Справа № 2-444/10

Провадження № -

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.05.2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого-        судді Непоради М.П.

при секретарі -        Яіцької А.І.,

роглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Управління житлово - комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», про визнання безпідставною відмови в приватизації та зобов'язання оформити приватизацію житла,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вини згідно ордеру від 05 травня 2009 року, вселилися в трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, проживають там до цього часу, виявили бажання її приватизувати з використанням невикористаних житлових чеків, але відповідачами їм було відмовлено в цьому з мотивів попередньої участі в приватизації однокімнатної квартири а також через відсутність відповідного механізму використання житлових чеків та необхідного нормативного регулювання цього питання.

Враховуючи, що при первинній приватизації однокімнатної квартири залишилися невикористані житлові чеки, позивачі вважають, що мають право на безоплатну доприватизацію житла до встановлених норм з використанням житлових чеків, та на викуп у встановленому порядку частини житла, що перевищує норму безоплатної приватизації, а відсутність необхідного механізму використання житлових чеків для доприватизації житла, позивачі вважають необгрунтованою підставою для відмови в цьому та звертаються за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, повідомив, що позивачі обґрунтовано вимагають оформлення їм приватизації трикімнатної квартири в межах залишку їх норми безоплатної приватизації, та з оплатою у встановленому порядку решти (понад норми безоплатної приватизації) житла.

Представник відповідачів в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце слухання трави повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності

відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки ухваливши заочне рішення у справі за згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Вислухавши представника позивачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 08 квітня 1994 року позивачі складом сім’ї з чотирьох осіб приватизували однокімнатну квартиру, загальною площею 29,70 м2 за адресою: АДРЕСА_2, яку через укладені в квітні - травні угоди купівлі-продажу обміняли з доплатою на однокімнатну квартиру більшої площі - 39,00 за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, будинок № 43, корпус ААДРЕСА_3. Залишаючись при цьому особами, які потребують поліпшення житлових умов, позивачі перебували на квартирному обліку, і відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29 жовтня 2007 року № 1222 та ордеру серії КР №

48156 від 05 травня 2009 року, отримали додатково трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_4. Згідно пункту 2 розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29 жовтня 2007 року № 1222, при наданні позивачам трикімнатної квартири належна їм однокімнатна квартира була врахована та не поверталась.

29 травня 2009 року позивачі звернулися до відповідачів з заявою про приватизацію отриманої трикімнатної квартири, але 17.06.09. отримали відмову з посиланням на те, що громадяни можуть брати участь в приватизації в межах номінальної вартості житлового чека або з доплатою один раз, а правовий механізм доприватизації отриманого житла у випадках неповного використання житлових чеків при первинній приватизації до цього часу не розроблений і законодавчо не затверджений, що є перешкодою для доприватизації отриманої позивачами трикімнатної квартири.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", кожен громадянин має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлових чеків або з частковою доплатою один раз. Безоплатна передача житла здійснюється в розрахунку 21 кв. м загальної площі на кожного наймача та додатково 10 кв. м на сім'ю.

Для здійснення права на приватизацію державного житлового фонду запроваджено механізм використання житлових чеків. Так, згідно статті 4 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Спільним наказом Фонду державного майна і Держжитлокомунгоспу України від 28.03.1996 № 351/26 "Про затвердження Положення про порядок використання житлових чеків для приватизації житла та частки майна державних підприємств" було передбачено отримання невикористаних житлових чеків у готівковій формі. Житлові чеки громадян, що мають житло на праві власності, а також житлові чеки, отримані громадянами в порядку компенсації за недостатню площу при приватизації займаної ними державної квартири (відповідно до ст. 4 зазначеного Закону) використовувалися для придбання частки майна державних підприємств до 30 червня 1999 року (так як Верховною Радою України щорічно затверджувалися програми приватизації майна державних підприємств із використанням майнових сертифікатів). Починаючи з другого півріччя 1999 року, сертифікована приватизація закінчилася.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 "Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків" останні підлягають випуску у вигляді приватизаційних депозитних рахунків, порядок відкриття яких та здійснення з них платежів регулюються Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 27.04.2000 № 179. Згідно наведеного Положення житлові чеки - це приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду, тобто житлові чеки можуть використовуватися тільки для приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду.

Платежі за придбані об'єкти приватизації здійснюються з приватизаційних депозитних рахунків, на які нараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Використання коштів приватизаційних депозитних рахунків здійснюється за приватизаційним платіжним дорученням щодо переказу належної суми з депозитного рахунку на позабалансовий рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації.

Видача громадянам невикористаних житлових чеків у готівковій формі зазначеним Положенням не передбачена.

Отже, наведеними нормами підтверджено право громадян на використання житлових чеків, отриманих в порядку компенсації за недостатню площу при приватизації займаної ними державної квартири при наступній приватизації державного житлового фонду, і цей висновок підтверджується роз’ясненням Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 4/2 - 696 від 04.10.02., за яким, громадяни, які частково використали своє право приватизації державного житла, і при наданні нового житла не здавали його, мають право на безоплатну приватизацію одержаного житла до невикористаної норми та на платну приватизацію, понад норми, що відповідає положенню статті 5 Закону України «Про

приватизацію державного житлового фонду» щодо використання права на приватизацію в межах норм один раз.

Згідно матеріалам справи, при первинній приватизації однокімнатної квартири житлові чеки в межах їх номінальної вартості позивачами не були використані, їх залишок становить 71,725 м 2

Оскільки приватизована позивачами житлова площа була менше встановлених норм, доплати при первинній приватизації позивачі також не здійснювали.

Таким чином, при первинній приватизації позивачі дійсно не використали своє право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду в повній мірі (в межах норм), та житлові чеки в цих межах.

Оцінюючи в сукупності наведені представником позивачів обгрунтування позову, наведені відповідачами мотиви відмови позивачам в оформленні приватизації трикімнатної квартири, аналізуючи положення законодавства, суд вважає недостатньо переконливими мотиви відмови позивачам в реалізації ними свого права на використання житлових чеків для приватизації трикімнатної квартири, адже на думку суду, будь-які обмеження прав громадян, в т.ч. і на використання житлових чеків в повному обсязі, не можуть бути виправдані з посиланням на недосконалість правового механізму їх використання та обігу тощо.

Керуючись статтями 5, 9 Житлового кодексу України, статтями 1, 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 "Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків", Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 27.04.2000 № 179, статтями 8, 15, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», про визнання безпідставною відмови в приватизації та зобов’язання оформити приватизацію житла - задовольнити.

Зобов’язати Управління житлово-комунального господарства та паливно- енергетичного комплексу Одеської міської ради, комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» оформити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 приватизацію трикімнатної квартири № 52 в житловому будинку № 16 корпус 8, по вулиці Фонтанська дорога в місті Одесі, безоплатно в межах залишку їх норми безоплатної приватизації, і за відповідну плату щодо частки займаного житла, яка перевищує норму безоплатної приватизації.

Це заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом міста Одеси за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.П. Непорада