№ 2- 9182
2009 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі – Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про захист прав споживачів та стягнення сум, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 27 липня 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про захист прав споживачів та стягнення сум, позовні вимоги доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах, а його представник в ході судового засідання посилався на те, що 01 вересня 2008 року між сторонами було укладено договір страхування, 28 березня 2009 року сталася страхова подія – дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено застрахований автомобіль позивача. Останній звернувся до автомобільної інспекції, отримав необхідний документ і звернувся до відповідача з документами з метою отримання страхового відшкодування, але відповідач не визнав це страховим випадком і відповів відмовою. Відповідач йому в цьому відмовив, на неодноразові звернення позивача до відповідача з питанням виплати вказаного грошового страхового відшкодування відповідач свої зобов’язання не виконав, гроші не видав, відповіді не надавав. Позивач писав звернення до відповідача про усунення вказаного, але нічого зроблено не було. Він поніс витрати, йому завдана шкода. Просив стягнути з відповідача визнати дорожньо-транспортну подію, що сталася 28 березня 2009 року із його застрахованим автомобілем страховим випадком та стягнути з ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» на користь позивача страхове відшкодування на ремонтні роботи по відновленню застрахованого автомобіля в сумі 6360 грн. та неустойку за просрочення виконання робіт за договором страхування в сумі 139287 грн. 68 коп., а всього 145647 грн.68 коп., задовольнивши позов в повному обсязі.
Представник відповідача ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розгляд справи без відповідача згідно ст. 169 ЦПК України і винесення заочного рішення згідно ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В судовому засіданні встановлено, що 01 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ЗАТ ФГ «Страхові традиції» був укладений договір № 06/11106/04701/08 добровільного страхування автотранспортних засобів терміном дії з 02 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року. Вказаним договором був встановлений страховий платіж у розмірі 41 454.60 грн. із терміном сплати 02 вересня 2008 року. Як видно із доданої до заяви копії квитанції до прибуткового касового ордеру, цей платіж був внесений позивачем саме 01 вересня 2008 року. Згідно п. 2 даного договору страхування страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику в межах страхової суми, прямі збитки, що виникли протягом строку дії договору страхування в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого транспортного засобу МЕRSEDES - ВЕNZ S 8550 (кузов WDDNQ86Х38А198363), державний реєстраційний номер АЕ 0005ОО, в цілому, або окремих його деталей та частин. Відносини, що склалися за вказаним договором № 06/11106/04701/08 добровільного страхування автотранспортних засобів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», в ст.1 якого визначено, що: виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги, споживач — це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Таким чином, позивач виступає як споживач фізична особа, яка замовляє виконавцю, в особі відповідача, суб'єкту господарювання, виконати роботи.
Це підтверджує судова практика, що відображена у постанові № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» у вступній частині визначає, що: «Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва».
Згідно п. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також: за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Оскільки позивач мешкає у Жовтневому районі то і позов подає до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
28 березня 2009 року блтзько 04.00 годині ранку мала місце дорожньо-транспортна пригода у вигляді наїзду на застрахований транспортний засіб, що був припаркований водієм ОСОБА_2, біля житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24 а. Право водія ОСОБА_2 на керування вказаного транспортного засобу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АЕС254502. Також в договорі страхування водій ОСОБА_2 був вказаний як основний водій, допущений до керування транспортного засобу; повідомлення про пошкодження транспортного засобу, що отримано відповідачем 30 березня 2009 року та зареєстровано за № ТР-02692, також складено ОСОБА_2
Факт дорожньо - транспортної пригоди підтверджений наступними документами: довідкою № 001088, видана інспектором відділення по
оформленню ДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування АТ
м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській
області; довідкою відділу державної автомобільної інспекції при УМВС України в Дніпропетровській області № 14/1-1209сп від 22 квітня 2009 року. Згідно п. 2.1.3 договору страхування до страхових випадків відносяться пошкодження транспортного засобу або його частин внаслідок «дорожньо-транспортної пригоди (ДТП); протиправних дій третіх осіб .. у вигляді умисного чи необережного знищення або пошкодження застрахованого ТЗ...». Відповідно до п. 9 договору страхування, водій після встановлення пошкоджень застрахованого транспортного засобу негайно повідомив і викликав на місце події співробітників ДАІ, що підтверджується наданою до заяви довідкою. Оскільки подія трапилась у вихідний день, то до страховика позивач звернувся у перший робочій день після настання події, а саме 30 березня 2009 року.
Таким чином, З0 березня 2009 року відповідач отримав повідомлення про пошкодження транспортного засобу, заяву про виплату страхового відшкодування. 30 вересня 2009 року співробітником відповідача був складений акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому на підставі зовнішнього огляду транспортного засобу встановлені пошкодження спричинені автомобілю внаслідок ДТП. Також позивачем були надані всі документи, що визначені п. 10 договору страхування. Тобто всі обов'язки страхувальника за договором страхування позивачем було виконано відповідно до умов договору страхування, а згідно п. 8.5. договору «Страхувальник має право одержувати страхове відшкодування ... в разі настання страхового випадку в межах страхової суми...». Крім того, це закріплено у ст. 979 ЦК України - за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з в відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Згідно договору страхування страхувальником була обрана програма страхування 4*, згідно якої страховик мав оплатити послуги експерта та ремонт транспортного засобу на спеціалізованій СТО незалежно від розміру збитку. У п. 12.3 договору страхування вказано, що: «Страхове відшкодування здійснюється на підставі страхового акту, що є формою прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та складається страховиком у строки, що передбачені п. 12.19.1 цього договору.». П. 12.19.1. визначає, що страховик приймає рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та складає страховий акт у наступні строки: при пошкодженні транспортного засобу до 3% від страхової суми – протягом 2-х робочих днів з дня отримання документів, згідно розділу 10 цього договору; при інших пошкодженнях ТЗ, в тому числі при повній загибелі ТЗ (крім випадків незаконного заволодіння) – протягом 14-ти робочих днів з дня отримання документів згідно розділу 10 цього договору...». Всі документи необхідні для вирішення питання про виплату страхового відшкодування відповідач отримав ще 30 березня 2009 року. Але страховий акт на цей час не складений й виплата страхового відшкодування не проведена. Для економії грошей та часу в зв'язку із бездіяльністю страховика, позивач самостійно обрав виконавця для ремонту автотранспортного засобу. Загальна вартість ремонтних робіт склала 6360.00грн. (шість тисяч триста шістдесят гривень 00 коп.), що підтверджується доданими до заяви документами, а саме: рахунком-фактурою № Ин-00003003-3 від З0 березня 2009 року, актом здавання-приймання робіт № 07/04-1-2009 від 07 квітня 2009 року, копією чеку № 07/04-1-2009 від 07 квітня 2009 року. Тобто позивач самостійно оплатив ремонтні роботи застрахованого транспортного засобу, що згідно договору страхування мав зробити відповідач.
Згідно п. 12.19.2 договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше одного робочого дня від дати складання страхового акту. Таким чином, за договором страхування відповідач мав у термін до 10 квітня 2009 року скласти страховий акт, після чого не пізніше 13 квітня 2009 року сплатити позивачу страхове відшкодування. Однак, станом на час звернення до суду позивачем не було отримано а ні страховий акт, а ні виплата страхового відшкодування.
Згідно п. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно п. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. У відповідності до п. 5, 6 ч. 10 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день ... прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Оскільки вартість робіт, виконання яких прострочено відповідачем, визначається відповідно до договору страхування сумою страхового платежу у розмірі 41 454.60 грн. (сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят чотири гривні 60 коп.), то на саме цю суму має нараховуватись неустойка (пеня). Таким чином, якщо 100% розміру вартості робіт складає сума 41 454.60 грн., то 3% - складають суму у розмірі 1243.64грн., проміжок часу від 13 квітня 2009 року до 31 липня 2009 року становить 112 днів, 1243.64 гривні (3%)х112 днів (кількість днів, на які відповідач прострочив виплату страхового відшкодування) = 139 287.68грн.(сто тридцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 68 коп.). Тобто неустойка через невиконання робіт за договором страхування складає 139 287.68грн.(сто тридцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 68 коп.).
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов’язання стосовно позивача по вказаній страховій події, а позивач це довів, відповіді позивачу на його звернення не надавалися, позивач надав всі необхідні документи відповідачу стосовно вказаної ДТП, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов’язань є припущенням.
Не може суд прийняти до уваги позицію можливу позицію відповідача стосовно заперечення проти позову, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про захист прав споживачів та стягнення сум в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 1,8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 23, 549, 624, 979 Ц К України, ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дорожньо-транспортну подію, що сталася 28 березня 2009 року із застрахованим автомобілем МЕRSEDES - ВЕNZ S 8550 (кузов WDDNQ86Х38А198363) / Мерседес-Бенц С 550/ реєстраційний державний номер НОМЕР_2 страховим випадком.
Стягнути з закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування на ремонтні роботи по відновленню застрахованого автомобіля МЕRSEDES - ВЕNZ S 8550 (кузов WDDNQ86Х38А198363) / Мерседес-Бенц С 550/ реєстраційний державний номер НОМЕР_2 в сумі 6360 грн. та неустойку за просрочення виконання робіт за договором страхування в сумі 139287 грн. 68 коп., а всього 145647 грн.68 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя -