якості свідка можливості не було.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, в тому числі свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби
Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111 (далі - Інструкція), завданням дорожньо-патрульної служби є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки; збереження життя, здоров'я та майна учасників дорожнього руху, захист їх законних прав та  інтересів, а  також інтересів суспільства і держави; забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів; попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

Відповідно до п. 7.1.5 та 7.1.6 Інструкції працівник ДПС при несенні служби зобов'язаний постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху установлених правил, норм і стандартів,  діючих у сфері безпеки дорожнього руху, та попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.

Відповідно до ч.2 ст.283 КупАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.4 ст.258 КупАП,  якщо під час складання постанови  у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов»язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256  цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне  правопорушення.

Судом установлено, що  08.01.2010 року інспектором ВДАІ м.Ясинуватої  ОСОБА_2, який ніс службу  на вул.Орджонікідзе м.Ясинуватої близ кафе “Теремок” зупинено автомобіль ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_1 і  відносно останнього складено протокол і винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху за ст.122 ч.1 КУпАП, а саме за те, що він не надав перевагу в русі  пішоходу, який знаходився на пішоходному переході, чим порушив п.18.1 Правил дорожнього руху.  (а.с.3,4).  Водій не погодився з правопорушенням і виклав в протоколі свої зауваження, зазначивши, шо пішоход  стояв  на узбіччі і не намагався  перейти дорогу, тому він проїхав, не зупиняючись.

Разом з тим, суд критично ставиться до доводів позивача в цій частині, оскільки вони  суперечать  його ж поясненням в суді, коли він зауважив, що поки інспектор викладав свої претензії те перевіряв його документи,  пішохода,  який  стояв на узбіччі без наміру кудись йти і якого він вимагав залучити в якості свідка,  вже  ніде не було.

Крім того,  доводи позивача також спростовуються показаннями інспектора Кулинича С.В., допитаного судом в якості свідка, який підтвердив той факт, що вони несли службу разом з інспектором Шеповаловим і зафіксували факт порушення  правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1, який, під”їжджаючи до пішоходного переходу на автомобілі ВАЗ-2108, навіть не знизив швидкість руху, в той час, як на  пішоходний перехід вже виходив чоловік, намагаючись  перейти дорогу.

Таким чином, доводи позивача  спростовуються наданими  і дослідженими в суді доказами, а саме:  постановою та протоколом, складеними уповноваженою на те особою, показаннями свідка.

Постанова  про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  відповідає вимогам ст.283 КупАП, а саме:  в ній  належним чином зазначена посада  особи, яка  винесла постанову,  викладена повною мірою суть скоєного правопорушення, описані встановлені обставини, зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, а саме ч.1 ст.122 КупАП; де передбачено відповідальність за ненадання переваги в русі пішоходам на нерегулбвоних пішоходних переходах.

При складанні протоколу водієві було роз”яснено його права, передбачені статтею 268 КупАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1  своїм підписом засвідчив, що він ознайомлений з правами, передбаченими ст.63 Конституції та ст.268 КупАП (а.с.4).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльості покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач довів суду правомірність своїх дій, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.11,86, 159-163  КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову   ОСОБА_1  до Управління ОСОБА_3 України в Донецькій області,  інспектора ОМДТД ВДАІ м.Ясинуватої ОСОБА_2  про визнання незаконними дій інспектора та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  -   відмовити.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

В судовому засіданні 15.03.2010 року проголошено вступну і резолютивну частину. Повний текст постанови  виготовлено  18.03.2010 року.

Суддя