Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #72008904


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11.06.2018 року                                        м.Дніпро                    Справа № 904/9713/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 (повне рішення оформлене 19.02.2018, суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/9713/17,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000», м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 1680869,24 грн.

В С Т А Н О В И В:


Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 22.01.2018, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» 1680869,24грн., в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 720000,00грн., строкову заборгованість за відсотками в сумі 20712,30грн., прострочену заборгованість по відсоткам в сумі 561967,43грн. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в розмірі 378459,51грн.

Позов мотивований невиконанням відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №2502/1 укладеним з позивачем 25.02.2014 та додатковою угодою, оформленою у вигляді кредитного договору №1205/2 від 12.05.2014.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» 1680869,24грн., що складається з вищезазначених сум заборгованості.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване невиконанням відповідачем умов кредитних договорів №2502/1 від 25.02.2014 і №1205/2 від 12.05.2014, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Місцевий господарський суд встановив порушення грошового зобов’язання і відхилив доводи відповідача щодо відсутності заборгованості за спірним кредитним договором внаслідок проведення взаємозаліку між майновим поручителем (фізичною особою) за кредитним договором і банком, оскільки з початком процедури ліквідації банку, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не допускається зарахування грошових коштів за депозитним рахунком в рахунок погашення боргу за кредитним договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17 та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що при прийнятті рішення, місцевий господарський суд не врахував позицію відповідача щодо відсутності прострочення сплати процентів за користування кредитом, безпідставно відхилив клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, вирішив спір без дослідження оригіналу кредитної справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Крім того, вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов’язання за спірним договором, Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив поза межами строку позовної давності, оскільки для стягнення неустойки (штрафу, пені) пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Також, на думку скаржника, місцевий господарський суд безпідставно не застосував положення статті 604 Цивільного кодексу України і не визнав зобов’язання за спірним договором припиненими за домовленістю сторін після звернення майнового поручителя до позивача із заявою щодо зарахування коштів з його рахунку в рахунок погашення зобов’язань за кредитним договором.

Скаржник 30.03.2018 подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Також скаржник 21.05.2018 звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про зупинення провадження у справі №904/9713/17 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №208/1627/18 і клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 08.02.2018 у справі №904/9713/17 без змін.

Позивач вважає безпідставними доводи скаржника щодо необхідності застосування судом до спірних правовідносин строків позовної давності, оскільки відповідачем не було заявлено у місцевому господарському суді про їх застосування. Крім того, сторони у спірному договорі погодили строк позовної давності до стягнення пені тривалістю в 10 років.

Заборону списання грошових коштів з депозитного рахунку майнового поручителя, відкритого у позивача – банку, який на момент звернення із такою заявою перебував у стані ліквідації, останній аргументує вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач зазначає, що клопотання відповідача щодо надання для огляду оригіналу кредитної справи не було обґрунтоване, відповідач під час розгляду справи не аргументував необхідність її огляду в судовому засіданні і не зазначив перелік документів, з оригіналами яких необхідно ознайомитись суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В., суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17.

До Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 вважає, що місцевий господарський суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення статті 604 Цивільного кодексу України і не визнав припиненими зобов’язання за довмовленістю сторін. Скаржник зазначає, що через забезпечення основного зобов’язання позивач мав провести зарахування коштів, що знаходились на депозитному рахунку майнового поручителя в рахунок погашення боргу відповідача за кредитним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на заборону здійснювати списання коштів з депозитного рахунку майнового поручителя в рахунок погашення основного зобов’язання, стороною якого є неплатоспроможний банк, крім випадків встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» у відзиві підтримало доводи апеляційної скарги ОСОБА_1.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, ОСОБА_1 наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно із розпорядженнями керівника апарату суду №477/18 і №478/18 від 02.05.2018, у зв’язку із відпусткою судді Верхогляд Т.А., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/9713/17 (а/с 88071 і а/с №88217).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №904/9713/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Череда А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17.

Об’єднано в одне провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 розгляд апеляційних скарг відкладений у судове засідання на 11.06.2018.

У судовому засіданні 11.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні чи скасуванню з наступних            підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і підтверджено матеріалами справи, 25.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (як кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» (як позичальник) укладено кредитний договір №2502/1 (т.-1, а.с.6-13; далі – Договір №2502/1), відповідно до пункту 1.1. якого кредитор зобов’язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 720000,00грн., зі сплатою фіксованої процентної ставки – 27,5% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 08.05.2014.

Видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку позичальника №20621104310002 відкритого у кредитора.

Моментом (днем) надання кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу або день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника (пункти 2.1., 2.2. Договору №2502/1).

Відповідно до пункту 2.4. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом «факт/факт» виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця в період дії цього договору.

Кредитор зобов’язаний для обліку розрахунків за кредитною лінією відкрити позичковий рахунок №20621104310002 в АТ «Імексбанк» та перераховувати кошти на поточний рахунок позичальника або сплачувати з нього розрахункові документи позичальника в межах ліміту заборгованості за кредитом в порядку, визначеному цим договором. Для обліку нарахованих процентів за кредитом відкривається рахунок №20687104310002 в АТ «Імексбанк» (пункт 3.1. Договору №2502/1).

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору №2502/1 позивачем, у період з 26.02.2014 по 03.03.2014, було перераховано із вищезазначеного позичкового рахунку на рахунки контрагентів відповідача загальну суму у розмірі 720000,00грн.

Таким чином, як правильно зазначив місцевий господарський суд, позивач виконав свої зобов’язання за Договором №2502/1 щодо надання кредиту, що підтверджується випискою з позичкового рахунку №20621104310002 за період з 25.02.2014 по 11.09.2017 (т.1, а.с.19).

Після отримання кредиту за Договором №2502/1 в сумі 720000,00грн., відповідач звернувся до позивача з клопотанням про його пролонгацію строком до 25.02.2015, що підтверджується наступними доказами:

-          рішенням №3 від 07.05.2014 (т.1, а.с.161) учасника (засновника) ТОВ «Нива-2000» ОСОБА_2, про звернення до позивача із клопотанням про пролонгацію Договору №2502/1;

-          протоколом №1 засідання кредитної комісії Південно-Східної регіональної дирекції АТ «Імексбанк» від 08.05.2014 про прийняття рішення щодо звернення до комітету головного банку із клопотанням про пролонгацію кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» (т.-1, а.с.159).

В подальшому, між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» 12.05.2014 було укладено кредитний договір №1205/2 (т.-1, а.с.14-18; далі – Договір №1205/2), відповідно до пункту 1.1. якого кредитор зобов’язується надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 720000,00грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки – 30% річних. Кінцевим терміном повернення коштів є 12.06.2015 (включно).

Видача кредиту проводиться шляхом перерахунку кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або сплати з позичкового рахунку позичальника №20633104310001 в АТ «Імексбанк» (пункт 2.1. Договору №1205/2).

Кредитор зобов’язаний відкрити позичальнику в АТ «Імексбанк» позичковий рахунок №20633104310001, а для обліку нарахованих процентів за кредитом відкрити рахунок №20687104310002 (пункт 3.1. Договору №1205/2).

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання боржником зобов’язань по Договору №1205/2, між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (як заставодержателем), фізичною особою ОСОБА_1 (як майновим поручителем) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» (як боржником), 12.05.2014 укладено договір застави майнових прав за договором банківського вкладу №1205/2-З (т.-1, а.с.119-120).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору заставодавець (майновий поручитель) передає в заставу заставодержателю майнові права – право вимоги на одержання грошових коштів у сумі 800000,00грн., що випливають з договору банківського вкладу, відкритого у АТ «Імексбанк» на ім’я ОСОБА_1

На виконання умов Договору №1205/2 позивач перерахував суму 720000,00грн. на позичковий рахунок відповідача №20633104310001, з якого 15.05.2014 її було перераховано на позичковий рахунок за Договором №2502/1 (№20621104310002), також відкритий на ім’я відповідача. Дані обставини підтверджено копією виписки по рахунку №20633104310001 за період з 25.02.2014 по 11.09.2017 (т.1, а.с.21).

Таким чином, внаслідок отримання грошових коштів за Договором №1205/2 і подальшого їх перерахування на позичковий рахунок за Договором №2502/1, відповідачем погашена заборгованість по кредитній лінії в сумі 720000,00грн. за Договором №2502/1, однак утворилась заборгованість на таку ж суму за Договором №1205/2.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України      за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України      зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні            встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» заявлена до стягнення заборгованість за надання кредиту по Договорам №2502/1 та №1205/2 в сумі 720000,00грн.

З огляду на приписи пункту 1.1. Договору №1205/2, строк повернення кредиту у сумі 720000,00грн. настав 13.06.2015.

Доказів погашення суми боргу за Договором №1205/2 відповідач суду не надав, тому апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 720000,00грн.

Також місцевим господарським судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача строкової заборгованості за відсотками в сумі 20712,30грн. і простроченої заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 561697,43грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Перевіривши правильність розрахунку процентів, що підлягають до стягнення, Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повного задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача строкової заборгованості зі сплати процентів за період з 08.08.2017 по 11.09.2017 у сумі 20712,30грн., простроченої заборгованості зі сплати процентів за період з 25.02.2014 по 11.09.2017 у сумі 561697,43грн.

Згідно із частиною першою статті 199 Господарського кодексу України      виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1. спірних Договорів, у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків і прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Господарський суд Дніпропетровської області стягнув з відповідача пеню, нараховану позивачем за прострочення оплати кредиту за період з 15.06.2015 по 14.12.2015 в сумі 187712,88грн. та пеню, нараховану за прострочені проценти за період з 02.01.2015 по 11.09.2017, в сумі 98784,01грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за порушення зобов’язань.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» щодо стягнення місцевим господарським судом пені поза межами строків позовної давності апеляційний господарський суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (частина 1 статті 259 Цивільного кодексу України).

Сторони у спірних кредитних договорах (пункт 4.11.) збільшили строк позовної давності, в тому числі за вимогами про стягнення неустойки, до 10 років.

Також апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржників, що банк мав право і повинен був здійснювати погашення кредитної заборгованості шляхом списання коштів із депозитного рахунку поручителя, який було відкрито у банку-кредитора.

За змістом частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність» (частина 1 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

За змістом частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України і пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення заліку зустрічних однорідних вимог між неплатоспроможним банком та його боржником можливе лише у разі якщо боржник банку є одночасно його кредитором і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов’язань цього боржника перед банком за кредитними договорами виключно з урахуванням того, що кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника в установі банку на дату початку процедури виведення його з ринку, а договірне списання з таких рахунків передбачено умовами договорів, укладених між банком і боржником.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №330 від 21.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Імексбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.05.2015 прийнято рішення №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк».

Як встановлено місцевим господарським судом, Публічним акціонерним товариством «Імексбанк», в якості забезпечення виконання зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» за Договором №1205/2, укладено з фізичною особою ОСОБА_1 договір застави майнових прав на загальну суму 800000,00грн., розміщених на її депозитному рахунку в цьому банку.

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою від 28.05.2015 про зарахування суми, що знаходиться на її депозитному рахунку в установі неплатоспроможного банку для погашення кредитного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000», тобто після початку процедури ліквідації неплатоспроможного банку.

Поручитель-вкладник не є боржником неплатоспроможного банку у кредитному зобов'язанні, що виключає проведення заліку зустрічних однорідних вимог між банком та заставодавцем, так як особа боржника банку, – Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-2000», у зобов'язанні за кредитним договором та особа кредитора банку, – ОСОБА_1, у зобов'язанні з повернення грошових коштів за договором банківського вкладу (депозиту) не є тотожними, виходячи із спеціальних норм права, які підлягають переважному застосуванню до спірних взаємовідносин (пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних оосіб»).

Доводи скаржника, що місцевий господарський суд не дослідив оригінал кредитної справи не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, під час розгляду апеляційних скарг представник позивача зазначив, що їх представник надавав в судове засідання для огляду оригінал кредитної справи, однак відповідач не відповів суду, які документи він вважає необхідним оглянути в судовому засіданні.

Вищенаведені клопотання учасників апеляційного провадження відхилені апеляційним господарським судом з мотивів, викладених в ухвалах суду від 11.06.2018

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України         суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржників, наведені в обґрунтування апеляційних скарг.

Таким чином, наявні підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційних скарг      без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України      судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:


Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/9713/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.


Повний текст постанови складено 14.06.2018.


Головуючий суддя                                                                                Н.В. Пархоменко


Суддя                                                                                                    Л.А. Коваль


Суддя                                                                                                    А.Є. Чередко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація