Справа№2-а-132/10/0123                                               ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ                                                                                             УКРАЇНИ    

22 березня 2010 року        Суддя Чорноморського  районного суду   Автономної Республіки Крим          

                                                                      ОСОБА_1

розглянувши  в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Чорноморському району АР Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”    

                                                                              ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління  пенсійного  фонду  України  в Чорноморському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної  допомоги «Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що він підпадає під  категорію  „дитина війни”  в розумінні  Закону  України  „Про соціальний  захист  дітей війни”  і має  право  на  пільги,  передбачені  цим Законом. Однак  з вини відповідача  пільги  за період з 2006 року по  2009 року позивачу в повному обсязі не виплачувалися, тому позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період 01.01.2006 року по 01.09.2009 року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за зазначений період недоплачену щомісячну соціальну допомогу, виконувати нарахування цієї допомоги та стягнути з відповідача судові витрати.

          Сторони в судове засідання не з’явилися, за їх клопотанням справа розглядається в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав письмовий відгук на позовні вимоги, згідно до якого він позовні вимоги не визнав та зазначив, що кошти  на виплату  вказаних   позивачем соціальних пільг  не  були передбачені  Законами  України  „Про  державний бюджет України” на 2006 – 2009 роки, тому  і не могли  бути  виплачені. Окрім  цього  відповідач просить  суд  застосувати положення ст. 100  КАС України, тому що  позивач без поважних причин  пропустив строк  звернення  до суду.

Суддя, вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народився 12.02.1944 року та має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується паспортом та тимчасовою довідкою (а.с.3-4).

Статтею 6   Закону  України  „Про соціальний захист дітей  війни”  в редакції , яка  діяла   у  2006 -  2008 роках, було  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

Відповідно  до  ст. 110  Закону  України  „Про державний бюджет на  2006 рік ”  пільги дітям  війни, передбачені  ст. 6  Закону України  „Про соціальний  захист  дітей  війни”  у 2006  році  запроваджені  не   були. Питання  про конституційність  зазначеної  статті  Закону  України  „Про  державний  бюджет України  на  2006 рік”  Конституційним  судом  України   не розглядалось .

Пунктом  12  статті  71  Закону  України  „Про державний  бюджет  України  на  2007 рік”  зупинено  дію ст. 6  Закону  України  „Про  соціальний захист  дітей війни”,  з урахуванням  ст. 111 цього Закону.

Рішенням  Конституційного суду  України  від  09 липня  2007 року  № 6-рп2007 положення   ст. ст. 29, 36, ч. 2  ст. 56, ч. 2  ст. 62, ч. 1  ст. 66, п.п. 7,9,12, 13, 14,23, 29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону  України  „Про  державний  бюджет України  на 2007 рік”  визнані  такими , що  не  відповідають  Конституції  України.  Ці  положення  Закону  України  „Про  державний  бюджет України   на 2007 рік”  втратили  чинність  з моменту  прийняття  рішення  Конституційним  судом  України.

      Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону Украйни  «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону Украйни  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп -2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Згідно із ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із ч.3 ст.22 Конституції України – не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняття нових або внесення змін до чинних законів.

Враховуючи викладене, суд дійшов  до висновку, що  вимоги  позивача  про стягнення  державної  соціальної  допомоги, як  дитині  війни,  можуть  буди задоволені  лише  з  моменту  ухвалення  рішення  Конституційним судом  України, тобто  з 22  травня  2008 року.  

Статтею 58 Закону Украйни  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі:  з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.  

Розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно проводити  з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, та з моменту звернення позивача до суду,  тобто з лютого 2009 року до лютого 2010 року.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення державної соціальної допомоги за період з 2006 року до 2008 року, то суд вважає за необхідне відмовити у цей частині позову та бере до уваги доводи представника відповідача щодо застосування норм ст. 99, 100 КАС України, оскільки згідно до вищевказаних норм  - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Строк звернення  до суду  про нарахування  невиплаченої  державної соціальної  допомоги  за  2006 рік -  2008 рік  позивачем був пропущений, оскільки він звернувся до суду  лише у лютому 2010 року. Доказів  поважності  причин  пропуску  строку  звернення  до суду  позивачами  не надано.    

Також суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення вказаних сум на наступні роки.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11,86, 99,100,158-163 КАС України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

        Адміністративний позов  задовольнити  частково .

           Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України в Чорноморському районі АР Крим  здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_2, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з лютого 2009 року по 31.12.2009 рік та з 01.01.2010 року по лютий 2010 року за рахунок коштів Державного Бюджету України.

          Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі на користь Держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 03,40 грн.

          В  іншій частині позовних  вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.186 КАС України.

              Суддя                                                                                     Дядіченко С.В