Справа №2-1011/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     17 березня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Сіренко М.О.

при секретарі Крот Є.Л.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом Кабанова – ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, ОСОБА_3 „Про визнання права власності на нерухоме майно”,

ВСТАНОВИВ:

     У січні 2010р. Кабанов –ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинно побудований гараж, що розташований за адресою: м. Макіївка квартал «Шахтарський», бокс №763-28 загальною площею 46,40 кв.м, який він купив у свого діда ОСОБА_3 /а.с.33-34/

      Свої вимоги позивач мотивував тим, що купив гараж по приватній розписці, який рішенням Центрально-Міської районної ради м. Макіївки №311/13 від 23.05.1979р. виділявся його діду і належить йому на підставі рішення виконавчого комітету макіївської міської ради. Зазначений гараж він вважає своєю власністю, тому що використовує його за призначенням, в ньому знаходяться його особисті речі, автомобіль, він проводить капітальні і поточні ремонти. КП «БТІ м. Макіївки» видало технічний паспорт від 25.11.2009р., за яким гараж є шлакоблочним розмірами 10,6Х505 загальною площею 46,40кв.м був самочинно побудований. Також, уточнена поштова адреса гаражу, яка буде присвоєна після отримання правовстановлюючих документів. КП «ГрадАрпроект» надало паспорт технічного дослідження несучих конструкцій, що є задовільним. Тому, просив визнати за ним право власності на самочинну будівлю на підставі ст. 376 ч.5 ЦК України, так як самочинна забудова не порушає права інших осіб, і на підставі ч.2 ст. 415 ЦК України, як землекористувач, який має право власності на споруди, побудовані на земельній ділянки, переданої йому для забудови.

     В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги і додатково пояснив, що 17 жовтня 2007р. він купив гараж у свого діда по приватній розписки. Цей гараж його дід побудував в 1979р.

     Відповідач ОСОБА_3 пояснив. що є власником шлакоблочного гаражу, який він побудував замість металевого гаражу, і який в 2007р. продав своєму онуку за 5000грн. Тому, на теперішній час власником гаражу є позивач.

     Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради позов не визнала и пояснила, що позивачем не надані документи, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою під самовільно збудованим гаражем. Рішенням виконкому Центрально-Міської районної ради народних депутатів м. Макіївки №311/13 від 23.05.1979р. земельна ділянка надавалася ОСОБА_3 для встановлення металевого гаражу. На відведеній земельній ділянці проводити земляні роботи заборонено. Також, позивач не надав документи, які підтверджують, що в процесі самовільного будівництва не були порушені державні будівельні, протипожежні, санітарно-епідеміологічні норми та правила, права інших осіб.

     Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області в судове засідання не з’явився, про день, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав відзив. В якому заперечує проти заявлених позовних вимог.

     Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідив надані докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

     Спірний об’єкт нерухомості розташований за адресою: м. Макіївка квартал «Шахтарський», бокс 763-28.

     Гараж із шлакоблоку розмірами в плані 10,6х5,05м, з площею 46,40 кв.м є самочинною будівлею, що зазначено в акті КП «БТІ м. Макіївки» від 25.11.2009р. №1/35-10849 /а.с.11/

    Разом з тим, згідно зі ст. 15 ч.1 ЦК України і ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

     Позов пред’явлений до ОСОБА_5 міської ради.

     Відповідно до ст.ст. 11,15 ЦПК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

     Під засобом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення /визнання/ прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.. 16 ЦК України.

     Між тим, в судовому засіданні позивач не довів, що порушене у суді питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого, чи його відсутність, давали б підстави вважати про наявність спору про право.

     Рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської ради народних депутатів від 23.05.1979р. за №311/13 ОСОБА_3 надавалася земельна ділянка для встановлення металевого гаражу – бокс №21. Також, цим рішенням зазначено, що на відведеній земельній ділянці проведення земляних робіт заборонено.

     Між тим в судовому засіданні встановлено, що в 1979р. ОСОБА_3 самочинно побудував шлакоблочний гараж.

     При цьому, не будучи власником гаражу він, нібито, продав його по приватній розписці своєму онуку.

     Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника /користувача/ земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

     Статтею 125 ЗК України зазначено, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державній реєстрації.

     Такий документ позивачем не наданий.

     Тому, посилання на зазначену норму закону є безпідставним.

     Також, є безпідставним посилання позивача на ч.2 ст. 415 ЦК України, по тим самим обставинам.

     Таким чином, судом встановлено, що шлакоблочний гараж є  самочинним будівництвом, до експлуатації  не прийнятий, в установленому  порядку  не  зареєстрований,  земельна

ділянка під забудоване нерухоме майно у встановленому  порядку  не надавалося.

     Тому, відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

     Керуючись ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно побудований гараж, розташований за адресою: м. Макіївка квартал «Шахтарський», бокс №763-28 – відмовити.

     Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Суддя                                                                       М.О. Сіренко