ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 5015/6070/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу"

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду (головуючий -Матущак О.І., судді: Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) від 02.04.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Обласного комунального підприємства "Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

та Приватного підприємства "Санні"

та Публічного акціонерного товариства ""ВТБ Банк"

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст позовних вимог

1. 17.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання права власності Позивача на площадку-споруду площею 1379, 3 кв. м., павільйон міні-ринку площею 1207,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" (далі - Відповідач) з незаконного володіння й користування площадки-споруди площею 1379, 3 кв. м., павільйону міні-ринку площею 1207, 9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1.

2. Позовна заява мотивована незаконним заволодінням спірним нерухомим майном особами, які неправомірно вчиняли щодо цього майна правочини з купівлі-продажу: фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватним підприємством "Ріел Бізнес Консалтинг" та Відповідачем, оскільки Позивач набув право власності на спірне майно шляхом укладення з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договору купівлі-продажу № 104/01 від 11.12.2001, який був нотаріально посвідчений 11.12.2001, а про право власності Позивачу видано свідоцтво про право власності та витяг з реєстру прав власності. Також Позивач вказує, що 26.02.2003 Позивачем та ОСОБА_4 укладалась угода купівлі-продажу спірного майна, що була нотаріально посвідчена, та в цей же день між вказаними особами укладена угода про розірвання цього договору купівлі-продажу, а тому Позивач, з посиланням на обставини, встановлені рішеннями судів в інших справах, вказує, що всі наступні правочини укладені на порушення вимог законодавства та прав Позивача.

3. 22.05.2013 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати право власності Позивача на площадку-споруду площею 1379, 3 кв. м., павільйон міні-ринку площею 1207, 9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та витребувати у Відповідача шляхом виселення останнього з незаконного володіння й користування площадки-споруди площею 1379, 3 кв. м., павільйону міні-ринку площею 1207,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. 26.07.2013 Господарський суд Львівської області вирішив позов задовольнити повністю, визнати право власності Позивача на площадку (споруду) площею 1379, 3 кв. м., павільйон міні-ринку площею 1207, 9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та витребувати у Відповідача шляхом виселення останнього з незаконного володіння й користування площадки (споруди) площею 1379, 3 кв. м., павільйону міні-ринку площею 1207,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1. Рішення суду першої інстанції мотивоване з посиланням на докази у справі та судові рішення в інших справах підтвердженням належними доказами набуття Позивачем у 2001 році права власності на спірне майно, а через розірвання 26.02.2003 Позивачем та ОСОБА_4 укладеної між цими особами угоди від 26.02.2003 купівлі-продажу спірного майна всі наступні правочини з купівлі-продажу цього майна, у тому числі угода купівлі-продажу від 03.07.2007 між Приватним підприємством "Ріелт Бізнес Консалтінг" та Відповідачем, на яку останній посилається як на підставу набуття права власності на спірне майно, є такими, що суперечать вимогам законодавства (нікчемними) з огляду на те, що особи, які вчиняли правочини з відчуження цього майна не мали права розпоряджатись цим майном. Також з посиланням на низку судових рішень у інших справах суд вказав на незаконність перебування Відповідача у спірних приміщеннях.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 02.04.2018 Львівський апеляційний господарський суд ухвалив зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Франківського районного суду міста Львова у справі № 465/5024/16-ц або іншого процесуального документу, яким унеможливлюється подальший судовий розгляд справи по суті. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що Франківським районним судом міста Львова розглядається інша справа - № 465/5024/16-ц - про розірвання договору купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 з моменту його підписання, а правові наслідки розірвання договору купівлі-продажу від 26.02.2003 безпосередньо вплинуть на результат розгляду даної справи. Також суд врахував, що попереднє аналогічне клопотання Відповідача про зупинення провадження до розгляду іншої справи задовольнялось. Крім цього суд послався на те, що провадження у даній справі зупинялось ухвалою від 21.05.2015 до розгляду справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.02.2003, а ухвалою від 19.12.2013 - до розгляду справи про визнання недійсною угоди про розірвання договору купівлі-продажу від 26.02.2003.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 21.04.2018 Відповідач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018, а справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Оскаржувана ухвала не містить належних мотивів на обґрунтування висновку про неможливість встановлення господарським судом самостійно кола обставин, які входять до предмету доказування, а відтак апеляційний суд не встановив обставин, які унеможливлювали б розгляд даної справи до вирішення вищевказаної цивільної справи.

8. Предметом спору у справі Франківського районного суду міста Львова у справі № 465/5024/16-ц є вимоги про розірвання договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна (що є предметом спору у даній справі), який був укладений між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_4, за цивільним та господарським законодавством у разі розірвання договору за рішенням суду договір вважається розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, а сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане до моменту розірвання договору, у зв'язку із чим після розірвання договору купівлі-продажу продавець (Позивач) не може витребувати майно шляхом віндикації, через що розгляд справи № 465/5024/16-ц не впливає на розгляд апеляційної скарги Відповідача у цій справі.

Позиція Верховного Суду

9. Суд не погоджується із висновком апеляційного суду про зупинення провадження у справі з підстав, наведених в ухвалі, з огляду на таке.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення про зупинення провадження у справі стали обставини перебування у провадженні Франківського районного суду міста Львова справи № 465/5024/16-ц про розірвання договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна (що є предметом спору у даній справі), укладеного між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_4

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Встановлюючи обставини пов'язаності справи Франківського районного суду міста Львова справи № 465/5024/16-ц, апеляційний суд вказав, що предметом розгляду у цій справі є вимоги про розірвання договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна (що є предметом спору у даній справі), укладеного між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_4

Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та підстави прийняття рішення, що переглядається в апеляційному порядку (від 26.07.2013), від чинності договору купівлі-продажу від 26.02.2003 залежить встановлення обставин законності подальшого розпорядження спірним майном іншими особами, а не Позивачем - через вчинення наступних правочинів з купівлі-продажу майна, що є предметом спору, у тому числі і правочину, за яким це майно було придбане Відповідачем (за договором купівлі-продажу від 03.07.2007 між Приватним підприємством "Ріелт Бізнес Консалтінг" та Відповідачем), а тому обставини чинності вказаного договору купівлі-продажу від 26.02.2003 впливають на встановлення обставин щодо вибуття з власності Позивача спірного майна та щодо набуття Відповідачем права на це майно.

Однак, враховуючи, що предметом розгляду у справі Франківського районного суду міста Львова № 465/5024/16-ц є вимоги про розірвання договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна, Суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правові наслідки вирішення в судовому порядку спору про розірвання договору із прийняттям рішення про задоволення цих вимог та розірвання договору полягають в тому, що зобов'язання сторін за цим договором припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. При цьому, виходячи з того, що за приписами частини 4 статті 653 ЦК України за наслідками розірвання договору повернення виконаного (переданого) за цим договором не допускається, Суд дійшов висновку, що прийняття рішення у справі № 465/5024/16-ц про задоволення позовних вимог та розірвання договору купівлі-продажу від 26.02.2003 не впливає на розгляд та вирішення спору у даній справі, виходячи з визначеного у даній справі способу захисту порушеного права - віндикації - витребування спірного майна у Відповідача.

За таких обставин слід погодитись із аргументами скаржника, що розгляд справи № 465/5024/16-ц не впливає на розгляд апеляційної скарги Відповідача у даній справі (пункт 8), а тому вказана справа не є пов'язаною із даною справою у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Суд не погоджується також з іншими мотивами апеляційного суду щодо зупинення провадження у справі до розгляду справи № 465/5024/16-ц, які викладені в оскаржуваній ухвалі та полягають у тому, що провадження у даній справі вже зупинялось через розгляд інших пов'язаних справ - предметом спору у яких також був договір купівлі-продажу від 26.02.2003, а вимоги полягали у визнанні такого договору недійсним (ухвала від 21.05.2015 - до набрання законної сили рішенням Франківського районного суду міста Львова у справі № 1326/8772/2012), та у визнанні недійсною угоди про розірвання договору купівлі-продажу від 26.02.2003 (ухвала від 19.12.2013 -до набрання законної сили рішенням Франківського районного суду міста Львова у справі № 2-3554/11 (провадження № 2/465/744/13)) з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З викладеного слід зробити висновок, що матеріально-правові наслідки визнання угоди недійсною за рішенням суду не тотожні наслідкам розірвання цього договору за рішенням суду, а тому не будь-який спір, що розглядається в межах іншої справи, предметом якого є договір купівлі-продажу від 26.02.2003, унеможливлює розгляд даної справи та встановлення відповідних обставин, та може бути підставою для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Суд не погоджується з визначеною апеляційним судом підставою для зупинення провадження у справі, як набрання законної сили іншим процесуальним документом, яким унеможливлюється подальший судовий розгляд справи по суті спору, так як вказана підстава не відповідає нормі в пункті 5 частини 1 статті 227 ГПК України через те, що ця норма не містить зазначеної підстави для зупинення провадження у господарській справі.

За викладених обставин Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки в ухвалі про зупинення провадження не зазначено, яким чином розгляд іншої справи № 465/5024/16-ц, предметом якої є вимоги про розірвання договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна, укладеного між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_4, впливає чи може вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі № 5015/6070/11, провадження у якій було зупинено; а також не встановлено наявність обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи №910/15555/17 та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

10. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із повноважень, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 308 та частиною 6 статті 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі № 5015/6070/11 скасувати.

3. Передати справу № 5015/6070/11 до Львівського апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак