Справа № 2-258/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року                     Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі              Конопльовій Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Філії – Шевченківське відділення № 7858 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що 28 січня 2008 року між Філією – Шевченківське відділення № 7858 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1007-Ф, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби в сумі 19500,00 грн. строком на 24 місяці до 27.01.2010 року під 25 % річних. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 28 січня 2008 року  були укладені договора поруки між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії – Шевченківське відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк» та ОСОБА_2 -              № 1П/1007-Ф, та з ОСОБА_3 - № 2П/1007-Ф. Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язалася своєчасно та повно погасити кредит, сплатити відсотки за користування кредитом. Оскільки ОСОБА_1 виконувала свої зобов’язання за кредитним договором неналежним чином, станом на 18.08.2009 року сума заборгованості за кредитним договором склала 15607,36 грн., з яких: заборгованість по кредиту – 5789,62 грн., заборгованість по  простроченому кредиту – 7493,99 грн., пеня по простроченому кредиту – 150,62 грн., заборгованість по простроченим відсоткам – 2094,58 грн., пеня за прострочені відсотки – 78,55 грн.

           Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 15607 грн. 36 коп. та судові витрати.

    При розгляді справи в суді позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог.

           30 листопада 2009 року представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що станом на 14 грудня 2009 року змінився розмір заборгованості за кредитним договором № 1007-Ф від 28 січня 2008 року, яка складає 18046,35 грн. Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 18046 грн. 35 коп. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що підтримує збільшені позовні вимоги у повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з’явилася, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, зазначивши, що збільшені позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, надавши суду письмові заяви з проханням розглянути справу без їх участі.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що збільшені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З копії кредитного договору вбачається, що 28 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1007-Ф, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 19500,00 грн. строком на 24 місяці до 27.01.2010 року під 25 % річних (а.с. 19-21).

Як вбачається з копій договорів поруки, у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 28 січня 2008 року були укладені договора поруки між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії – Шевченківське відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк» та ОСОБА_2 - № 1П/1007-Ф, та з ОСОБА_3 - № 2П/1007-Ф (а.с. 22, 23).

Після заключення договору між позивачем і відповідачем ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 612, 625 ч. 2 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки  поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи  сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідачі суму кредиту не повернули, тобто не виконали зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 1007-Ф від 28 січня 2008 року станом на 14.12.2009р. складає 18046 грн. 35 коп.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 18046 грн. 35 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідачів необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 180,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Філії – Шевченківське відділення № 7858 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» задовольнити .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії – Шевченківське відділення № 7858 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 18046 (вісімнадцять тисяч сорок шість) грн. 35 коп., державне мито у розмірі 180 (сто вісімдесят) грн. 46 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя