ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р.                                                                 Справа №   909/548/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого – судді                                                  Желік М.Б.

суддів                                                                                Костів Т.С.

 ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк”, м.Київ, просп. Московський, 16 вих. №363 від 28.03.2018 (вх. ЛАГС 01-05/1179/18 від 17.04.2018)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 (суддя Рочняк О.В. повний текст ухвали складено та підписано 07.03.2018)

у справі № 909/548/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Тофі”, м. Івано-Франківськ

про власне банкрутство

За участю представників сторін:

від заявника (боржника) - не з’явилися.

від скаржника – ОСОБА_2

арбітражний керуючий – ОСОБА_3

Учасникам процесу роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 11.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 у справі № 909/548/16 клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Тофі” арбітражного керуючого ОСОБА_3 №55 від 26.12.2017 задоволено. Надано згоду на продаж заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Тофі”, що знаходиться в заставі Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк”.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 у справі № 909/548/16 Публічне акціонерне товариство “Європейський газовий банк” звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 про задоволення клопотання арбітражного керуючого та надання дозволу на продаж заставного майна; скасувати ухвалу господарського суду у справі № 909/548/16.

Апеляційна скарга мотивована тим, що листом скаржник повідомляв арбітражного керуючого про наявність обставин, що унеможливлюють на даний час продаж заставного майна, однак не відмовлявся від його продажу в ліквідаційній процедурі. Скаржник, зокрема, зазначав, що заставне майно перебуває на даний час у заставі Національного банку України, відтак його реалізація передбачає отримання додаткового погодження на продаж.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.04.2018 справу № 909/548/16 розподілено до розгляду колегії суддів у наступному складі: ОСОБА_4 – головуючий суддя, члени колегії – судді Костів Т.С., Марко Р.І.

20.04.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк”, м.Київ, просп.Московський, 16 вих. №363 від 28.03.2018 (вх. ЛАГС 01-05/1179/18 від 17.04.2018) залишено без руху і надано скаржнику строк на усунення недоліків.

У встановлений судом строк скаржником усунено недоліки апеляційної скарги, а ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 Публічному акціонерному товариству “Європейський газовий банк” поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 у даній справі, відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 30.05.2018.

30.05.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

30.05.2018 ліквідатором божника через відділ документального забезпечення суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна вбачається, що за боржником зареєстровано нерухоме майно згоду на продаж якого надано господарським судом.

Звертає увагу й на те, що заставним кредитором не надано погодження на продаж заставного майна, а ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2018 у даній справі ПАТ “Європейський газовий банк” визнано кредитором боржника на суму 350 868 889, 02 грн., також встановлено, що зазначені вимоги банку підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна боржника, згода на реалізацію якого надана оскаржуваною ухвалою.

04.06.2018 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Єврогазбанк” подано заперечення на відзив ліквідатора, в якому він зазначає, що не можуть вважатися належними доказами відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації заставного майна за боржником, оскільки приватний нотаріус вніс відповідну інформацію тоді, коли ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.12.2017 було зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 06.07.2017.

У судовому засіданні 11.06.2018 скаржник та арбітражний керуючий участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутніх представників.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.12.2017 арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся до ПАТ “Єврогазбанк” з проханням погодити продаж майна, що відповідно до договору іпотеки №10910-290713/І, укладеного між АТ “Єврогазбанк”, як кредитором та ТОВ “Тофі”, як майновим поручителем ТОВ “Земкомпроект”, який посвідчено 29.07.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1820 перебуває в заставі банку, а саме: нежитлового приміщення № 164 а – торгове (в літ.А), площею 35,30 м.кв., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 та нежитлове приміщення № 164 – торгове (в літ. А), площею 729,90 м.кв., що знаходиться за адресою м.Київ, вул. Червоноармійська, 72.

У відповідь на зазначений лист 19.12.2017 уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ “Єврогазбанк” ОСОБА_6 повідомила, що в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказане майно було зареєстрованим за банком, однак рішенням Шевченківського районного суду м.Києва по справі №761/22048/16-ц від 06.07.2017, що залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2017 скасовано записи про реєстрацію права власності на вказані об’єкти нерухомості за банком та зобов’язано приватного нотаріуса внести запис до державного реєстру речових прав про скасування запису про право власності АТ “Єврогазбанк”.

У листі-відповіді також зазначено, що оскільки подана касаційна скарга на вказані судові рішення, банк просить утриматися від здійснення дій щодо продажу вказаного нерухомого майна до моменту розгляду касаційної скарги АТ “Єврогазбанк” Верховним судом України. Окрім того, майно, яке включається до ліквідаційної маси підлягає оцінці у відповідності до ст. 50 ОСОБА_7 України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Проаналізувавши зазначений лист-відповідь ПАТ “Єврогазбанк” від 19.12.2017, колегія суддів зазначає, що заставним кредитором не надано погодження на продаж заставного майна, натомість повідомлено про оскарження рішення суду, відповідно до якого скасовано записи про реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості за банком, що передані боржником в іпотеку. Інших листів звернень про погодження об’єктів продажу заставного майна та відповідей на них в матеріалах справи не міститься.

З огляду на зазначене, 28.12.2017 до господарського суду звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_3 з клопотанням про погодження продажу заставного майна, що належить боржникy на праві власності, а саме: нежитлового приміщення № 164 а – торгове (в літ.А), площею 35,30 м.кв., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 та нежитлове приміщення № 164 – торгове (в літ. А), площею 729,90 м.кв., що знаходиться за адресою м.Київ, вул. Червоноармійська, 72.

До поданої заяви арбітражним керуючим додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна станом на 28.12.2017 та 13.12.2017, яке підтверджує факт реєстрації вказаного нерухомого майна за боржником – ТОВ “Тофі” та перебування його у іпотеці ПАТ “Європейський газовий банк”.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

За визначенням статті 1 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з частиною 15 статті 16 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред’явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим ОСОБА_7, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог частини 6 статті 19 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Статтею 41 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим ОСОБА_7 порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення, серед іншого, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим ОСОБА_7; здійснює інші повноваження, передбачені цим ОСОБА_7.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Згідно з частиною 4 статті 42 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим ОСОБА_7, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Статтею 43 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим ОСОБА_7 порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до вимог статті 44 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною (ч.1 ст.44).

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього ОСОБА_7, має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника (ч.2 ст.44).

Згідно зі статтею 49 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” продаж майна здійснюється в порядку, встановленому цим ОСОБА_7, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Замовником аукціону є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим ОСОБА_7; Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Згідно зі статтею 57 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим і підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному ОСОБА_7 України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Ураховуючи зазначені норми права, повно та всебічно дослідивши усі обставини справи, в тому числі щодо відсутності погодження заставним кредитором продажу майна, колегія суддів прийшла до висновку, що господарський суд мав обґрунтовані підстави для надання згоди на продаж у судовій ліквідаційній процедурі боржника - ТОВ “Тофі” майна, що є предметом забезпечення вимог ПАТ “Європейський газовий Банк”.

Твердження ж скаржника щодо необхідності погодження продажу заставного майна в процедурі ліквідації боржника з Національним Банком України та погодження оцінки майна, що реалізовуватиметься з суб’єктами оціночної діяльності, які відібрані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки стосуються самої процедури продажу, якій і передує надання згоди на реалізацію майна.  

При прийнятті рішення, колегією суддів апеляційної інстанції також надано правову оцінку ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 12.12.2017 у справі №761/22048/16-ц, відповідно до резолютивної частини якої зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2017 до закінчення касаційного провадження у справі з огляду на що слід зазначити наступне.

Станом на час розгляду клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься інформація про реєстрацію нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення № 164 а – торгове (в літ.А), площею 35,30 м.кв., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 та нежитлове приміщення № 164 – торгове (в літ. А), площею 729,90 м.кв., що знаходиться за адресою м.Київ, вул. Червоноармійська, 72. за боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Тофі”, та інформація про передачу вказаного майна в іпотеку Публічному акціонерному товариству “Європейський газовий банк” згідно договору іпотеки №1820 від 29.07.2013 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Відповідно до положень ст. 2 ОСОБА_7 України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

Статтею 12 вказаного ОСОБА_7 визначено, що державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим ОСОБА_7.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Враховуючи зазначене, судом не можуть ставитися під сумнів дані, що містяться у державному реєстрі, а скаржником не надано доказів скасування у встановленому законом порядку дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно за боржником та їх обтяження.

Водночас Львівський апеляційний господарський суд наголошує, що в силу приписів статті 98 ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор банкрута під час реалізації своїх прав та обов’язків зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

А комітет кредиторів у межах наданої ОСОБА_7 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” компетенції вправі приймати відповідні рішення за результатами розгляду звіту ліквідатора.

Окремо, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2018 у даній справі за нововиявленими обставинами визнано грошові вимоги ПАТ “Європейський газовий банк” до ТОВ “Тофі” у розмірі 350     868     889,02 грн., що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна боржника, а саме майна згода на реалізацію якого надана оскаржуваною ухвалою.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального права).

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи учасників провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Колегія суддів звертає увагу сторін та інших учасників провадження у справі про банкрутство, що відповідно до вимог частини 3 статті 8 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Оскарження ж постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду судового рішення про надання згоди на продаж заставного майна боржника ОСОБА_7 не передбачено.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк”, м.Київ, просп.Московський, 16 вих. №363 від 28.03.2018 (вх. ЛАГС 01-05/1179/18 від 17.04.2018) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2018 у справі № 909/548/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 13.06.2018.

Головуючий           суддя                                                            Желік М.Б.

суддя                                                             Костів Т.С.

                                        суддя                                                            Марко Р.І.